Привчаємо дитину до спорту
Заняття фізичної культури корисні усім від мала до велика. Знання самі по собі необхідні і дитині, і батькам. Незважаючи на те, що ще в школі ми вивчаємо, анатомію та фізіологію, наші знання про тих змінах в організмі, які можуть відбуватися під впливом фізичних вправ, дуже мізерні. І тому нерідко виникає ситуація, коли батьки з усіх сил намагаються загартовувати дитину, змушують його займатися спортом, а дитина все одно блідий, болісний, млявий.
Успіх вашої діяльності по зміцненню здоров’я з допомогою фізкультури в чималому ступені залежить від того, які види вправ ви збираєтеся обрати. Насамперед, займіться такими, які сприяють розвитку життєво важливих систем.
Для цього гарні заняття ходьбою, бігом, лижами, плаванням, туризмом. Приділяйте відповідну увагу і гімнастичним вправам. Вони допоможуть сформувати у дитини красиву поставу, ходу, поліпшать його складання, він стане більш спритним та витривалим. Поясніть все це і дитині, щоб прагнення до фізичної краси стала для нього одним з важливих стимулів, що спонукають до занять фізкультурою і спортом.
Прагніть до того, щоб фізичні вправи стали улюбленим дозвіллям ваших дітей. Однак, дбаючи про фізичну гармонію, не потрібно забувати і про здоров’я. Тільки самоконтроль визначить ту міру навантаження, яка не шкодить, а допомагає здоров’ю. Але хотілося б попередити батьків: не перестарайтеся! Дитині багато чого належить дізнатися, і ці знання не повинні подаватись у вигляді сухого і нудного зводу гігієнічних і санітарних вимог до режиму дня, харчування, фізкультурних занять і т. д. Так ви не досягнете бажаного результату.
Спробуйте змусити дитину ставитися до підрахунку пульсу, дихання і т. д. як до нової і цікавої гри. Тоді ваша праця не даремна, а кинуті вами насіння дадуть надійні сходи. Звичайно, досягти цього не просто, потрібно чимало сил, часу, вам доведеться багато читати, але. Неквапливо і мудро ведіть дитину до пізнання себе. Це вимагає часу, роботи думки, але іншого шляху до фізичної і духовної гармонії немає.
Дані самоспостережень вельми умовно можна поділити на суб’єктивні (тобто визначаються вашою особистою оцінкою) і об’єктивні (що характеризуються даними будь-яких вимірювань і показаннями приладів). До суб’єктивних показників самоконтролю відносяться: настрій, самопочуття, апетит, сон, бажання займатися фізичними вправами, переносимість навантаження, потовиділення, порушення режиму.
При хворобливих станах, а також при перевтомі нерідко порушуються нормальні взаємини між корою головного мозку і внутрішніми органами, в результаті чого виникають поганий настрій і самопочуття, різного роду хворобливі відчуття, підвищена стомлюваність, знижується апетит, зникає бажання що-небудь робити і т. д. Подібні суб’єктивні відчуття можуть сигналізувати про порушення у стані здоров’я. Суб’єктивні показання для тих, хто вміє їх правильно розшифрувати, можуть надати не меншу допомогу в оцінці стану, ніж об’єктивні.