Анальна гонорея: боремося з небезпекою

Анальна гонорея: боремося з небезпекоюХвороба вражає нижній відділ прямої кишки

Анальна гонорея – один з варіантів гонореї, венеричного захворювання, що уражає слизову оболонку органів, у яких відбулося впровадження збудника. Про анальної гонореї говорять не так часто, через сорому і незручності, і ще рідше звертаються з цією проблемою до лікаря, або отримують лікування тоді, коли процес перейшов з гострого в хронічний, і для позбавлення від інфекції потрібно набагато більше часу.

У цій статті ми поговоримо про причини цього захворювання, якими воно супроводжується симптомами, і за допомогою яких методів проводять лікування анальної гонореї.

Зміст статті

  • Причини розвитку хвороби
    • Симптоми захворювання
  • Як діагностувати і лікувати гонорею анальну
  • Часті питання лікаря
    • Використання народних засобів

Причини розвитку хвороби

За виникнення екстрагенітальної гонореї відповідальні гонококи – грамнегативні внутрішньоклітинні диплококки. Близько 55% чоловіків, які практикують гомосексуальні зв’язки, страждають цією формою захворювання.

Збудник швидко гине в умовах зовнішнього середовища, особливо при дії антисептиків, високих температур, мильних або солоних рідин.

Інфікування відбувається в наступних випадках:

  • Після анального сексу з інфікованим партнером. Таким чином питання – чи можна займатися сексом при гонореї зникає сам собою. У 99% випадків зараження анальної гонореєю відбувається саме при статевому акті.
  • При попаданні гною з збудником з-за розриву гонококкового абсцесу, який може бути розташований в передміхуровій залозі, насінних бульбашках, сечівнику, залозах напередодні піхви.
  • Під час потрапляння виділень із статевих органів, що містять гонококи, тріщини заднього проходу.
  • Приблизно в половині випадків збудник може вражати тільки пряму кишку, і досить часто хвороба протікає безсимптомно. У групу ризику входять люди, які практикують анальний секс без використання бар’єрних методів контрацепції, а також жінки, з локалізацією трипера в органах сечостатевої системи.

    Гонорея в анальному отворі можлива тому, що гонококи обирають органи з і циліндричним залозистим епітелієм, а слизові оболонки прямої кишки підходять для їх впровадження.

    Анальна гонорея: боремося з небезпекою Анальна гонорея: боремося з небезпекою Анальна гонорея: боремося з небезпекою Анальна гонорея: боремося з небезпекою Анальна гонорея: боремося з небезпекою Анальна гонорея: боремося з небезпекою

    Симптоми захворювання

    Анальну гонорею також інакше називають гонорейным проктитом. Інкубаційний період захворювання становить від 12 годин до кількох тижнів.

    Це обумовлюється не тільки активністю збудників, але й загальним станом імунної системи людини, наявністю супутніх захворювань, що знижують захисні сили організму.

    Будь-який лікар знає, що класифікація гонореї відбувається за такими ознаками:

    • час від моменту зараження;
    • швидкість розвитку симптомів;
    • вираженість клінічних проявів.

    В залежності від того, скільки часу сталося з моменту інфікування, можна судити про:

    • свіжої гонореї;
    • хронічній гонореї;
    • прихованої гонореї.

    Свіжої гонорея може бути в тому випадку, якщо з моменту виникнення перших ознак хвороби пройшло не більше 8 тижнів. У подальшому вона може протікати в гострій, підгострій або торпідної формі.

    Для анальної гонореї в більшості випадків характерний прихований перебіг.

    Але в інших випадках можна відзначити такі симптоми:

    • гіперемію заднього проходу;
    • тріщини анального сфінктера з гнійним нальотом;
    • гострокінцеві кондиломи;
    • свербіж і печіння в районі анального отвору і прямої кишки;
    • тенезми (болючі несправжні позиви до дефекації);
    • запори;
    • хворобливі відчуття в задньому проході, особливо при дефекації;
    • виділення з анального отвору слизисто-гнійного характеру.

    При гонорейному проктиті уражується слизова оболонка нижньої третини прямої кишки, так як вище інфекція не поширюється. У групу ризику входять дівчата та жінки, які страждають гострою гонореєю.

    Даний факт можна пояснити анатомічними особливостями: уретра дуже близько знаходиться до анального отвору, в зв’язку з чим збудник легко поширюється, особливо при порушенні правил особистої гігієни.

    Анальна гонорея: боремося з небезпекоюПід час прийому лікар вирішує, які методи досліджень використати для підтвердження діагнозу

    Як діагностувати і лікувати гонорею анальну

    При гострій формі захворювання, діагностика не становить проблем. Для цього потрібно зібрати анамнез, а саме – дізнатися про те, як давно почалося захворювання, які присутні симптоми, і з чим пацієнт пов’язує появу перших ознак.

    Однак поставити діагноз тільки на підставі діагнозу фахівця не дозволить посадова інструкція. Матеріалом для дослідження служать виділення з нижнього відділу прямої кишки.

    Найбільш часто використовують наступні методи:

    • бактеріологічне дослідження з поживними середовищами;
    • дослідження мазків за допомогою мікроскопа;
    • ПЛР;
    • ІФА або РИФ.

    Зверніть увагу! У пацієнтів старше 60 років для діагностики екстрагенітальної гонореї застосовують тільки культуральний метод дослідження.

    Самостійне лікування цього захворювання неприпустимо, так як досить високий ризик переходу гонореї в хронічну форму і розвитку незворотних ускладнень. Лікуванню підлягають пацієнти з підтвердженим діагнозом і вираженими симптомами, а також партнери, що мають статеві контакти з інфікованим протягом останніх 2 тижнів. На період лікування потрібно виключити всі види статевих контактів і вживання алкогольних напоїв.

    Основним методом лікування є антибіотикотерапія. Для цього рекомендовано використання цефиксима, цефтріаксону, азитроміцину та інших. До альтернативних варіантів відносять офлоксацин, канаміцин, амоксицилін.

    Ціна антибіотиків досить різноманітна, але при необхідності лікар допоможе підібрати доступний аналог. Крім антибіотиків застосовують фізіотерапевтичні методи, імунотерапію, місцеве лікування та вітамінні комплекси.

    Анальна гонорея: боремося з небезпекоюНе бійтеся звертатися до фахівця

    З фото та відео у цій статті нам вдалося дізнатися про причини, що викликають анальну гонорею, а також про прояви цієї хвороби, і способами постановки діагнозу.

    Часті питання лікаря

    Використання народних засобів

    Доброго дня. Вже тиждень лікуюся від екстрагенітальної гонореї, і мені стало цікаво, чи можна використовувати якісь народні засоби?

    Вітаю. У лікуванні гонореї вкрай важливо не намагатися лікуватися самостійно, чи то народні засоби, або медичні препарати.

    Тим не менш, в лікуванні цього захворювання дійсно допускається використання народних методів. Досить поширеною є настоянка ромашки проти анальної гонореї. Ромашка має протимікробну і протизапальну дію, в зв’язку з чим настій з її квіток використовують для мікроклізм.

    Крім ромашки також досить ефективні настої із звіробою і деревію, завдяки своїм ранозагоювальну, протимікробну та протизапальну дії.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: