Чим лікувати мокнучу екзему

Чим лікувати мокнучу екземуМокнуча екзема – захворювання шкіри інфекційно-запального характеру. Зовні цей вид екземи проявляється виникненням на шкірі пухирців, які, лопаючись, виділяють серозну рідину. Найчастіше виникає на кінцівках. Лікування мокнучої екземи, насамперед, полягає в усуненні факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Тому важливо знати причини, що викликають захворювання.

Причини виникнення мокнучої екземи

Причини мокнучої екземи до кінця не ясні. Однак виділяють наступні фактори, що сприяють її появі:

  • нервовий зрив;
  • патології ендокринної системи;
  • вплив алергенів;
  • перевтома;
  • порушений обмін речовин;
  • спадковість;
  • погрішності в харчуванні;
  • вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Констатуючи той факт, що існує безліч причин, здатних вплинути на виникнення мокнущего типу екземи, її лікування повинно носити комплексний характер. Отже, чим лікувати мокнучу екзему?

Способи лікування мокнучої екземи

Чим лікувати мокнучу екземуВ першу чергу слід позбавитися від провокуючих факторів – не нервувати, дотримуватися дієти, захищати шкіру від дратівливих чинників.

Медикаментозне лікування мокнучої екземи

Цей вид лікування передбачає застосування засобів, як місцевого, так і системної дії. Препарати для внутрішнього застосування сприяють:

  • зниження чутливості до алергену;
  • зменшення проявів інтоксикації;
  • зняттю запалення;
  • імунокорекції;
  • зміцненню судинної стінки;
  • зниження негативного впливу на процес проявів з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • заспокійливого ефекту;
  • антибактеріальній дії;
  • симптоматичному дії.

Як десенсибилизационной терапії використовують препарати кальцію (хлорид кальцію, глюконат кальцію), що призначаються внутрішньовенно або в таблетках. Застосовують також уротропін і тіосульфат натрію. До препаратів дезотоксикационной терапії відносяться сорбенти (активоване вугілля, полісорб, ентеросгель), а також гемодез.

Обов’язковим компонентом лікування є використання антигістамінних засобів, що сприяють зняттю запального процесу. При явно виражених проявах мокнучої екземи, лікування починають саме з цих ліків. Переважно – ін’єкції.

При затяжному процесі хвороби, що не піддається іншим методам, застосовують лікування кортикостероїдами. Найбільш часто призначають дексаметазон і преднізолон. Для корекції імунної системи показаний прийом вітамінних препаратів (аевіт, фолієва кислота, вітаміни групи В, екстракт ехінацеї), а також циклоферон, натрію нуклеінат та ін.

В лікуванні даного виду екземи застосовують нестероїдні протизапальні засоби – ібупрофен, нимуселид, вольтарен та ін В якості ангиопротекторных засобів призначають аскорутин, нікотинат, трентал. Корекція роботи ШКТ виконується із застосуванням панкреатину, креону, фестала, дюфалака та ін.

При супутньому дисбактеріозі використовують лінекс, филак форте, у харчуванні застосовують кисломолочні продукти. Антибактеріальна терапія полягає у використанні антибіотиків з широким спектром дії. Вона необхідна при виникненні вторинної інфекції або мікробній екземі.

Чим лікувати мокнучу екземуМісцева терапія мокнучої екземи

В якості місцевого лікування даного виду екземи використовують мазі, примочки і фізіотерапевтичні процедури. Для примочок можна використовувати розчини наступних засобів:

  • азотнокисле срібло;
  • танін;
  • фурацилін;
  • діоксидин;
  • метиленовий синій;
  • борна кислота;
  • калій перманганат;
  • резорцин.

При сильній стадії мокнучої екземи, поверхню ранок змащують гормональними мазями, у міру стихання процесу комбінують застосування різних мазей і кремів. Так, можна використовувати ихтиоловую мазь, цинко-нафталанную, цинко-ихтиоловую, застосовують нітрат срібла. На стадії припинення мокнення також застосовують, поряд з мазями, масляні розчини картоліна, ретинолу та ін. При непереносимості жирової основи, показано мазі на основі крохмалю, желатину, гліцерину, казеїну та ін. Для пом’якшення шкіри підходять саліцилова і борна мазі, рідина кастеллані, крем лоринден. Використовують і аерозолі.

Фізіотерапевтичні процедури включають використання ультрафіолетового опромінення, застосування сонячних ванн, фототерапію, фонофорез та ін.

Профілактичні заходи

З метою профілактики недопущення появи мокнучих ділянок, слід:

  • уникати нервових розладів і емоційних і фізичних перевантажень;
  • дотримуватися дієти;
  • носити одяг з натуральних волокон;
  • менше користуватися милом;
  • намагатися використовувати не агресивні СМС;
  • звести до мінімуму користування косметикою на синтетичній основі.