Про захворювання на вірус папіломи людини відомо майже кожному: найшкідливіші штами викликають бородавки. Але не всі знають, що деякі штами вірусу папіломи людини викликають ракові захворювання. Якщо бактеріофаг розвивається в епісомальній (внехромосомной) формі, діагностуються доброякісні пухлини. Якщо ж після зараження вірусом папіломи людини фаг вбудовується в геном, розвиваються злоякісні новоутворення.
Які захворювання викликає вірус папіломи людини
Останнім часом у практику входить щеплення дівчаток пубертатного віку вакциною проти вірусу папіломи людини, з 2009 р. в цілях реалізації Міської програми профілактики захворювань раком шийки матки у жінок вакцинація проти ВПЛ була включена в Регіональний календар профілактичних щеплень р. Москви. При цьому вакцинація проводиться безкоштовно серед дівчаток-підлітків у віці 12-13 років в поліклініці за місцем проживання або школі.
ВПЛ є найбільш поширеною вірусною інфекцією статевих шляхів. Існує 40 різних типів цього вірусу, які можуть інфікувати область геніталій чоловіків і жінок, включаючи шкіру пеніса, вульву область поза піхви) і анус, а також шийку матки і пряму кишку.
Деякі типи ВПЛ нешкідливі, тоді як інші (в тому числі типи 16, 18, 6, 11) можуть викликати різні онкологічні захворювання, насамперед генітальної області. Наслідками вірусу папіломи людини є:
- рак шийки матки (рак нижнього відділу матки) у жінок;
- та передракові патологічні зміни шийки матки (тобто такі зміни клітин шийки матки, при яких існує ризик їх трансформації в пухлинні);
- рак піхви та вульви (рак зовнішніх статевих органів у жінок;
- генітальні бородавки (кондиломи) у жінок і чоловіків.
Рак шийки матки — це важке захворювання, що становить загрозу для життя. Практично всі випадки раку шийки матки (99%) пов’язані з зараженням геніталій жінки деякими типами ВПЛ. Ці типи вірусу можуть сприяти зміні клітин поверхневого шару шийки матки, викликаючи трансформацію їх з нормальних в передракові. Якщо такі зміни не лікувати, вони можуть перейти в рак. Рак шийки матки займає друге місце в світі серед видів раку, найбільш поширених у жінок. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно відзначається близько 500 000 нових випадків захворювання і 250 000 смертельних випадків.
ВПЛ може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним або побутовим шляхом. Але основний шлях зараження вірусом папіломи людини — статевий. Ризику зараження піддаються чоловіки і жінки будь-якого віку, які беруть участь у будь-яких формах сексуальної поведінки, при яких має місце генітальний контакт. У багатьох людей, що заразилися ВПЛ, немає жодних ознак або симптомів, і тому вони ненавмисно можуть передавати вірус іншим людям.
Пік захворюваності ВПЛ, як правило, припадає на вік від 16 до 20 років. ВПЛ-інфекція може виліковуватися спонтанно, однак при хронічному перебігу вона може призвести до передракових станів, а через 20-30 років перейти в рак.
Досі ефективних і доведених методів лікування інфекції, викликаної ВПЛ, немає.
Вакцини та протипоказання до щеплень від вірусу папіломи людини
В даний час у світі та на території Російської Федерації ліцензовані дві інактивовані вакцини для профілактики інфекцій, викликаних ВПЛ, — Гардасил (GlaxoSmithKline) і Церварікс (Merck Inc.).
Обидві вакцини спрямовані проти ВПЛ типів 16 і 18. що є причиною не менше 70% випадків раку шийки матки у світі. Крім того, вакцина Гардасил також спрямована проти ВПЛ типів 6 і 11, які викликають слабо виражені цервікальні патології і переважна більшість гострокінцевих кондилом.
Після вакцинації проти вірусу папіломи людини у 40% щеплених препарат також забезпечує перехресне захист стосовно будь-яких проявів ВПЛ-інфекції, викликаних іншими онкогенними типами ВПЛ.
В даний час вакцини проти ВПЛ активно застосовуються в багатьох країнах світу. В ряді зарубіжних країн щеплення проти ВПЛ включена в Національні програми імунізації. У США вакцинація проводиться серед всіх дівчаток у віці 11-12 років, у Франції — в 14 років, в Німеччині — в 12-17 років, в Австрії — у віці 9-17 років.
Світовий досвід застосування цих вакцин протягом кількох років показав їх безпеку і високу профілактичну ефективність.
Прищепні реакції і поствакцинальні ускладнення
Вакцини проти ВПЛ переносяться добре.
Як і на будь-яку іншу інактивовану вакцину, можливі наступні реакції в перші 2-3 дні після введення: біль у місці уколу, припухлість, почервоніння, свербіж, а також загальні реакції — нездужання, підвищення температури тіла.
Важливо пам’ятати дані вакцини призначені для профілактики захворювань, викликаних ВПЛ, але не для їх лікування.
Вакцини від вірусу папіломи людини не захищають від захворювань, причиною яких є не ВПЛ.
Інфікованість одним з типів ВПЛ, що входять до складу вакцин, не є протипоказанням до вакцинації, але слід порадитися з лікарем гінекологом про необхідність такого щеплення.
Привики проти вірусу папіломи людини протипоказані при:
- алергії на будь-який компонент вакцини;
- сильних алергічних реакціях на попереднє введення цього препарату;
- вагітності.
Як і для будь-якого щеплення, тимчасовими протипоказаннями до вакцинації від вірусу папіломи людини є гострі захворювання і загострення хронічних хвороб. У таких випадках щеплення відкладається до одужання.
Годування груддю не є протипоказанням до введення вакцин проти ВПЛ.