Зміст
- 1 Причини виникнення
- 2 Симптоматика захворювання
- 3 Методи діагностики
- 3.1 Пальпація
- 3.2 УЗД
- 4 Лікування флегмонозного апендициту
- 4.1 Дієта
- 5 Можливі ускладнення
- 6 Післяопераційний період
Третьою стадією запального процесу в апендиксі виступає флегмонозний апендицит. Патологія має яскравими проявами, з цієї причини люди вдаються до лікарської допомоги як раз після переходу захворювання на такий етап.
Хоча робити це необхідно раніше, затягування небезпечно розвитком важких ускладнень і смерті хворого.
Причини виникнення
Флегмона («мішечок з гноєм») стає наслідком запалення і нагноєння апендикса. Виникнути патологія може у людей будь-якого віку. Захворювання здатне вразити здорової людини з правильно працюючим кишечником.
Пацієнт з хронічними порушеннями ШКТ здатний життя прожити з апендиксом.
Причини розвитку патології поділяються на категорії:
- збій дренажу червоподібного відростка, його закупорювання густими масами накопиченої їжі або калових каменем. Формуються застійні явища вмісту, яке розкладається паралельно з пожвавленням хвороботворної мікрофлори. Це провокує початок бактеріального запалення в апендиксі;
- порушення кровотоку у напрямку до апендиксу. Найчастіше таке буває викликано тромбозом артерій, що забезпечують живлення його тканин. Результатом для них стає гіпоксія, подальший некроз. Додавання вірусного становить до запалення зумовлює формування гострого типу апендициту, а саме флегмонозно стадії.
Відомо кілька причин розвитку патології
Етіологія освіти патології досі не встановлена.
До вірогідним відносять причини:
- поразка тканин апендикса гноєтворними мікробами, що надійшли через кишечник;
- закупорка відростка через: спазму, введення чужорідного об’єкта, накопичення волокон їжі, калових каменів внаслідок збоїв кишкової перистальтики. Зручне середовище для розвитку гнійних вогнищ;
- спайки, сформовані в результаті хірургічного втручання на кишечник;
- наявність хронічних недуг (коліт, аднексит, холецистит).
Причиною появи флегмонозного апендициту стає недолік вчасно наданої лікарської, а саме оперативного видалення патологічного ділянки. Ця форма патології супроводжується наявністю явних потовщень, зростанням обсягів апендикса, сильним нагноєнням.
Симптоматика захворювання
Зважаючи на те, що гостра стадія апендициту флегмонозно форми вимагає терапії, загальні прояви його розвитку важливо знати кожному. Це дозволить помітити освіта ознак недуги і звернутися за медичною допомогою.
Першою ознакою патології виступають різкі болі в очеревині праворуч, які посилюються при фізичних навантаженнях будь-якого ступеня. Це може бути зміна положення тіла аж до банального кашлю. У хворих відзначаються наступні ознаки:
- загальний стан слабкості;
- відчуття нудоти;
- прискорений ритм пульсу;
- трохи підвищена температура (37 – 37,5°С);
- головні болі;
- покриття поверхні язика нальотом;
- спазм мускулатури правої частки стінки очеревини;
- може виникати блювання.
Як правило, підозрювати флегмонозний апендицит починають через 12 годин після прояву перших симптомів недуги, однак, іноді він здатний розвиватися як на другу годину, так і через пару днів.
Методи діагностики
Класичні ситуації флегмонозного апендициту припускають легке встановлення діагнозу. Це по силам хірурга, а також лікаря гастроентеролога, до якого хворий звернувся зі скаргами на болі в області живота. Уточнити діагноз допоможуть результати спільного дослідження крові.
Вони також повідомлять про збільшення ШОЕ, підвищений числі лейкоцитів, більшою мірою сегментоядерних і паличкоядерних.
Пальпація
Промацування черевної зони виявляє гостру болючість в клубовому ділянці праворуч. Ймовірно присутність спазму передньої черевної стінки. Пальпація дозволяє виявити ознаки:
- при диханні відзначається відставання правої клубової області;
- спазм черевної мускулатури на больовому ділянці;
- у результаті натискання на стінку очеревини і раптового отдергивания руки пацієнт відчуває посилення хворобливості.
Не кожен раз біль вражає праві ділянки живота. Спочатку розвитку запального процесу вона здатна переміщатися і часто може локалізуватися ліворуч.
УЗД
Поставити більш точний діагноз дозволить проведення УЗД органів черевної порожнини, малого тазу. Щоб визначити флегмонозний апендицит воно надає недостатньо інформації. Але виключити такі патології, як панкреатит, холецистит, кісти яєчника, спайки маткової труби, позаматкову вагітність, пієлонефрит УЗД здатне.
Проведення УЗД органів черевної порожнини
Лікування флегмонозного апендициту
Базою терапії патології будь-якого ступеня виступає усунення запаленого червоподібного відростка хірургічним способом. При цьому раніше звернення пацієнта до медичної допомоги дозволить лікареві отримати час для підготовки.
Утворюється можливість використання лапароскопії. Не менш важливо, що відвідування медустанови на початкових етапах патології скорочує загрозу формування ускладнень і спрощує завдання хірургам.
Лапароскопія передбачає усунення червоподібного відростка допомогою певного апарату. За допомогою декількох точкових проколів воно вводиться в очеревину. Реабілітація після подібної операції набагато швидше, потім шви залишаються непомітними.
Іншим методом терапії виступає порожнинна хірургічна операція. Вона являє собою твір косого надрізу в черевній стінці, через який витягується запалений червоподібний відросток. Після завершення маніпуляції накладаються шви. За анамнезом, показаннями, оперативне втручання відбувається під місцевою анестезією. Для дітей використовують наркоз.
Якщо ускладнення відсутні, маніпуляція займає в середньому годину часу. З стаціонару пацієнта виписують через тиждень. Після операції на місці розрізу залишається шов, який з часом стає блідого кольору.
Інноваційні розробки хірургії дозволяють видалити патологію допомогою транслюминарной операції. Червоподібний відросток усувається за допомогою гнучких, найтонших інструментів.
Дієта
Часто пацієнтів перенесли процедуру щодо усунення флегмонозного апендициту цікавить тип подальшого харчування. У продовженні двох наступних тижнів необхідно дотримуватися дієти, а саме:
Хворому в обов’язковому порядку слід дотримуватися дієти
Недотримання дієти може викликати роздратування кишечника. Результатом буде неповноцінне перетравлення. Хворий буде відчувати нудоту, біль в області оперативного втручання буде посилюватися.
Можливі ускладнення
Брак проведеної терапії флегмонозного апендициту несе загрозу розвитку ускладнень наступного характеру:
- патологія придбає прогресивну, деструктивну форму;
- локальний, поширений перитоніт;
- перфорація апендикса;
- запальний процес гнійного характеру, тромбоз печінкових вен;
- гнійне розплавлення апендикса в обмеженому просторі;
- розвиток абдомінального сепсису, септичного шоку.
Не варто сподіватися на самоусунення симптоматики флегмонозно форми апендициту. Патологія вимагає своєчасного усунення. Затягування з діагностуванням, нехтування ознаками прояви недуги, затримка з призначенням терапії можуть зумовити смерть пацієнта.
Післяопераційний період
Незалежно від виду проведеного оперативного втручання при флегмонозно апендициті, хворому рекомендується щадний режим протягом місяця. Крім того, необхідно дотримувати наступні правила:
- дотримання постільного режиму. При не складної операції вставати, ходити через кілька годин. До вечора пацієнти самі добираються до туалетної кімнати. У ситуації ускладненого анамнезу пацієнтам рекомендується відмовитися від активності такого роду. Починати рух краще в умовах ліжка;
- корисними будуть заняття дихальною гімнастикою;
- стежити за частотою дефекації. Важливу роль тут відіграє раціональне і збалансоване харчування, яке забезпечить функціонування кишечника, дозволить відновити ресурси організму;
- фіксація бандажа в районі післяопераційної рани;
- щоденна антисептична обробка і перев’язка шва;
- зняття зовнішніх швів, як правило, через тиждень після операції.
Заборонено займатися важкою фізичною працею протягом трьох місяців після хірургічного втручання.
