Стопа – дистальний відділ нижньої кінцівки, що виконує опорну та амортизаційну функції. Перелом кісток стопи займає суттєве місце серед травматичних ушкоджень скелета. Частота цього виду травм становить 17-20% від усіх переломів. Виникає порушення цілісності структур веде до зниження або повної відсутності функціональної здатності стопи. Несвоєчасне надання допомоги або неадекватне лікування можуть викликати серйозні наслідки, аж до інвалідності.
Причини переломів стопи
Скелет стоп утворений 26 кістками, формують 3 відділу: передплесно, плюсну, фаланги. Найчастіше ламаються фаланги – приблизно в 74% випадків, на другому місці знаходяться переломи плюсни – більше 21%, найрідше травму констатують в кістках передплесно – менше 5%.
Травмувати ступню можна прямим або непрямим шляхом. При прямому механізмі пошкодження виникає з-за удару ногою, внаслідок падіння на стопу тяжкості, стрибка з висоти або посадки на тверду поверхню з гострими, опуклими елементами. Непрямий механізм характерний для затискання ноги, коли потерпілий, намагаючись звільнити кінцівку, робить різкі рухи.
Отримати травму при падінні, послизнувшись під час ожеледиці чи на якій-небудь слизькій поверхні. Вивихи в гомілкостопі, зрідка виникають при носінні взуття на високих підборах, можуть супроводжуватися ушкодженням кісток. Переломи стопи іноді пов’язані з заняттями спортом, з дорожньою аварією. При деяких захворюваннях порушення цілісності кісток формується навіть при помірних фізичних навантаженнях. Подібні переломи кісток стопи вважають патологічними. Вони можуть виникати при остеопорозі, онкологічних процесах, остеомієліті.
Ознаки перелому кісток стопи
При травмі кінцівки за наявними симптомами можна ще до отримання результатів рентгенологічного дослідження припустити характер пошкодження. Симптоми перелому стопи виражені різною мірою в залежності від тяжкості травми: тріщина кістки дає мінімальні скарги, при множині пошкодження, наявності зміщення уламків або роздроблення прояви травми будуть максимальними. При переломі стопи є ознаки порушення цілісності кісток,
веде до погіршення або неможливості функцій опори і ходіння, зокрема:
- біль,
- набряклість,
- почервоніння в зоні травми,
- гематома,
- деформація,
- обмеження рухів.
По локалізації змін можна припустити місце пошкодження. Для травми фаланги характерні деформація, набряк, біль в зоні перелому. Функція опори може бути порушена незначно, особливо при пошкодженні п’ятого пальця.
Перелом плеснових кісток стопи проявляється хрускотом і інтенсивним болем. Палець, відповідний поламаної кістки, відхиляється в бік або виглядає коротшим. Над зоною травми розвивається набряк, почервоніння, нерідко формується гематома. Плеснові кістки розташовані між фалангами і задній областю – предплюсной. Тому їх ушкодження супроводжується змінами в середній частині стопи.
При переломі плеснової кістки стопи симптоми виражені не різко при так званому стресовому (втомному) механізм травми. Такий варіант пошкодження характерний для носіння незручного взуття або інтенсивних фізичних навантажень, зокрема, занять спортом. Тривалий вплив негативних факторів призводить до формування тріщин у плеснових кісток. Біль у такій ситуації спочатку виникає тільки при навантаженнях і має середню інтенсивність. Після відпочинку біль повністю вщухає. Без адекватного лікування симптоми поступово наростають, в результаті розвивається набряк і неможливість рухів в стопі з-за різкої болючості.
При повторюваних стресових навантаженнях можливо формування перелому Джонса. Він зустрічається відносно часто, пов’язаний з подворачиванием ноги всередину і локалізується в 5 підставі плеснової кістки. Ця зона має відносно невелике кровопостачання. Можна виділити 2 особливості такого пошкодження: труднощі діагностики і тривале загоєння. Без адекватної допомоги уламки кістки довго не зростаються, і патологічний процес перетворюється в хронічний.
При пошкодженні передплесно перелом стопи має ознаки порушення функції опори. При травмі п’яткової кістки, що зустрічається в 60% випадків переломів передплесно, біль посилюється при натисканні і осьовому навантаженні.
Крім болю спостерігаються наступні симптоми:
- набряклість;
- синець, поширюється на підошву;
- бульбашки на шкірі, звані фликтенами і проявляються на 2-3 добу після травми;
- деформація п’яти у вигляді розширення або подовження.
Порушення цілісності таранної кістки – рідкісне явище. Виникає внаслідок падіння чи транспортної аварії.
Ознаки перелому стопи в цій зоні наступні:
- інтенсивна біль;
- набряк;
- нерідко є вивих, що супроводжується деформацією і натягом шкіри;
- рухи різко обмежені і болючі.
На переломи човноподібної кістки припадає не більше 2,5% пошкоджень ступень. Особливістю цієї травми є порушенням міцності поздовжнього склепіння. Переломи кубовидної і клиноподібних кісток діагностуються рідко і практично завжди виявляються інші травми стопи.
Відео
Відео — Перелом стопи
Надання першої допомоги
При передбачуваному переломі стопи перша допомога може значно поліпшити наступні результати лікування. Кінцівку мобілізують, забезпечуючи спокій і усуваючи руху в суглобах. До місця травми прикладають холод. Якщо перелом відкритий, є ушкодження шкіри, рану закривають асептичною пов’язкою. Не можна прикладати вату. При сильному кровотечі накладають джгут і терміново транспортують потерпілого в лікарню.
Іммобілізацію проводять з допомогою шини або наявних коштів. При відсутності яких-небудь пристосувань фіксацію травмованої ноги здійснюють, прив’язавши її до здорової кінцівки. Шиною потрібно захопити місце травми, гомілковостопний суглоб і гомілку до рівня верхньої третини. Метою фіксації є запобігання рухів у стопі, зменшення болю та попередження додаткових пошкоджень тканин. Накладання шини повинно здійснюватися дбайливо, щоб не посилити травму і не заподіяти додаткову біль.
Для профілактики шоку травмованому вводять знеболююче, захищають від впливу високої або низької температури зовнішнього середовища, медпрацівники при необхідності здійснюють новокаїнову блокаду, вводять серцеві засоби. Перелом стопи зі зміщенням вимагає особливої обережності при проведенні будь-яких маніпуляцій. Вправляти суглоб або намагатися поєднати уламки на етапі першої допомоги забороняється.
Лікування перелому стопи
При наданні допомоги найважливішим моментом є фіксація зони перелому гіпсовою пов’язкою. При зсуві під знеболенням здійснюють репозицію кістки. При складних травмах проводяться хірургічні втручання з відкритим співставленням уламків, для фіксації використовують різні пристосування: спиці, гвинти, апарати. Після операції зона травми фіксується на час, необхідний для формування кісткової мозолі і регенерації тканин.
Перелом кісток стопи потребує комплексного лікувального підходу. Надання медичної при травмі ноги включає наступні заходи:
- знеболювання;
- обробку рани при відкритому переломі;
- зупинку кровотечі при його наявності;
- репозицію відламків у разі зміщення, при необхідності хірургічним шляхом;
- вправлення вивихів і підвивихів, якщо такі є;
- іммобілізацію ноги за допомогою гіпсової пов’язки;
- рентгенівський контроль правильності репозиції відламків і загоєння перелому стопи при лікуванні;
- прийом препаратів з протизапальною дією, засобів для прискорення регенерації кісткової та хрящової тканин;
- фізіотерапевтичне лікування, масаж, лікувальну фізкультуру для відновлення функції опори та руху.
Тривалість знерухомлення зони травми нерідко становить від 4 до 6 тижнів. Скільки ходити в гіпсі, залежить від кількох факторів:
- локалізації травми;
- її тяжкості;
- характеру кровопостачання тканин в зоні пошкодження;
- наявності супутніх захворювань, що подовжують процес загоєння;
- можливих ускладнень травми;
- правильності обраної тактики лікування.
Характер і тривалість лікування і реабілітації визначаються не тільки тяжкістю травми, але і тим, яка була зламана кістка стопи. Відносно простим буде лікування перелому нігтьових фаланг пальців. У цій ситуації нерідко досить фіксуючої пов’язки і зменшення навантаження на стопу. Більш складним буде лікування пошкодження основних фаланг: неправильне зрощення кістки може порушити функцію опори. Тому необхідно накласти гіпсову пов’язку на період формування кісткової мозолі.
Перелом плеснової кістки стопи вимагає скрупульозного виконання лікарських рекомендацій для попередження можливих ускладнень. У разі зміщення відламків проводять хірургічну репозицію з допомогою спиць або гвинтів. При переломі плеснових кісток стопи лікування триває 6 тижнів і більше. Якщо були встановлені фіксатори, їх витягують через 3-4 місяці. На весь період носіння гіпсу на кінцівку не можна спиратися.
При травмі кісток передплесна іммобілізація триває 1-1,5 місяця. Якщо перелом поєднується з вивихом, його обов’язково вправляють. Лікування може помітно відрізнятися залежно від особливостей ушкодження тієї чи іншої кістки передплесна. Зокрема, при поєднанні пошкодження човноподібної кістки з вивихом може застосовуватися вправляння за допомогою тривалого витягнення спеціальним апаратом або відкрита операція з фіксацією уламка шовковим швом. Після зняття гіпсу необхідна реабілітація, що триває від декількох місяців до року і довше.
Реабілітація після перелому стопи
Однією з важливих особливостей лікування переломів стопи є рання рухова активність, але за умови пізнього початку опорної навантаження. Через 3 тижні після накладення гіпсу у багатьох випадках рекомендується періодично знімати шину і здійснювати рухи в гомілковостопному суглобі. Реабілітація після перелому допомагає зберегти функціональність стопи. Для цього призначають лікувальні вправи, масаж, фізіопроцедури.
Лікар після зняття гіпсу дає рекомендації щодо поступового розширення рухової активності, призначає носіння ортопедичного взуття, устілок, супінаторів. Застосування милиць або палки для опори знизить навантаження на кінцівку.
Спеціальна дієта допоможе поліпшити трофіку і регенерацію тканин, зміцнити структуру кісток і хрящів кінцівок і прискорити відновлення їх цілісності.
