Знеболюючі препарати при невралгії (назви, фото)

Першою думкою пацієнта, що страждає від нестерпного болю при кожному русі (в тому випадку, якщо це міжреберна невралгія, або люмбоішіалгія), або від кожного подуву вітерця (як іноді це буває при невралгії трійчастого нерва) – це знайти адекватний знеболюючий препарат.

Відразу хочемо звернути увагу наших читачів, що стаття написана практикуючим лікарем неврологом, тому вся інформація про знеболюючих при невралгії, представлена в статті є достовірною і актуальною. А також не містить ніякої реклами і антиреклами! Тим не менш стаття носить виключно інформаційний та ознайомчий характер, за призначення того чи іншого препарату повинен відповідати лікар індивідуально! Тому в кожному конкретному випадку потрібна консультація лікаря!

Принципи знеболювання гострої невралгії досить різноманітні. Наприклад, за кордоном, у розвинутих країнах Євросоюзу і США, при стійких невралгічних і нейропатичний болях, при розумному обґрунтуванні призначення, пацієнт може отримувати навіть наркотичні анальгетики — наприклад, у вигляді пластиру, що містить фентаніл. Він наклеюється на тіло пацієнта і може при вираженій безсонні через стійких болів суттєво покращувати якість життя.

На фото — дуже популярне знеболюючі засоби в західних країнах (пластир з фентанілом)

Природно, це – виняткові випадки. Перерахуємо основні групи лікарських препаратів, які володіють знеболюючим ефектом і можуть успішно застосовуватися при різних видах невралгії.

Існує ряд винятків, коли знеболюючі засоби не здатні допомогти, тому, що вони не мають крапки додатка. Так, при невралгії трійчастого нерва прийом препаратів з знеболюючою метою не робить ніякого ефекту – при цьому захворюванні застосовуються протисудомні препарати. Їх завдання – зменшити частоту і інтенсивність «фокальних розрядів», які є причиною больових імпульсів.

На фото препарат «Лірика» — протисудомний засіб, деякі неврологи виписують саме цей препарат при лікуванні невралгії тройничной

Таким винятком, коли прийом класичних знеболюючих засобів так само неефективний – це постгерпетична невралгія, яка розвивається після перенесеного оперізуючого герпесу, що виник, наприклад, по ходу міжреберних нерва. Ознакою цієї невралгії буде наполеглива, болісна, свердлячу і пекучий біль, яка буквально виснажує пацієнта і може на довгі роки позбавити його сну. Для лікування такого болю застосовуються такі специфічні препарати, як габапентин, які не є знеболюючими, а належать до групи протиепілептичних препаратів.

Крім того, вирішальне значення в прогнозі розвитку цього виду невралгії грає строкове, в перші години і добу призначення противірусних засобів, які здатні «в зародку» загальмувати розвиток захворювання.

Тому надамо неврологам призначати препарати в цих випадках, та перелічимо групи препаратів, що володіють знеболюючим ефектом при повсюдно всречающейся міжреберної невралгії, радикуліти, «прострілу» або люмбаго.

  • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ). Всім відома група, родоначальником якої є аспірин. Давно повинні канути в лету грубі і малоефективні препарати, що володіють високим ризиком розвитку виразкової хвороби шлунка, такі, як диклофенак і ортофен.

На фото — Сучасні лікарі неврологи не рекомендують застосовувати такі препарати, як диклофенак і ортофен

Сучасні препарати цієї групи, надають хороший знеболюючий ефект (у порядку убування ефекту):

• Кеторолак (кетанов, кетанол, торадол). Виробляє високий знеболюючий ефект, продається за рецептом. Також дуже високим знеболюючим ефектом володіє препарат Залдіар, що містить комбінацію трамадолу і ацетамінофену (парацетамол). Виробляється компанією «Грюненталь».

Застосовується: – больовий синдром середньої та сильної інтенсивності різної етіології (у т.ч. запального, травматичного, судинного походження); – знеболювання при проведенні болючих діагностичних або терапевтичних процедур.

• Кетопрофен (Кетонал, Фламакс, Флексен, Оки). Порівняно такий ж анальгезирующей активністю відрізняється ібупрофен (Бруфен, Ибусан, Нурофен, Налгезін). Із групи оксикамів хорошим ефектом володіє лорноксикам (Ксефокам) компанії «Такеда». Дещо меншою, але теж гідно вираженою анальгезирующей активністю володіє мелоксикам (Моваліс).

• Німесулід (Німесил, Найз), Парацетамол.

Крім знеболюючого ефекту, препарати з групи НПЗЗ виявляють жарознижувальний ефект, надають дезагрегантное і протизапальну дію.

Важливо: вони з обережністю слід застосовувати у пацієнтів з бронхіальною астмою і захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

  • Препарати, міорелаксанти центральної дії. Надають знеболюючий ефект із-за зняття спазму скелетної мускулатури, ліквідації застою, а також виникає у зв’язку з цим ослаблення тиску на нервові корінці, і, як наслідок, зниження в них набряку. У клінічній практиці успішно застосовуються такі препарати, як Мідокалм (толперизон) і Сирдалуд (тизанідин).

Мідокалм

Механізм їх дії пов’язаний з регуляцією спеціальних нейронів, які відповідають за «тонус спокою» скелетної м’язи, дещо знижуючи його. Це веде до збільшення об’ємного кровотоку внаслідок розширення капілярної судинної мережі всередині м’язи, ліквідації або зменшення застою, а також зниження інтенсивності больового відчуття.

Слід зазначити, що побічними діями цих препаратів (особливо сирдалуд) може з’явитися загальна м’язова слабкість і недостатня чіткість реакції, тому під час лікування протипоказана робота з машинами і механізмами, а також водіння автомобіля. Крім того, ці препарати рекомендується приймати на ніч, так як вони можуть викликати деяку сонливість.

По суті справи, перерахованими групами і обмежується виражений знеболюючий ефект, який розвивається протягом доби після прийому препарату або введення у вигляді ін’єкції.

Як разового введення можна використовувати препарати на основі метамізолу натрію, такі, як «Баралгін», «Триган», «Спазган». Це комбіновані препарати на основі анальгіну. Їх тривале застосування не рекомендується внаслідок можливого розвитку агранулоцитозу та інших впливів на кров, проте разова ін’єкція дозволяє в перші години отримати полегшення.

Знеболювальне «Спазган»

Слід зазначити, що для купірування рецидивуючої болю, що володіє пекучим і неприємним компонентом, а так само при специфічних змінах при електронейроміографії, з першої доби повинні додаватися препарати для лікування нейропатіческой болю, які посилюють знеболюючий ефект.

Крім того, більш потужний знеболювання можна отримати, комбінуючи препарати з антидепресантами різних груп – від амітриптиліну до пароксетину та інших інгібіторів СІЗЗС. Не впливаючи власне на інтенсивність, антидепресанти змінюють емоційне сприйняття і забарвлення болю, роблячи її неважливою, малозначуща, і не впливає на події.

Традиційна терапія вітамінами групи В, у тому числі комбінованими, такими, наприклад, як «Мільгамма» — вони надають лікувальну дію в комплексі, зазвичай до кінця першого тижня при щоденній постановці внутрішньом’язових ін’єкцій, тому не можуть ставитися до знеболюючих речовин «швидкого реагування».

На фото — Препарат «Мільгамма» — комбінована терапія вітамінами групи В

При виборі препарату кожен вирішує сам – купувати йому оригінальний препарат з гарним, очікуваним ефектом за «хороші» гроші, або задовольнятися численними та дешевими вітчизняними аналогами. Слід сказати, що високі ціни на імпортні ліки – це не тільки результат зростання курсу долара, це ще і багаторічну працю — від пошуку молекули хіміками, розробки промислових методів синтезу і до тестування препарату на мишах, добровольцях, вивченні побічних ефектів. Від знаходження молекули до випуску препарату проходить 15 – 20 років, за цей час витрачаються мільярди доларів. Тому за якість потрібно платити.

Вітчизняні заводи не мають ні можливості, ні бажання налагоджувати власне хімічне виробництво, тому займаються фасуванням з покупних, дешевих і часто низькоякісних субстанцій. Так, вітчизняний «Мелоксикам» і «Моваліс» компанії «Берінгер Інгельхайм» містять один і той же мелоксикам, але вартість першого — 12 рублів за 20 таблеток, а другого – 265. Крім того, у випадку «Моваліса» діюча речовина вироблено в Європі, під контролем фармацевтичної компанії, а у разі мелоксикаму – швидше всього придбано на китайській оптовке. У кращому випадку цей препарат буде марним, а в гіршому – шкідливим. Так, наприклад, у 2015 році Росздравнадзором були вилучені з аптек відразу 4 серії неякісного мелоксикаму компанії «Озон».

На закінчення слід застерегти від захоплення знеболюючими препаратами при неясною клінічною картиною. Головними «підводними каменями», які можуть зустрітися на шляху постановки діагнозу, є:

  • Незрозуміла біль у попереку, що віддає в живіт. Це може бути трактовано, як невралгія, але може бути і проявом катастрофи в черевній порожнині. Можливі гострий апендицит, перфорація виразки шлунка та 12 – палої кишки, кишкова непрохідність. У жінок за невралгію і остеохондроз поперекового відділу хребта можуть бути прийняті позаматкова вагітність, аднексити, сальпінгіти, кісти яєчника з розвитком апоплексії і розривом і багато інші гострі хірургічні стани, при яких необхідна консультація хірурга.
  • Біль у грудях, яка прийнята за міжреберну невралгію, може бути проявом інфаркту міокарда, пневмонії, плевриту, і багатьох захворювань як бронхолегеневої системи, так і підшлункової залози, і навіть бути ознакою розшаровуючої аневризми аорти в грудному її відділі.

Тому всі призначення препаратів з вираженим знеболюючим ефектом повинні проходити після лікарського огляду, і, в разі необхідності – запису ЕКГ.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя