Запори після видалення жовчного міхура: що робити і яке лікування підійде

Зміст

  • 1 Причини запору після видалення жовчного міхура
  • 2 Лікування медикаментозними засобами
  • 3 Лікування дієтою
  • 4 Народні методи від запору та профілактика

Запори після видалення жовчного міхура є нормальною реакцією організму на втрату важливого для травлення органу. У людей, які перенесли таку операцію, часто спостерігається ця проблема. Але за допомогою певних методів лікування її можна вирішити.

Запори після видалення жовчного міхура — варіант норми

Причини запору після видалення жовчного міхура

При утворенні каменів у жовчному міхурі виникає необхідність в оперативному втручанні. Така патологія розвивається внаслідок неправильного режиму харчування, ожиріння і гіподинамії. Камені закривають жовчовивідні протоки і провокують запалення. Якщо цей процес супроводжується інфекцією, в стінках міхура утворюються отвори. Лікування такої патології проводиться тільки хірургічним шляхом. Також необхідність такої терапії з’являється, коли розвивається біліарний сладж – осад в міхурі, що складається з білків жовчі, солей кальцію, жовчних пігментів, муцину і холестерину.

Жовчний міхур виробляє ферменти, які забезпечують перетравлювання їжі.

Після видалення органа кількість цих речовин в організмі значно знижується. Це негативно позначається на травленні. В результаті закидання жовчі в порожнину шлунка і застою не переробленої їжі виникають запори, здуття або діарея. Такі процеси призводять до знищення мікрофлори травних органів. Запори – це наслідок наступних факторів:

  • застосування знеболюючих засобів, які розслаблюють всі м’язові тканини, отруюють організм токсичними речовинами і послаблюють функцію печінки і нирок;
  • порушення перистальтики. Після хірургічного втручання дестабілізується діяльність травних органів, їжа застоюється в кишечнику, що ускладнює дефекацію;
  • післяопераційного раціону з низьким вмістом клітковини, якого необхідно дотримуватися відновний період;
  • зміни рівня кислотності, що уповільнює роботу шлунка. Позбутися від цієї проблеми допомагають препарати, що нормалізують показники соляної кислоти;
  • нестачі рідини в організмі після оперативного лікування;
  • низької рухової активності.

Після хірургічного втручання в черевній порожнині можуть утворюватися спайки, що також провокує запори. Нерідко проблеми зі стільцем виникають внаслідок лапароскопії. Це сучасна хірургічна методика, яка дає можливість отримувати уражені тканини через отвори розміром до 1,5 див. Холецистектомію також проводять таким щадним способом. Але після операції у пацієнтів нерідко виникає запор.

Запор після операції виникає часто

Лікування медикаментозними засобами

Запор слід лікувати препаратами, що виробляють проносний ефект. Засіб «Бекунис» виготовлено на рослинній основі, посилює перистальтику і надає дію через 8-12 годин. Призначається по 1 або 2 таблетки на ніч. При відсутності результату дозу збільшують. У день можна взяти 2-3 таблетки. «Бісакоділ» стимулює нервові закінчення слизової оболонки кишечнику, прискорює випорожнення. Призначається по 1-3 драже перед сном. Дія настає через 6-8 годин. При необхідності можна прийняти аналогічну кількість препарату вранці за півгодини до їжі.

Bekunis буде дуже ефективним в подібній ситуації

«Фортранс» розріджує вміст кишечника і збільшує його об’єм, завдяки чому досягається проносний ефект. Пакетик порошку розрахований на 1 л води. Спочатку випивають склянку розчину, решта приймають протягом години. Об’єм рідини залежить від маси тіла на 15-20 кг ваги потрібно 1 л. Також призначаються гліцеринові свічки. Вони застосовуються в ранковий час через півгодини після їжі.

Для відновлення кишкової мікрофлори використовуються пробіотики. Наприклад, «Биобактон», який використовується по 5 таблеток протягом тижня. Таку властивість має і «Лінекс». Його приймають 3 рази на день по 2 капсули на протязі двох тижнів. Швидким дією володіє «Микролакс» — мікроклізма, яку вводять у пряму кишку. Можна зробити і звичайну чистку кишечника.

Лікування за допомогою клізми проводять раз в 5 днів.

Лікування дієтою

Режим харчування після операції можна розділити на два етапи. Перший передбачає дотримання дієтичного раціону, необхідного для відновлення організму. Другий етап полягає в щадною системі живлення, яка допомагає травному тракту переробляти їжу без ферментів, що виробляються жовчним міхуром і запобігти запори.

У перший день після операційного періоду не можна вживати не тільки їжу, але і воду. При виникненні спраги можна змочити губи або прополоскати рот трав’яними настоями. На другу добу дозволяється пити шипшиновий відвар або негазовану воду. Обсяг споживаної рідини повинен бути не більше 1 л. На третій день перелік дозволених напоїв розширюється. Це може бути кефір з низьким відсотком жирності, чай або компот із сухофруктів. У день можна вжити до 2 л рідини. Але в напої не можна додавати цукор.

На четверту добу хворий може є перетерту їжу. Наприклад, відварну рибу, овочевий суп-пюре, пюре з картоплі. А також дозволяється солодкий чай та соки. На п’ятий день можна вводити в меню крупи, приготовані на воді, сухарі, підсушений хліб, куряче м’ясо, сир. Важливо пам’ятати, що всю їжу потрібно перетирати до стану пюре, щоб знизити навантаження на травні органи. Тривалість такої дієти досягає двох місяців, після чого можна урізноманітнити раціон. При цьому дозволяється вживати:

  • м’ясні бульйони і супи на їх основі;
  • варену ковбасу;
  • рослинне і вершкове масло;
  • курку, телятину, індичку, кролика;
  • нежирну рибу;
  • вівсяну крупу;
  • яйця, приготовані некруто або у вигляді омлету (не більше одного разу в тиждень);
  • овочі і фрукти у свіжому вигляді;
  • варення, мед, зефір, мармелад, пастилу;
  • сухофрукти;
  • йогурт, кефір, ряжанку;
  • хліб з висівками.

Ці продукти допоможуть підтримувати роботу шлунку і кишечника в оптимальному стані і позбутися від запорів. Від їжі, провокує дисфункцію кишечника, необхідно відмовитися. До неї відноситься:

  • рис;
  • бобові культури;
  • редька, редиска, гриби, часник, цибулю;
  • здобна випічка;
  • консерви;
  • смажені, солоні, мариновані, жирні страви;
  • спеції;
  • газовані напої, алкоголь;
  • жирне м’ясо (свинина, баранина) і риба (скумбрія, сьомга, лосось, сардина та ін).

Потрібно перейти на дробове харчування і розділити споживаються в добу продукти на 5-6 раз.

Народні методи від запору та профілактика

Якщо турбує запор при вилученому жовчному міхурі, що робити крім прийому медикаментів? Привести в норму діяльність кишечника допоможуть засоби народної медицини:

  • 15 г висушених березових бруньок кип’ятити в 200 мл води 10 хвилин, пити по 2 ст. л. перед їжею;
  • 150 мл картопляного соку приймати вранці за годину до прийому їжі. Напій готують із сортів рожевого кольору. Бульби пропускають через м’ясорубку і віджимають сік крізь марлю. Випити його потрібно протягом 10 хвилин. Для однієї порції потрібно 2 картоплини;
  • 2 ч. л. квіток безсмертника залити 250 мл води і тримати на вогні 10 хвилин, приймати до їди по 2 ст. л.;
  • пити натщесерце по 1 ст. л. рослинного масла;
  • змішати ревінь, деревій і цмин у співвідношенні 2:5:2, після чого 1 ст. л. трав заварити в склянці окропу, приймати перед сном;
  • вранці на голодний шлунок з’їсти 100 г чорносливу;
  • 50 г сени (лікарська трава сімейства бобових) насипати в термос, залити 1 л окропу і настоювати 2 години. Пити по 2 ст. л. 3 рази на добу;
  • випити натщесерце 250 мл соку буряка, потім протягом дня прийняти таку ж кількість напою.

В якості профілактики закрепів рекомендується щодня вранці випивати по 200 мл чистої води без газу, щоб посилити перистальтику кишечнику. Цього результату можна досягти і за допомогою лікувальної фізкультури. Вправи повинні підбиратися лікарем, який буде приймати до уваги стан здоров’я пацієнта та його вік. Але самостійно можна практикувати прогулянки, біг підтюпцем. А також надувати і втягувати живіт. Невід’ємним елементом профілактики є раціональний режим харчування.

Якщо пацієнтів після видалення жовчного міхура турбують запори, їх цікавить питання: «Що робити?». Нормалізувати стілець можна за допомогою проносних препаратів, певних продуктів харчування і трав’яних настоїв. Організм адаптується до втрати жовчного міхура протягом півроку. Через цей проміжок часу при дотриманні дієти симптоми запору зникають.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя