Захворювання сечостатевої системи: симптоми, лікування, профілактика

 

Наша сечостатева система схильна дуже великим ризикам захворювань, якщо будемо вести неправильний спосіб життя. Все це призводить до появи запальних процесів та інфекційних захворювань сечостатевої системи. Давайте розглянемо основні захворювання сечостатевої системи, їх ознаки і можливі методи лікування.
Зміст

• Основні захворювання сечостатевої системи
• Уретрит
• Причини уретриту
• Зараження уретритом
• Головні ознаки уретриту і можливі наслідки
• Способи лікування уретриту
• Народні засоби від уретриту
• Баланопостит
• Способи лікування баланопоститу
• Засоби профілактики баланопоститу
• Народні засоби від баланопоститу
• Хронічний простатит
• Які інфекції сприяють розвитку простатиту?
• Симптоми простатиту
• Народні засоби від хронічного простатиту
• Везикуліт
• Типи везикуліту
• Джерело зараження везикулитом
• Симптоми везикуліту
• Діагностика везикуліту
• Лікування везикуліту
• Профілактичні рекомендації проти везикуліту
• Орхоэпидимит
• Способи зараження орхоэпидидимитом
• Лікування орхоэпидидимита
• Профілактичні рекомендації проти захворювання
• Цистит
• Чим викликаний цистит?
• Симптоми циститу
• Діагностика захворювання
• Народні засоби від циститу
• Пієлонефрит
• Типи пієлонефриту
• Симптоми пієлонефриту
• Лікування та діагностика пієлонефриту
• Профілактика пієлонефриту
• Народні засоби від пієлонефриту
• Сечокам’яна хвороба
• Симптоми
• Причини захворювання
• Діагностика та лікування захворювання
• Народні засоби від сечокам’яної хвороби

Основні захворювання сечостатевої системи

Сечовидільна система людини включає сечівник,сечовий міхур, сечоводи та нирки. Анатомічно і фізіологічно сечові шляхи тісно пов’язані з органами репродуктивної системи. Найбільш часта форма патології сечових шляхів -інфекційні захворювання — хвороби сечостатевої системи.

Уретрит

Багато знають про це захворювання занадто мало, щоб вчасно звернутися до лікаря і почати лікування. Саме про причинах, способах лікування й інші особливості захворювання уретри ми поговоримо далі.

На жаль, багато страждають урологічними захворюваннями, в тому числі уретритом. Ця хвороба на сьогоднішній день вже достатньо вивчена, розроблені ефективні способи лікування, які з кожним днем розвиваються все більше. Не завжди симптоми уретриту яскраво виражені, тому хворий може звернутися до фахівця пізно, що значно ускладнює лікування.

Причини уретриту

Головна причина цього захворювання – інфекція уретри, яка являє собою трубку, всередині якої шари епітелію. Саме трубка може бути центром поширення інфекції. Ускладнює хвороба те, що вірус може тривалий час не давати ніяких ознак свого існування. Лише при впливі негативних факторів (холод, стрес) інфекція дає про себе знати. Хвороба може бути хронічною і гострою. Перша форма більш небезпечна, адже ознаки її не так яскраво виражені, як у другої.

Але ще більш серйозним є запалення уретри. Хвороба може бути викликана хламинадиями, трихомонадами, небезпечними кондиломатозными розростаннями, вірусами герпесу.

Зараження уретритом

Варто завжди пам’ятати про безпеку статевих актів, адже це головна загроза заразитися вірусними інфекціями статевих органів, уретрит не виняток. Зазначимо, що захворювання у жінок протікає значно легше, ніж у чоловіків. Уретрит у сильної статі може протікати зі значними болями і ускладненнями. Важливо пам’ятати, що захворювання не дає про себе знати на інкубаційному періоді – він протікає без яскраво виражених ознак. І лише на наступних етапах хвороби ви почнете помічати, що з вашої сечостатевої системою не все в порядку. Але лікування вже буде набагато складніше. Тому періодично для власної безпеки перевірятися у фахівця.

