Для дослідження крові на сифіліс існує безліч методів, мова про яких піде до статті
Ця стаття розповість про те, як відбувається дослідження крові на сифіліс, про види такого аналізу. Також ви дізнаєтеся, в яких випадках лікар користується таким методом, щоб виявити збудника сифілісу.
Зміст статті
- Стисло про важливе
- Сифіліс
- Первинний сифіліс
- Вторинний сифіліс
- Третинний сифіліс
- Які методи для перевірки на сифіліс бувають?
- Як здійснюється забір крові?
- Що покаже аналіз крові в різний час розвитку захворювання?
Стисло про важливе
Існує кілька способів дослідження для виявлення «французької хвороби». Аналіз крові на сифіліс є найбільш поширеним. Кров як біологічний матеріал досить просто можна взяти у пацієнта для обстеження, крім того це не займає багато часу.
Багато захворювання, в т. ч. і передаються переважно статевим шляхом, допоможе виявити дослідження сироватки. Зокрема, це може бути аналіз крові на ВІЛ, сифіліс, гепатит. Це можливо завдяки тому, що такі тести можуть виявляти антитіла.
Антитіла/імуноглобуліни – молекули імунної системи, що виникають внаслідок потрапляння в організм чужорідних корпускул або при порушенні структури своїх власних клітин. Субстрат, з яким взаємодіють антитіла, називається антигеном. Вони є одними із захисників організму.
Молекули імуноглобулінів оточили вірусну клітку
Сифіліс
Сифіліс – хронічне інфекційне захворювання, при якому уражаються тканини, органи та системи органів. Хвороба викликає бліда трепонема.
Це мікроорганізм, у якого є декілька способів проникнути в організм:
- статевим шляхом;
- побутовим шляхом;
- трансплацентарно (від матері до плоду).
Увага! Найчастіше зараження відбувається при статевих контактах, тому так важливо використовувати презерватив. Він може зберегти не лише від сифілісу, але і від інших ЗПСШ.
Бліда трепонема має форму хвилястою нитки; хвиль близько 8-15 штук. При спостереженні за неї в мікроскоп видно, що їй притаманні повільні обертальні
Прийнято виділяти декілька етапів розвитку захворювання:
Первинний сифіліс
Так, сифіліс виявляє себе не одразу, спочатку має пройти час, за який трепонема встигне облаштуватися і розмножитися. Перший ознака з’являється приблизно через два тижні (завершення інкубаційного періоду) після впровадження мікроорганізму.
На шкірі/слизової, а саме в місці, через яке відбулося зараження, з’являється вузлик. Спочатку він невеликий, але поступово він зростає, при цьому весь час залишаючись безболісним.
Такий вузлик називають твердим шанкром, тому що він дуже щільний, по консистенції порівняємо з хрящовою тканиною. Всередині активно розмножуються бліді трепонеми. Згодом твердий шанкр може виразкуватись, тоді стане видно дно освіти, воно червоне, ніби лаковане.
На фото представлений твердий шанкр
Через деякий час відбувається проникнення блідої трепонеми в лімфатичні судини, звідки вона поспішає в регіонарні лімфовузли. Там вона теж активно розмножується, а також, потрапивши в лімфатичну систему, їй відкривається прохід в кровоносне русло.
Лімфатична система тісно пов’язана з кровоносною: лімфатичні протоки безпосередньо впадають у венозне русло
Отже, первинний сифіліс характеризується формуванням т. н. первинного інфекційного комплексу, який включає в себе:
- твердий шанкр – первинний афект;
- лімфангіт – ураження лімфатичних судин, що не так характерно для сифілісу;
- лімфаденіт – ураження лімфовузлів.
Варто мати на увазі, що на цьому етапі робити аналізи крові на сифіліс буде не завжди доречно. Існує ймовірність того, що мікроорганізм ще не прорвався в кровоносну систему, в такому випадку тест покаже псевдонегативний результат.
Враховуючи це, можна приблизно сказати, через деякий час сифіліс виявляється в крові. Можна проводити таке обстеження після 2-3 тижнів від моменту зараження.
Вторинний сифіліс
Прийнято вважати, що цей етап настає тоді, коли на шкірі або слизових виникають т. н. сіфіліди. Сіфіліди – особлива форма висипки, характерна для сифілісу. Твердий шанкр до моменту поява таких утворень може пройти, але може і залишитися.
Сіфіліди містять безліч трепонем всередині, тому на цьому етапі хворі особливо заразні
Сіфіліди розрізняються і за формою, і за розміром, найбільш часті з них:
- розеола;
- папула;
- пустула.
Розеоли можуть досягати 1 см, але зазвичай не більше 5 мм, вони округлої форми, не об’ємні, а при натискуванні зникають. Т. о. це гіперемовані ділянки шкіри, тобто судини тут повнокровні.
Папули – невеликі (до 5 мм) і опуклі освіти. На шкірі вони лущаться. Пустули схожі на папули, але можуть досягати розмірів більше, при цьому усередині них відбувається нагноєння.
Зазвичай вторинний період настає після другого місяця з моменту потрапляння в організм блідої трепонеми. До цього часу відбувається генералізація захворювання, тобто паразит потрапляє в т. ч. і в кров.
Третинний сифіліс
Якщо не намагатися позбавитися від захворювання, то воно перейде в наступну форму – третинний сифіліс. В умовах сьогодення така форма практично не зустрічається, оскільки захворювання на перших етапах відмінно піддається лікуванню.
Цей період настає приблизно через 5-8 років після зараження.
Поразка при третинному сифілісі стають великими і прогресують
Для цього періоду характерне утворення так званої гуми. Гуми – специфічні вузли, області недозволеного запалення, що вражають тканини. Також виникають бугоркова сіфіліди, вони дуже щільні і з синюватим відтінком, надалі виразкуватись і некротизуються.
У цей період можуть вражатися будь-які системи організму, але найбільш улюбленою для сифілісу є серцево-судинна.
Як вже було сказано, на перших стадіях сифіліс успішно піддається лікуванню. Для цього використовуються антибіотики пеніцилінового ряду. Однак слід пам’ятати, що терапія даними препаратами вимагає ретельного дотримання приписів лікаря. Якщо інструкція по застосуванню буде порушена, то пацієнт може не вилікувати до кінця.
Група антибіотиків, пеніцилінів може застосовуватися у лікуванні сифілісу, так як бліда трепонема не має механізмів стійкості до таких препаратів
Які методи для перевірки на сифіліс бувають?
Одним з найпоширеніших методів дослідження є серологічне дослідження крові на сифіліс. Серологическая реакція – реакція, заснована на взаємодії антитіла з антигеном.
Імуноглобуліни взаємодіють з антигенами на поверхні клітини
Існує цілий ряд подібних тестів для виявлення захворювання, можна розділити їх на дві групи:
- скринінгові тести (нетрепонемні);
- підтверджуючі тести (трепонемные).
Ймовірність помилки в скринінгових тестах вище, це пов’язано з тим, що тести неспецифічні: що виявляються в них антитіла можуть супроводжувати іншим захворюванням.
До нетрепонемным тестів (VDRL) відносять:
- реакція Вассермана (RW);
- мікрореакція преципітації (МРП);
- тест швидких плазмових реагинов (БПР/RPR) і ін
Якщо скринінговий тест, або нетрепонемный тест, показує позитивний результат, то потрібно перевірити його за допомогою більш надійних методів
До більш докладним трепонемным можна віднести наступні методи:
- прямі;
- непрямі.
Перші не відносяться до серологічним реакціям і передбачають виявлення присутності власне блідої трепонеми або її ДНК, наприклад, за допомогою мікроскопії або полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Непрямі тести виявляють присутність паразита в крові не безпосередньо, а з допомогою виявлення антитіл до блідої трепонеме.
Для перевірки на сифіліс застосовуються наступні типи таких реакцій:
- імуноферментного аналізу (ІФА);
- реакція імунофлуоресценції (РІФ);
- реакція іммобілізації блідих трепонем (РІБТ);
- реакція непрямої/пасивної гемаглютинації (РНГА/РПГА);
- імуноблотінг.
Найбільш популярний аналіз крові методом ІФА на сифіліс, так як має ряд переваг: тест, крім високої точності, в сучасних лабораторіях проводиться досить просто. ІФА дозволяє встановити не тільки наявність блідої трепонеми в організмі, але і титр антитіл, значить, кількісний аналіз.
Якщо ІФА видає сумнівний результат, то проводяться повторні дослідження тим же або іншим методом, наприклад, ПЛР
Увага! Загальний аналіз крові при сифілісі не буде інформативним, він лише може показати наявність запального процесу, який є неспецифічною реакцією захисту організму.
Як здійснюється забір крові?
Багатьох турбує питання про те, як беруть кров на сифіліс. Це залежить від методу проведеного дослідження. Для більшості серологічних реакцій необхідно до 20 мл крові, т. о. забір проводять з великих судин.
Для досліджень забирають, як правило, венозну кров з ліктьової ямки
Кров здають натщесерце, тобто не менше, ніж через 8 годин після прийому їжі, але для деяких тестів буде достатньо і 4 годин. Це правило важливо дотримуватися, інакше дослідження може показати неправильні результати.
Кров на сифіліс з пальця беруть при РМП, яка і отримала свою назву завдяки тому, що для її проведення потрібен невеликий обсяг досліджуваного матеріалу, достатньо буквально краплі.
Ціна дослідження крові буде залежати від обраного методу: чим більш специфічний метод, тим він дорожчий. Стартова вартість знаходиться в межах 300 рублів.
Що покаже аналіз крові в різний час розвитку захворювання?
На підставі описаних періодів сифілісу складемо зведену таблицю, з якої буде зрозуміло, коли можна проводити аналіз крові:
| Аналіз крові на сифіліс на початку первинного періоду (до 2-3 тижнів) | Результат буде негативним (хибнонегативних): блідої трепонеми в крові ще немає |
| Взято кров на сифіліс через 3 місяці від початку захворювання | Виключаючи ймовірність помилки, результат виявиться позитивним |
| Що покаже аналіз крові після лікування сифілісу |
|
Відео до цієї статті покаже, як проводять аналіз крові на віл і сифіліс.
