Зміст
- 1 Відмінності затримки дефекації у дорослого і дитини
- 2 З чим пов’язують виникнення запору у дитини 6 років
- 2.1 Діагностика закрепів у дітей
- 3 Як лікувати запор у дитини в домашніх умовах
- 4 Народні методи лікування
- 5 Медикаментозна терапія
- 5.1 Використання супозиторіїв і проносних препаратів
Коли з’являється запор у дитини 6 років, батьки починають бити тривогу, адже часто не знають, з чим пов’язане це явище. Переважно, проблему пов’язують з порушенням роботи органом ШКТ або отруєнням організму. Визначити запор не складно – досить виявити відсутність випорожнення протягом декількох днів.
Визначити запор досить просто
Відмінності затримки дефекації у дорослого і дитини
Для виявлення утрудненої дефекації необхідно звернути увагу на наявність:
- Підвищеного газоутворення;
- Скарги на неповне завершення спорожнення;
- Складнощів під час дефекації;
- Хворобливі відчуття в області живота.
Особливо важкими вважаються випадки, коли діти страждають від нудоти, блювоти, температури і відсутнього апетиту. Говорячи про симптоматиці, потрібно враховувати етіологічні фактори, наявність інтоксикаційного синдрому та інших зовнішніх проявів (наприклад, шкірних висипань).
Додатково дитина може страждати від нудоти, блювоти, температури і відсутнього апетиту
Будь-яка зміна в стані вашої дитини не повинно залишатися непоміченим. Справа в тому, що запор може стати хронічною проблемою, боротися з якою з кожним роком буде складніше і складніше.
Слід знати, що запор гострої форми відрізняється відсутністю випорожнення протягом 3-4 днів, а хронічний – відсутністю дефекації протягом 2-3 місяців з явним зменшенням і зміною калових мас.
З чим пов’язують виникнення запору у дитини 6 років
Медики виділяють низку причин, що провокують утруднене дефекацію у школярів молодших класів. Дитина може страждати від проблем з ЦНС, залізодефіцитної анемії, ендокринних захворювань. Крім цього, своє впливають надмірні навантаження в школі, психологічний бар’єр, що виникає перед походом в туалет. У віці шести років малюк повинен не тільки вести здоровий спосіб життя і правильно харчуватися овочами і фруктами, але й займатися фізичними вправами, проводячи менше часу за комп’ютером і вдома.
Батькам важливо стежити за тим, щоб діти вживали рясне кількість чистої рідини (більше 1,5 літра). Необхідно стежити за тривалістю прийому лікарських засобів, адже іноді зловживання медикаментами призводить до виникнення побічних ефектів. Іноді запор провокує вплив перенесених інфекційних захворювань, кишкових інфекцій, порушення водно-електролітному обміні. Рідше – утруднення дефекації пов’язують з пухлинами, збільшеними лімфатичними вузлами.
Дитина повинна вживати рясне кількість чистої рідини
Затримка стільця може бути аліментарної, дискинетической, органічної, умовно рефлекторної, інтоксикаційної. Визначення характеру залежить від патогенезу. Так, аліментарний запор провокує порушений режим харчування й зловживання рафінованими, жирними стравами. До дискинетическому запору призводять кишкові розлади, до органічного – генетичні проблеми, пухлини спинного мозку. Умовно рефлекторна утруднення провокують дії дитини, стримуючого і переважної бажання сходити в туалет з-за психологічних страхів і побоювань появи болю. Інтоксикаційний запор походить від отруєння організму неякісною їжею або питвом.
Діагностика закрепів у дітей
Коли маля страждає від запору, спостерігається зміна всього стану здоров’я. Переважно, дитина:
- Знаходиться в стані постійної втоми і сонливості;
- Не хоче їсти;
- Страждає від дисбактеріозу та авітамінозу;
- Скаржиться на больові відчуття у шлунку;
- Має помилкові позиви до спорожнення;
- Скаржиться на тверду, суху консистенцію калу.
При виникненні проблеми слід звернутися за допомогою до лікаря
Всі скарги і відхилення повинні бути докладно розказано педіатра. Доктор збере анамнез і призначить проведення аналізів, досліджень. На питання педіатра, якщо у дитини запор, повинні відповідати і батьки, адже важливо правильно виявити справжню причину виникнення симптому і провокують зовнішні, внутрішні фактори. Також педіатр в обов’язковому порядку проводить огляд, обмацує живіт і оцінює м’язовий корсет малюка.
Доречне використання інструментальної діагностики: рентгена, ирригографии, КТ, УЗД, колоноскопії, ректороманоскопії. В лабораторії малюкові потрібно здати кров, сечу, копрограму, калові маси для відповідних аналізів.
Як лікувати запор у дитини в домашніх умовах
Для полегшення важкого і дискомфортного стану, знадобиться надати першу допомогу. Доречно використання очисної клізми на охолодженою кип’яченою водою з декількома краплями вазелінового масла. Схожої ефективністю володіє застосування гліцеринових свічок, діючих через 10-20 хвилин.
Потрібно переглянути раціон дитини
Важливо відразу ж скорегувати харчування дитини, виключивши продукти, що викликають подразнення стінок кишечника. Раціон складають на наступних принципах:
Слід зробити наголос на вживання зелені, морської капусти, нежирної риби і м’яса, кисломолочної продукції, натуральних солодощів, кабачків і буряків. Важливо відмовитися від виробів на шоколаді і вживання його в чистому вигляді, хлібобулочних виробів, ковбас і копченостей, бананів, капусти. Дозволеними напоями є чиста кип’ячена або мінеральна вода, компоти, свіжовичавлені соки.
Дозволені напої — компот і соки
Крім корекції харчування, потрібно зайнятися і способом життя. Малюк повинен приділяти час фізичної активності, виконуючи щоденну зарядку, дихальну гімнастику. Корисні піші та велосипедні прогулянки.
Народні методи лікування
Народна медицина доречна лише в якості додаткової терапевтичної міри, яка обов’язково повинна обговорюватися з педіатром. Найбільш дієво використання таких натуральних та безпечних рецептів:
- Огіркового пюре, вживаного в якості окремого страви один раз на день;
- Ромашкового відвару. Напій готується шляхом змішування двох ложок рослини з кмином, насінням кропу. Інгредієнти заварюються в окропі і настоюють кілька годин. Пити напій потрібно по дві ложки тричі на день;
- Настій з сенни. Для приготування напою потрібно залити пару ложок рослини 600 мл окропу (можна додати жменю родзинок). Після охолодження можна починати вживати настій кожну годину по кілька ложок;
- Рослинного масла. Вживання столової ложки рослинної олії після прийому їжі допомагає вивести з організму калові маси;
- Касторової олії. Завдяки натуральному походженню, засіб є ідеальним для вживання дітьми. Масло сприяє м’якому виходу калу;
- Суміші з родзинок, кураги, чорносливу, льону. Блюдо їдять натщесерце по одній великій ложці;
- Подрібненого насіння фенхелю, замочених в окропі. Вживати фенхель потрібно тричі на день по 150 мл
Слід пам’ятати, що навіть натуральні компоненти можуть викликати непереносимість або алергічну реакцію, тому батькам варто дотримуватися обережності в їх використанні для маленьких дітей.
Медикаментозна терапія
Якщо немедикаментозне лікування і народні методи не допомагають, доречно застосування медикаментозних проносних засобів, що прискорюють переміщення калових мас, і усувають інтоксикаційний синдром. Для лікування запору в дітей шестирічного віку доречно вживання:
- Фибромеда, Ламинарида, Мукофалька – препарати можуть збільшити кишковий вміст і збільшити осмотичний тиск;
- Сорбітолу, Форлакса – засоби мають осмотичним дією і прискорюють переміщення калу через підвищення об’єму рідини;
- Бісакодилу, Гутталакса – препарати мають подразнюючу дію і провокують дефекацію;
- Тримебутина, Домпиредона, Дюспаталина – медикаменти, прискорюють моторну функцію.
Дієвим препаратом лікарі вважають розчин Микролакс з швидким проносним ефектом. Використання інших специфічних ліків залежить від характеру проблеми і особливостей стану малюка.
Використання супозиторіїв і проносних препаратів
Серед інших, ефективним і поширеним є вживання:
Використовувати будь-який препарат слід після консультації з лікарем і прочитання інструкції. Пам’ятайте, що самолікування іноді призводить до несподіваних ускладнень.
Як бачите, щоб допомогти дитині впоратися з запором, потрібно вчасно звернутися до лікаря. Самолікування не призведе ні до чого позитивного, а лише погіршить ситуацію. Використання народної медицини для шестирічних малюків також повинна попередньо обговорюватися з доктором.