Головні ознаки уретриту і можливі наслідки

Хвороба має ряд ознак, які потрібно пам’ятати всім, щоб вчасно почати лікування:

• Свербіж.
• Біль, що супроводжується печінням, яка посилюється при сечовипусканні.
• Дискомфорт в області уретри.
• Слизово-гнійні виділення, які мають неприємний запах.
• Різь і спазми внизу живота.

У випадки, якщо людина вчасно не звертається до лікаря, виникають ускладнення і поширення запального процесу на інші органи і системи. Пам’ятайте, що лікування уретри потрібно починати вчасно, і тільки після консультації з лікарем.

Способи лікування уретриту

Хороший фахівець, перш ніж призначить лікування, ретельно досліджує причини виникнення захворювання, адже не всі вони викликані інфекціями. Причиною уретриту може стати алергічна реакція, викликана впливом хімічних речовин. Лікування такої форми захворювання уретри відрізняється від інфекційної.

Перш ніж почати лікування вірусного уретриту, необхідно провести лабораторні дослідження, щоб призначені медичні засоби ефективно впливали на хворобу. Добре піддається фармакологічного лікування гострий уретрит. У випадки, якщо він переріс у хронічну форму, лікування може затягнутися на тривалий час.

Кожна людина, разобравшийся в тому, що собою являє уретрит, розуміє, що самолікування не дасть ніякого позитивного результату. Тільки під наглядом лікарів хворий має всі шанси знову отримати здорову сечостатеву систему.

Народні засоби від уретриту

Баланопостит

Це захворювання має багато різноманітних форм, виникнення яких залежать від причин. Симптоми захворювання:

• Свербіж.
• Болючість.
• Наліт.
• Набряклості.
• Виділення.
• Висип.
• Виникнення виразок на статевих органах.
• Неприємний запах.

Баланопостит найбільш поширена урологічна хвороба.

На жаль, майже кожен чоловік хоч раз стикався з цим захворюванням. Баланопостит може з’явиться у чоловіка будь-якого віку, може мати інфекційний і неінфекційний характери. Частою причиною захворювання є недотримання правил особистої гігієни. Лікування хвороби найчастіше відбувається стаціонарно. Ні в якому разі не можна залишати цю проблему без лікування. Адже наслідки можуть бути не втішними, аж до ракових утворень в області статевих органів.

Варто пам’ятати, що основною причиною баланопоститу є інфекції (вірусні, бактеріальні або грибкові). Розрізняють такі типи захворювання:

• Трихомонадная форма баланопоститу (запалення в простаті, викликане бактеріями трихомонади).
• Грибкова форма захворювання, викликане грибком кандида).
• Анаеробна форма баланопоститу (викликана зниженням аерації при поганій гігієні).
• Аеробна форма (стрептококова і стафілококова інфекції).
• Вірусна форма баланопоститу (викликана папіломавірусом).
• Неінфекційні форми захворювання (викликане фімозом, цукровим діабетом та захворюваннями сполучних тканин).

Точно встановити форму баланопоститу можна тільки після комплексу досліджень. І лише потім можна приступати до лікування.

Способи лікування баланопоститу

Лікування захворювання залежить від його форми. Баланопостит лікують мазями, антибіотиками, протизапальними препаратами. Також не варто забувати про гігієну. Потрібно максимально підтримувати чистоту в місці запального процесу. Так ви будете почувати себе більш комфортно, і процес одужання буде значно пришвидшено. Іноді, при значній занедбаності захворювання, вдаються до обрізання. Але своєчасне звернення до лікаря допоможе уникнути хірургічного втручання.

Засоби профілактики баланопоститу

Головний спосіб уникнути захворювання – ретельно дотримуватися гігієни. Цим ви зможете уникнути затримки рідини. Адже це є відмінною середовищем для розвитку бактерій. Також відмінний профілактичний засіб – регулярні візити до лікаря.

Народні засоби від баланопоститу

Хронічний простатит

Для цього захворювання характерний запальний процес органу статевої системи чоловіка – передміхурової залози (простати). На жаль, простатит досить поширене захворювання.

Які інфекції сприяють розвитку простатиту?

Збудниками захворювання можуть бути такі бактерії:

• Хламідія.
• Мікоплазма.
• Уреаплазма.
• Трихогмонада.
• Гонокок.
• Гардерелла.

Також простату можуть спровокувати різні віруси. Тому необхідно піклується про безпеку сексуальних відносин. Ознаки захворювання не завжди можна помітити на перших порах, адже воно проходить досить приховано. Найчастіше простатит виявляють випадково при плановому обстеженні у лікаря. Тому, якщо ви відчули найменший дискомфорт, – зверніться до фахівця.

Симптоми простатиту

Ознаки хвороби досить нечіткі, і характерні вони для інших захворювань. Симптоми, які можуть свідчити про простатиті:

• Слабкість.
• Низька працездатність.
• Почуття дискомфорту в області зовнішньої статевої системи.
• Неприємне відчуття внизу живота.
• Болі в яєчках та промежині.
• Дуже часті і хворобливі сечовипускання.
• Слабкий напір сечі.
• Виділення.
• Слабка ерекція і біль.
• Відсутність почуття оргазму.
• Короткий тривалий статевий акт.

Якщо ви відчули хоч один із симптомів, потрібно терміново звернутися до лікаря.

Хвороба протікає неодноманітні: значні болі чергуються з відносним відчуттям комфорту і здоров’я. Якщо вчасно не звернеться до лікаря, запалення може призвести до циститу, пієлонефриту, везикулиту, орхоэпидидимиту, імпотенції. Легковажне ставлення до лікування може стати причиною аденоми простати, а також імпотенції та безпліддя. Варто періодично проходити обстеження у лікарні, аби уникнути ускладнень і безповоротних плачевних наслідків хвороби.

Народні засоби від хронічного простатиту

Везикуліт

При цьому захворюванні сім’яні міхурці у чоловіків запалюються. В результаті цього виникають болі в паху, в промежині, внизу живота в процесі сечовипускання. Болі мають ниючий, тягнучий і монотонний характер. Дискомфорт переслідує протягом усього процесу хвороби, періодично може посилюватися або ж ставати менше. Симптоми дуже близькі до симптоматиці простатиту.

Везикуліт досить тривале захворювання, яке складно вилікувати. Для повного одужання потрібно докласти багато зусиль. Дуже рідко це захворювання зустрічається без супутніх хвороб. Іноді його вважають ускладненням простатиту.

Типи везикуліту

Розрізняють гостру і хронічну форму везикуліту. Але перша зустрічається в рази частіше.

Гострий везикуліт характеризується раптовим виникненням, високою температурою, слабкістю, болем внизу живота і сечового міхура.

Хронічний везикуліт – ускладнення після гострої форми, який характеризується болем тягнучого характеру. Порушена ерекція.

Найстрашніше ускладнення – нагноєння, яке пов’язане з освіченим свищем з кишечником. Характеризується ця форма дуже високою температурою, поганим самопочуттям. Потрібно терміново доставити хворого до лікаря.

Джерело зараження везикулитом

Коли людина вже хвора простатою, передміхурова залоза – головне джерело інфекції. Також причиною везикуліту може бути уретрит. Рідше, але іноді бувають джерелами зараження сечовидільна система (якщо людина хвора циститом або пієлонефрит). Також інфікування може потрапити через кров від інших органів (при ангіні, пневмонії та остеомієліті). Причиною хвороби можуть бути і різні травми нижньої частини живота.

Симптоми везикуліту

Конкретних симптомів, які свідчать саме про це захворювання, ні. Тому дуже важливо, щоб лікар ретельно діагностував хворого. Ознаки, які можуть свідчити про везикул:

• Болі в області промежини, над лобком.
• Посилення болю при наповненні сечового міхура.
• Наявність слизових виділень.
• Наявність еректильної дисфункції.
• Хворобливі відчуття при сім’явиверганні.
• Погіршення самопочуття.

Діагностика везикуліту

Прихований перебіг хвороби і відсутність яскравих ознак значно ускладнює діагностування та лікування. При підозрі на везикуліт лікарі проводять ряд процедур:

• Обстежую на наявність статевих інфекцій.
• Беруть ряд мазків, щоб визначити наявність запального процесу.
• Перевіряють простату і насінні бульбашки методом пальпації.
• Досліджують секрет простати і сім’яних пухирців.
• Проводять УЗД сечової і статевої систем.
• Беруть аналізи крові і сечі.
• Проводять спермограму.
• Протягом всього процесу лікування ретельне спостереження за динамікою хвороби.

Лікування везикуліту

Важливою умовою при захворюванні є постільний режим. Якщо людину постійно мучать висока температура і гострі болі, лікарі призначають жарознижуючі і знеболюючі засоби.

Також в цілях зменшення больових відчуттів лікар призначає кошти з знеболюючим ефектом. Хворому періодично проводять фізіопроцедури, роблять масаж. На запущених стадіях везикуліту може бути призначено хірургічне втручання. Іноді рекомендовано видаляти насіння.

Профілактичні рекомендації проти везикуліту

Для того, щоб уникнути цього важкого захворювання, існує ряд рекомендацій, які потрібно дотримуватися:

• Уникайте появи запору.
• Займайтеся фізичними вправами.
• Періодично обстежтеся в уролога.
• Уникайте нестачі або надлишку сексуальних відносин.
• Не переохолоджуйтеся.
• Харчуйтеся здоровою їжею.
• Відвідуйте регулярно венеролога.

Орхоэпидимит

Це запалення, яке виникає в області яєчка і його придатків. Викликає захворювання інфекція. Яєчко і його придатки збільшуються і ущільнюються. Все це супроводжується сильними больовими відчуттями та підвищеною температурою тіла.

Виділяють дві форми орхоэпидидимита: гостра і хронічна. Найчастіше перша переходить у другу форму внаслідок несвоєчасного звернення до лікаря або не точно встановленого діагнозу. Хронічну форму захворювання дуже складно вилікувати.

Способи зараження орхоэпидидимитом

Заразитися дифтерією можна при незахищеному статевому акті. Також є ризик захворювання при простатиті. Зафіксовані поодинокі випадки зараження за допомогою кровоносної системи. Причиною хвороби можуть бути травми в області мошонки, переохолодження, надмірна статева активність, захворювання циститом. Лікуватися потрібно дуже ретельно, тому що при неправильному лікуванні хвороба може повернутися.

Орхоэпидидимит дуже небезпечна хвороба, тому що тягне за собою сумні наслідки. Гостра форма може призвести до проблем з абсцесом, спровокувати виникнення пухлини або безпліддя.

Лікування орхоэпидидимита

Головна зброя проти захворювання – антибіотики. Але лікарські препарати потрібно підбирати дуже ретельно, враховуючи індивідуальні особливості організму. Також на лікування впливає форма захворювання, вік пацієнта та його загальний стан його здоров’я. Лікарі призначають приймати ліки і від запального процесу, від високої температури. Якщо хвороба повертається знову, то її лікування проводиться вже за допомогою хірургічних втручань.

Профілактичні рекомендації проти захворювання

Профілактика хвороби набагато простіше, ніж її лікування. Необхідно уникати переохолодження, випадкових сексуальних відносин, травми мошонки. Також варто носити білизну, яка щільно прилягає до тіла. Це поліпшить кровообіг в області статевих органів. Не варто перезавантажувати організм ні фізично, ні психічно. Потрібно добре відпочивати і стежити за своїм здоров’ям. Необхідно періодично проходити обстеження у лікаря. Виконуючи всі ці рекомендації, ви уберегаете себе від зараження.

Цистит

Цистит – це захворювання, яке характеризується порушенням сечовипускання, хворобливістю в області лобка. Але ці ознаки характерні і для інших інфекційних та неінфекційних хвороб (простатиту, уретриту, дивекулита, онкології).

Найчастіше запальні процеси в сечовому міхурі трапляються у дівчат. Пов’язано це, перш за все, з відмітним анатомічним будовою організму жінки. Цистит має дві форми: хронічну і гостру (запалення піддається верхній шар сечового міхура). Захворювання найчастіше починає розвиватися при зараженні чи переохолодженні. В результаті неправильного лікування хвороба може перейти в хронічний цистит, який небезпечний слабким проявом симптомів і здатністю маскування інших захворювань. Як бачимо, дуже важливо вчасно почати правильне лікування.

Чим викликаний цистит?

Найчастіше захворювання викликає інфекція, яка потрапляє в організм через сечовивідні шляхи. Іноді, у людей, що мають слабкий імунітет, зараження відбувається гематогенним способом. Цистит може бути викликаний такими бактеріями:

• Кишковими паличками.
• Протея.
• Энтеробактерами.
• Бактероїдами.
• Клибсиеллами.

Перераховані вище бактерії перебувають у кишечнику.

Так само викликати цистит можуть клітинні бактерії:

• Хламідія.
• Мікоплазма.
• Уреаплазма.

Часто хвороба може бути викликана молочницею, уреаплазмозом, вагінозом і цукровий діабет.

Неінфекційний цистит може бути викликаний медикаментами, опіками, травмами.

Симптоми циститу

Ознаки захворювання в якійсь мірі залежать від особливостей організму. Тому якихось чітких симптомів циститу назвати не можна. Звернемо увагу на найбільш поширені особливості хвороби:

• Різь і біль при сечовипусканні.
• Хворобливі відчуття в області лобка.
• Часта потреба в сечовипусканні.
• Змінений колір, консистенція і запах сечі.
• Висока температура (при гострій формі).
• Розлади в травленні.

Варто пам’ятати, що за симптомами циститу можуть ховатися хвороби набагато серйозніше, тому не можна займатися самолікуванням.

Діагностика захворювання

Обстеження при циститі досить складне. Головне – визначити, що послужило причиною хвороби. І іноді визначити цей фактор важко, адже джерел зараження багато. Для того, щоб підтвердити діагноз «цистит» необхідно здати ряд аналізів:

• Аналіз на наявність інфекції.
• Клінічні аналізи сечі.
• Біохімічні дослідження крові.
• Провести бактеріальний посів сечі.
• Аналізи на наявність венеричного захворювання.
• Аналізи для виявлення інших сечостатевих захворювань.
• УЗД сечостатевої системи.

І, отримавши результати всіх аналізів, можна визначити причини захворювання і призначити методику лікування.

Народні засоби від циститу

Пієлонефрит

Інфекційна хвороба нирок, що супроводжується запальними процесами. Захворювання викликане бактеріями, які потрапляють у нирки з інших, вже запалених, органів через кров, сечовий міхур або уретру. Виділяють два різновиди пієлонефриту:

• Гематогенна (інфекція потрапляє через кров).
• Висхідна (потрапляє з сечостатевої системи).

Типи пієлонефриту

Розрізняють дві форми захворювання:

• Гостра (яскраво виражені симптоми).
• Хронічна (мляво виражені ознаки, періодичні загострення захворювання).

Друга форма хвороби найчастіше стає результатом неправильного лікування. Так само хронічний пієлонефрит може виникнути в результаті наявності прихованого вогнища інфекції. Другу форму захворювання можна вважати ускладненням.

Пієлонефрит найчастіше хворіють діти до семи років, а також молоді дівчата. Чоловіки набагато рідше страждають цією недугою. Найчастіше у сильної статі пієлонефрит – ускладнення після інших інфекційних захворювань.

Симптоми пієлонефриту

Гостру форму хвороби супроводжують такі ознаки:

• Підвищена температура.
• Інтоксикація.
• Гострий біль у попереку.
• Часті і хворобливі сечовипускання.
• Відсутність апетиту.
• Відчуття нудоти.
• Блювота.

Більш рідкісними ознаками пієлонефриту можуть бути такі симптоми:

• Кров у сечі.
• Зміни кольору сечі.
• Наявність неприємного різкого запаху сечі.

Для того, щоб лікування захворювання було ефективним, потрібно точно визначити діагноз. При призначенні медикаментів необхідно враховувати індивідуальні особливості організму.

Лікування та діагностика пієлонефриту

Діагностувати хворобу найефективніше за допомогою загального аналізу крові. Також при підозрі на пієлонефрит лікарі призначають УЗД сечостатевої системи і аналіз сечі.

Правильне лікування захворювання полягає в прийомі антибіотиків, протизапальних засобів та проведенні фізіотерапії. Також позитивно впливає на результати лікування прийом вітамінів.

Ви повинні пам’ятати, що несвоєчасне звернення до лікаря може привести до ускладнень, що сповільнить процес одужання.

Профілактика пієлонефриту

Найбільш ефективний спосіб профілактики – лікування захворювань, які сприяють розвитку пієлонефриту (простатиту, аденоми, циститу, уретриту і сечокам’яної хвороби). Також потрібно берегти організм від переохолодження.

Народні засоби від пієлонефриту

Сечокам’яна хвороба

Друге місце після вірусних захворювань сечостатевої системи займає сечокам’яна хвороба. Відзначимо, що за статистикою захворюванням в рази частіше страждають чоловіки. Хвороба найчастіше характерна для однієї нирки, але є випадки, що мочекаменное захворювання вражає відразу обидві нирки.

Характерна сечокам’яна хвороба для будь-якого віку, але найбільш часто вона трапляється у молодих працездатних людей. Коли камені знаходяться в нирках, вони мало дають про себе знати, але при виході назовні починають доставляти людині дискомфорт, викликають роздратування і запалення.

Симптоми

Про те, що у людини є камені в сечостатевій системі, можуть свідчити такі ознаки:

• Часте сечовипускання.
• Болі при сечовипусканні.
• Ріжучі болі, частіше всього, в одній частині попереку.
• Сеча змінює колір і хімічний склад.

Причини захворювання

Найчастіше камені в сечостатевій системі – генетична проблема. Іншими словами, мають таку проблему ті, хто страждає захворюваннями сечостатевої системи.

Також виникнення каменів може бути причиною неправильного обміну речовин. Кальцій проблематично виводиться через нирки. Причиною захворювання може бути наявність у крові сечової кислоти.

Причиною наявності такої проблеми може стати прийом недостатньої кількості рідини. Швидка втрата води в організмі, яку викликають сечогінні засоби, що теж може призвести до утворення каменів. Захворювання іноді виникає внаслідок перенесених інфекцій сечостатевої системи.

Діагностика та лікування захворювання

При підозрі наявності такої проблеми, виявити камені може тільки фахівець, який призначить ряд діагностичних заходів:

• Здачу сечі.
• УЗД.

Визначивши діагноз і причини хвороби, уролог підбирає індивідуальну схему лікування. Якщо захворювання тільки почало розвиватися, достатньо буде медикаментозного лікування (прийому сечогінних препаратів, які сприяють розщеплюванню каменів).

Також лікар призначає протизапальну терапію для того, щоб не викликати цистит або уретрит. Вихід каменів дратує сечостатеві канали, що призводить до запалення. При захворюванні рекомендують приймати багато рідини. Це покращить роботу всього організму. Хірургічне втручання захворювання призначається при утворенні каменів великого розміру. Важливо при сечокам’яній хворобі дотримуватися дієти й проводити періодичні обстеження.

Самолікування категорично заборонено. Найчастіше воно призводить до ускладнень захворювання і в слідстві – лікування стає набагато складніше.

Народні засоби від сечокам’яної хвороби

Отже, ми розглянули найбільш часто зустрічаються захворювання сечостатевої системи, їх основні ознаки і симптоми. Важливо володіти інформацією про хвороби, які можуть вас підстерігати, адже хто попереджений-той озброєний. Будьте здорові!