Заворот кишок: причини виникнення, симптоматика та лікування

Зміст

  • 1 Причини розвитку завороту кишок
  • 2 Симптоматика завороту кишок
    • 2.1 Тонка або сліпа
    • 2.2 Сигмовидна кишка
  • 3 Діагностика захворювання
  • 4 Лікування захворювання
    • 4.1 Як надати першу допомогу
    • 4.2 Консервативна терапія
  • 5 Особливості завороту кишок у дітей
  • 6 Профілактичні заходи

Заворот кишок — непрохідність кишкового тракту, характеризується закручуванням ділянки. При розвитку патологічного синдрому відзначається здавлювання судинних каналів, нервових закінчень, що відповідають за харчування описаного відділу.

Провокується загибель тканин, що призводить до проникності вмісту кишечника в область живота. Заворот кишок — захворювання, без оперативного лікування можливий летальний результат.

Заворот кишок — серйозна патологія

Причини розвитку завороту кишок

Патологія розвивається під впливом одного з описаних провокуючих факторів.

  • Відхилення в розвитку при внутрішньоутробному формуванні кишкового тракту. Корінь брижі при порушенні розташовується вертикально. При зростанні кишечника у міру дорослішання брижа розташовується косо, що провокує розвиток завороту тонкої кишкового тракту.
  • Порушення графіку харчування можуть сприяти розвитку патологічного синдрому. Якщо людина тривалий час голодує, а потім приймає багато їжі, моторна функція кишкового тракту різко активізується. На тлі голодування петлі стають рухомими. У сукупності фактори будуть причиною розвитку завороту кишок.
  • Переїдання провокує переповнення кишкового тракту, збільшується активність перистальтики.
  • Різке збільшення тиск у черевній області, яке викликане фізичної травмою або підняттям важких предметів, збільшує ризик завороту кишок. Пояснюється змішуванням відділів кишкового тракту.
  • Спайки, що залишилися після запальних захворювань, будуть причиною завороту кишок. Рубці – ще провокуючий фактор. Залишаються після оперативних методик лікування ШКТ. З цієї причини заворот кишок діагностується у хворих, які перенесли непрохідність кишечника.
  • Порушення в раціоні харчування. Моторика кишкового тракту активізується при вживанні продуктів з високою концентрацією рослинною клітковиною. При регулярному поїданні такої їжі, збільшується ймовірність завороту кишок.
  • Інфекційні захворювання кишкового тракту, отруєння організму збільшують моторику в цій області. На тлі тривалого голодування і позивами блювоти зростає ризик розвитку завороту.
  • У похилому віці збільшується ризик завороту сигмовидної кишки, що пояснюється запорами.
  • Запальний процес сигмовидный кишки. В результаті запалення збільшується об’єм сполучної тканини, це буде причиною зближення кінців даної кишки. У разі переповнення кишкового тракту калом — провокує заворот.
  • Незалежно від провокуючого фактору, клінічна картина схожа. Кишка повертається на 180 градусів і більше, закривається просвіт кишкового тракту. Стає неможливим вихід калових мас. Провокується запальний процес очеревини.

    Симптоматика завороту кишок

    Заворот можливий в будь-якому відділі, де розташовується брижа. Клінічні ознаки і методика лікування залежать від того, в якій кишці стався заворот.

    Тонка або сліпа

    При нормальному функціонуванні шлунково-кишкового тракту кишка може повертатися аж до 90 градусів, що не є порушенням. При завороті на 180 градусів і більше з’являється специфічна симптоматика.

    Для тонкої (сліпий) кишки характерні клінічні ознаки.

  • Хворобливі відчуття різкого характеру. Виникають раптово, що пояснюється припиненням кровообмена в ураженій області кишкового тракту. Больовий синдром має постійний характер, відчуття колючі, розташовується у верхній ділянці живота. Болі поступово збільшуються і стають нестерпними.
  • Страждають від завороту тонкої або сліпої кишки можуть бути постійно стурбовані, кричати від сильних болів. Частіше пацієнти притискають коліна до грудей.
  • Посилюється перистальтика. Продукти харчування скупчуються перед заворотом, що провокує розтягнення петель кишкового тракту. Характерною ознакою є бурчання в животі.
  • Для ураження тонкого кишечника буде здуття живота, це пояснюється скупченням калу в місці до завороту.
  • При заворот тонкої кишки розвивається блювання, спочатку в її склад входить жовч, потім стають помітні калові маси. Блювота не приносить полегшення пацієнту і повторюється багато разів.
  • Внаслідок того, що продукти і рідина не надходять, провокується зневоднення. Хворий починає скаржитися на слабкість, не виключається ймовірність запаморочення і непритомності.
  • Спочатку можна сплутати заворот кишок з отруєнням. Розвиваються клінічні ознаки інтоксикації організму, які стають яскравішими по мірі розвитку патологічного синдрому. Зростає температура тіла до 39,5 градусів у середньому, підвищується частота серцебиття, виникають хворобливі відчуття в м’язових тканинах. Шкірні покриви бліднуть.

    Сигмовидна кишка

    Клінічні ознаки завороту мають свої особливості.

  • Хворобливі різкі відчуття в нижній ділянці живота. Больовий синдром може поширитися в поперекову область. Болі мають постійний характер, рідше – нападами.
  • Спочатку 2 – 3 рази у хворого розвивається блювання. Пояснюється це різкими хворобливими відчуттями, що пояснюється близьким розташуванням у головному мозку відділів блювоти і сприйняття больового синдрому. На стадії перитоніту можлива блювання з домішкою калу.
  • Освіта калу і газів припиняється відразу ж. Спочатку відзначається посилена перистальтика кишкового тракту.
  • Розвивається асиметричність живота, збільшується правий верхній відділ живота.
  • Ускладнюється процес дихання. Зміщуються органи кишкового тракту, що створює тиск на діафрагму. Зменшується розмір легенів, що провокує проблеми з диханням.
  • Порушується серцевий ритм, що пояснюється зміненим крообращением. Провокується аритмія.
  • У винятково рідких випадках, у 1 хворого з 200 уражається обопільна кишка. Симптоматика схожа з описаною вище.

    Діагностика захворювання

    Терапією завороту кишок займається медичний спеціаліст – хірург, однак будь-який лікар повинен вміти розпізнавати симптоми вищеописаного патологічного синдрому. Потрібно в максимально короткі терміни розпізнати патологію і почати терапію, від своєчасності лікування залежить стан пацієнта після захворювання.

    Спочатку хворого опитують, зібрана інформація допомагає визначити провокуючий фактор і призначити відповідні діагностичні процедури.

    Рентгенографія при наявності підозр на заворот кишок призначається в обов’язковому порядку. Область кишкового тракту просвічується рентгеном, різні тканини поглинають промені апарату по-різному. Заворот кишок легко діагностується за допомогою рентгенографії.

    У деяких випадках використовується ультразвукове дослідження кишкового тракту, наприклад, якщо захворювання розвинулося у жінки в процесі виношування дитини. За допомогою біохімічного аналізу кров’яних тілець точно діагностувати заворот кишок не вдасться, однак у хворого знижується концентрація хлору, бікарбонатів.

    Іригографія визначає клінічний ознака «дзьоб», коли кишковий тракт перед заворот сильно роздутий. Залежно від спрямованості кінця визначають бік, куди закручена кишка.

    Лікування захворювання

    Гостра різновид завороту кишок смертельно небезпечна без своєчасного лікування. При виявленні перших клінічних ознак захворювання настійно рекомендується якомога швидше звернутися в лікарню.

    Як надати першу допомогу

    Методика надання першої допомоги передбачають швидку госпіталізацію хворого, де будуть проведені відповідні діагностичні процедури і складено терапевтичний курс.

    Прийом лікарських препаратів здатний знизити вираженість клінічних симптомів, але не усунути провокуючий фактор хвороби. Прийом медикаментозних засобів ускладнює діагностику, зменшується шанс на сприятливий прогноз.

    При виявленні у людини клінічних ознак завороту потрібно слідувати нижеописанному алгоритмом.

  • Викликати бригаду швидкої допомоги.
  • Хворий повинен перебувати в стані спокою.
  • Вживання рідини або продуктів харчування в загострений період може викликати активацію перистальтики кишкового тракту, що посилить клінічну картину.
  • Приймати лікарські препарати категорично забороняється.
  • Також не можна промивати кишечник, що може призвести до ускладнень.

    Консервативна терапія

    Медикаментозне лікування можливо якщо у хворого немає перитоніту та клінічна картина допускає невелику зволікання. Призначається прийом лікарських препаратів знеболюючого характеру, проводиться сифонна клізма, за допомогою зонда здійснюється очищення кишкового тракту, здійснюється прийом медикаментозних засобів, що нормалізують водний баланс.

    Консервативна терапія відрізняється більшою ефективністю при лікуванні сигмовидної кишки. Однак подолати непрохідність кишечника за допомогою медикаментозних засобів вдається рідко. Лікарі розправляють кишку, використовуючи спеціальний апарат, що подає повітря в кишковий тракт. Якщо досягти результату не вдалося, призначається оперативне втручання.

    Характер хірургічного лікування визначається розташуванням завороту, самопочуттям пацієнта та іншими факторами. Перед оперативним втручанням призначається аналіз крові та сечі, при дегідратації організму використовуються крапельниці, внутрішньовенним способом вводиться знеболюючий засіб. Хірургічне лікування проводиться під загальним наркозом.

    Особливості завороту кишок у дітей

    Найчастіше патологічний синдром розвивається в дитячому віці внаслідок розвиненості організму. Шлунково-кишковий тракт нездатний приймати продукти харчування після лактаційного періоду. Це провокує не тільки порушення стільця, порушується функціональність шлунково-кишкового тракту. У дитини страждає перистальтика, провокується інвагінація, що стає причиною завороту.

    Причиною може бути аномалія вродженого характеру. Часто заворот у дитини розташовується в області тонкого кишкового тракту.

    Лікарі виділяють провокуючі фактори:

  • Збільшена рухливість черевної дублікатури, великі габарити.
  • Система затвора між різними областями кишкового тракту була сформована не до кінця.
  • Габарити кишкового тракту не відповідають розмірам тіла.
  • Розвивається пухлина доброякісного або злоякісного характеру.
  • У дітей у віці до одного року заворот розвивається після грижі, яка порушує транспортування їжі.

    Глисти спільно з переїданням також можуть стати причиною завороту кишок. Основні клінічні ознаки патологічного синдрому у дітей такі.

  • Підвищена температура тіла.
  • Дитина страждає від болісних відчуттів різкого характеру в області живота.
  • Часта блювота.
  • Кал включає в себе слизові домішки або кров.
  • Хвора дитина може відмовлятися від їжі, занепокоєння виражається у вигляді плачу. При замиканні просвіту стравоходу 2 – 3 рази дитини рве. Після початку завороту процес виділення газів припиняється, розвивається інтоксикація та зневоднення організму. Дитину потрібно якомога швидше доставити у лікарню. Летальний результат можливий протягом 24 годин.

    Профілактичні заходи

    Щоб знизити ризик виникнення завороту кишок, досить дотримуватися декількох рекомендацій. Потрібно виключити провокують захворювання фактори. Профілактика особливо важлива тим, у кого є аномалії в будові ШКТ.

    Потрібно стежити за графіком і раціоном харчування. У випадку тривалого голодування не треба відразу багато є. Лікарі рекомендують дробовий графік харчування, за день має бути від 5 до 8 прийомів їжі невеликими порціями. При підвищеній ймовірності утворення завороту слід споживати більше супів і пюре, з рідкою їжею кишковому тракту впоратися легше. Рекомендується відмовитися від дуже гарячих або холодних страв, які провокують посилення перистальтики.

    Кожній людині необхідно стежити за графіком і раціоном харчування

    Щоб уникнути утворення спайок, потрібно своєчасно лікувати захворювання запального характеру в області шлунково-кишкового тракту. При виявленні перших клінічних ознак запалення рекомендується звернутися в медичний заклад за консультацією.

    Запори є одним з провокуючих заворот кишок факторів, який слід виключити. При утворенні застій калових мас потрібно своєчасно проводити терапевтичні заходи.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя