Зміст
- Клінічна картина
- Симптоми
- Діагностика
- Лікування
Алергічним дерматитом називається захворювання шкіри, яке виникає при безпосередньому контакті з шкірою речовин, вызываюших у конкретної людини алергічну реакцію сповільненого типу. Оскільки алергічна реакція виникає не одразу після контакту з алергеном, а через кілька годин або навіть діб, хворий не завжди може зрозуміти причину розвиненого захворювання. Алергенами можуть служити фарби, косметичні засоби, медикаменти, пральні порошки, метали і багато іншого.
Клінічна картина
При алергічному дерматиті у алергічної реакції беруть участь специфічні клітини імунної системи (в основному, лімфоцити). При дослідженні під мікроскопом отриманого з патологічного вогнища матеріалу, спостерігається сильне скупчення цих клітин в уражених хворобою тканинах.
Перша алергічна реакція на яку-небудь речовину може бути настільки слабкою, що в багатьох випадках проходить не поміченою. В перший раз потрапили в кровотік частинки алергену абсорбуються клітинами фагоцитами, які сприяють контакту алергену з особливими клітинами імунної системи і антитілами. Тому вже при повторному попаданні алергену в організм, відбувається розгорнутий імунну відповідь організму: до місця попадання алергену спрямовуються безліч лімфоцитів і антитіл, які виділяють речовини, що викликають набряк, свербіж і почервоніння шкіри в місцях контакту з алергеном.
Алергічний дерматит на голові може з’явитися не тільки після зіткнення з зовнішнім алергеном, але і в результаті надмірного розмноження одного з мікроорганізмів, що утворюють нормальну мікрофлору на шкірі голови. Найчастіше алергічну реакцію на голові провокують ліпофільні грибки.
Вони починають надмірно розмножуватися при ендокринних захворюваннях (при цукровому діабеті, хворобах щитовидної залози), при гормональних порушеннях, при хворобах травного тракту і при депресії.
Крім мікроорганізмів і різних хімічних речовин, алергічну реакцію на голові може викликати проточна вода, а точніше – домішки, що містяться в ній.
Симптоми
При виникненні алергічного дерматиту достатньо, щоб алерген контактував з невеликою ділянкою шкіри. Після деякого часу в місці контакту алергену з шкірою з’являються папули (підносяться над шкірним покривом шкірні освіти) і мікровезикули (бульбашки на шкірі). Шкіра червоніє і набрякає, коли бульбашки лопаються, на шкірі утворюються ділянки мокнення. Крім того, в місці алергічного дерматиту можуть з’явитися лусочки і скоринки.
Висип не має чітких меж, усі її елементи з’являються одночасно. При цьому розвивається сенсибілізація всього організму, тобто чутливість всього організму до препарату, що викликав алергічний дерматит стає дуже високою, а наступні реакції організму на це речовина – більш відчутними. Вторинна реакція організму на алерген може проявлятися алергічним дерматитом на будь-якій частині тіла, навіть дуже далекою від місця впливу алергену. Найчастіше алергічний дерматит з’являється на обличчі, руках і шкірі голови.
Крім косметичного дефекту алергічний дерматит проявляється сверблячкою, іноді настільки сильним, що хворий не може не тільки вести звичний спосіб життя, але й заснути. Також висип може супроводжуватися відчуттям печіння, спека, а іноді і болем. При виникненні алергічного дерматиту на голові зникає здоровий блиск волосся, вони можуть стоншується і випадати, з’являється лупа.
Діагностика
Діагноз нескладно поставити після огляду шкіри хворого і його опитування. Лікування алергічного дерматиту займається лікар дерматолог або алерголог. Для остаточного підтвердження діагнозу і визначення алергену проводяться шкірні проби.
При проведенні шкірних проб за допомогою шприца під шкіру вводиться невелика кількість розчину, що містить один з поширених алергенів. Для контролю в іншому шприці знаходиться дистильована вода. Через деякий час у місці введення одного з розчинів, що містить алерген з’являється червона пляма (у місці введення води ніякої реакції бути не повинно).
Шкірна проба повинна проводитися тільки після того, як зникнуть шкірні прояви алергічної реакції. Найчастіше такі проби проводять тим людям, що страждають алергічним дерматитом, чия робота пов’язана із шкідливим виробництвом. Таким чином, точно визначається алерген, хворий чи зможе уникати контакту з цією речовиною, або буде змушений змінити роботу.
При постановці діагнозу слід диференціювати алергічний дерматит з токсикодермію і екземою. Екзема відрізняється від алергічного дерматиту тим, що її прояви розвиваються протягом тривалого часу. Чутливість організму при екземі виникає відразу до багатьох видів подразників, у той час як при дерматиті – тільки до одного речовини або групи речовин, подібних за хімічним складом.
Від токсикодермії алергічний дерматит відрізняється тим, що токсикодермія з’являється після вживання алергену всередину, у той час як дерматит розвивається при зіткненні алергену з шкірою.
Алергічний дерматит на голові потрібно диференціювати з лишаєм, себореєю і псоріаз. Крім шкірних проб досліджується гормональний фон пацієнта і стан імунної системи хворого, проводиться аналіз на грибок і біопсія уражених тканин.
У більшості випадків алергічний дерматит на шкірі голови залишається непоміченим. Але якщо алергічний дерматит на голові, викликане грибком, не лікувати, то з часом хвороба може перекинутися на обличчя і вушні раковини.
Лікування
Лікування залежить від того, наскільки сильно виражена клінічна картина. У деяких випадках можна обмежитися зовнішнім лікуванням за допомогою кортикостероїдних мазей і кремів. У більш серйозних випадках призначається прийом десенсибілізуючих препаратів.
Для успішного лікування необхідно перервати контакт хворого з збудником алергії.
Лікування алергічного дерматиту на голові залежить від того, чим спричинено подразнення. При виявленні грибків хворому призначаються антимикотические препарати (дьоготь, цинк, ціклопірокс, кетоконазол) у вигляді шампунів, масок або лосьйонів. При цьому мити голову потрібно кип’яченою водою, а полоскати – відварами трав, що володіють протизапальними властивостями, такими як ромашка або календула).
Як і при лікуванні будь-якої алергії, при алергічному дерматиті будуть ефективні антигістамінні засоби. При адекватному лікуванні симптоми захворювання швидко слабшають, а висип проходить вже через кілька днів.
При лікуванні дерматиту, що виник на шкірі голови (різного походження) використовуються детокс-дієти, мезотерапія плазмоліфтінг. Детокс-дієти полягають у посиленому вживанні в їжу продуктів, які сприяють відновленню природного лужного балансу шкіри голови і очищають організм від токсинів.
Плазмоліфтінг волосся – омолоджуюча процедура, яка запускає процеси відновлення клітин. При проведенні плазмолифтинга проводиться забір крові пацієнта, далі кров поміщається в спеціальну пробірку, і з неї виготовляється методом центрифугування плазма, яка містить живі тромбоцити. Отримана плазма вводиться шляхом ін’єкцій в шкіру голови. Ця процедура надає хороший ефект на відновлення структури волосся, збільшує їх щільність і прискорює ріст, а також омолоджує шкіру голови. Показанням до проведення процедури є всі випадки випадання волосся, в тому числі і при алергічному дерматиті на шкірі голови. Протипоказанням до проведення плазмолифтинга є вагітність, пухлинні процеси, інфекційні захворювання і психічні розлади. Курс лікування становить 5-6 процедур, тривалість кожної від 40 до 60 хвилин.
Оздоровити шкіру голови і стан волосся також можна за допомогою мезотерапії. Ця процедура полягає в микроинъекциях в шкіру голови різних корисних речовин: вітамінів, ліполітіков і судинорозширювальних препаратів, гіалуронової кислоти.
Ні плазмоліфтінг, ні мезотерапія не мають яких-небудь негативних побічних ефектів і не викликають алергічних реакцій. Застосовувати ці процедури можна як для оздоровлення шкіри голови при алергічному дерматиті, викликане патогенними мікроорганізмами, так і для профілактики таких захворювань.
