Рання діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту – важливий елемент профілактики онкологічних патологій шлунка і кишечника, поширеність яких досягає приблизно 30,1 % серед всіх хворих з діагностованими злоякісними пухлинами. Деякі хвороби кишечника та шлунка, наприклад, атрофічний гастрит або проривна виразка, вважаються передраковими станами і раніше виявлення цих захворювань суттєво підвищує шанси на формування сприятливого прогнозу подальшого життя і здоров’я.
Існує кілька методів діагностики травного каналу (рентгенографія, дихальні тести, ультразвукове дослідження, внутрішньошлункова рН-метрія), але основним способом ефективної та ранньої діагностики є езофагогастродуоденоскопія.
Езофагогастродуоденоскопія – що це таке
Зміст
- 1 Езофагогастродуоденоскопія – що це таке
- 2 Показання для призначення
- 3 Як проходить дослідження
- 4 Які можна виявити патології
- 5 Протипоказання і фактори ризику
- 5.1 Які можуть виникнути ускладнення
- 6 Правила підготовки
- 7 Популярні питання про ЕГДС
- 7.1 Скільки триває процедура
- 7.2 Можна зробити ЕГДС під загальним наркозом
- 7.3 Що робити, якщо під час процедури починає нудити
- 7.4 Після ЕГДС болить горло
- 8 Можна робити вагітним эзофагогастродуоденоскопию
- 8.1 Відео — Езофагогастродуоденоскопія: що це таке
Езофагогастродуоденоскопія (скорочено – гастроскопія або ЕГДС) – це обстеження слизових оболонок травного тракту, яке проводиться за допомогою волоконно-оптичного приладу у вигляді довгої гнучкої трубки.
Гастроскоп вводиться в шлунково-кишковий тракт хворого через рот, тому процедура вимагає певної підготовки, яка також може включати медикаментозну корекцію. За допомогою фиброволоконных або оптичних гастроскопов можна отримати дані про стан слизових оболонок, наявності ерозивних пошкоджень і виразкових дефектів, виявити ознаки запальних процесів (гіперемія, набряклість, наявність кровоточивих ділянок).
В ході огляду, лікар також може провести біопсію патологічно змінених ділянок, щоб виключити ризик злоякісного перебігу деяких захворювань, а також для визначення гістологічної природи наявних утворень. ЕГДС дозволяє виявити наявність кіст, поліпів, пухлин, їх локалізацію, розмір і форму, що робить можливим складання протоколу первинної терапії при різних пухлинних утвореннях.
При езофагогастродуоденоскопії обстежуються центральні відділи травного тракту, до яких відноситься стравохід, пілорична частина шлунка, а також дно і тіло органу, і дуоденальний відділ кишечника (дванадцятипала кишка). Даний вид обстеження застосовується не тільки з діагностичною метою, але і має багато інших можливостей, наприклад:
- локальне введення медикаментозних препаратів;
- видалення сторонніх тіл;
- опромінення ділянок з ознаками виразок;
- контроль проводиться противиразкової терапії і визначення швидкості рубцювання виразкових дефектів.
Важливо! При деяких пухлинах шлунково-кишкового тракту ЕГДС дозволяє зробити попередній висновок про стадії онкологічного захворювання (для підтвердження і уточнення діагнозу потрібне проведення біопсії тканин з наступним гістологічним дослідженням біоматеріалу).
Показання для призначення
Езофагогастродуоденоскопія входить в перелік обов’язкових діагностичних процедур при підозрі на запальні, пухлинні або деструктивні патології шлунково-кишкового тракту. Даний метод діагностики також застосовується для виявлення прихованих кровотеч при наявності відповідних симптомів (кривава блювота, баріться стілець чорного кольору, болі в животі, мають високу інтенсивність).
Основними показаннями, при яких терапевт чи гастроентеролог призначає ЕГДС, є:
- абдомінальний біль, що локалізується у верхній або центральній частині живота, неуточненої етіології;
- швидке відчуття насичення після прийому їжі або, навпаки, почуття голоду після їжі (можливий симптом виразкової хвороби);
- голодні болі, хворобливі переймоподібні відчуття між прийомами їжі;
- розлад апетиту на тлі вираженої нудоти;
- періодичні епізоди безпричинної блювоти;
- присмак металу або гіркота в роті (при гастриті може супроводжуватися печінням);
- симптомокомплекс функціональної диспепсії (метеоризм, відходження великої кількості кишкових газів, відчуття переповненості в шлунку, хворобливе розпирання в епігастрії);
- відчуття стороннього тіла в горлі (найбільш частий ознака езофагіту).
Зверніть увагу! Езофагогастродуоденоскопія може використовуватися в якості допоміжного діагностичного методу при деяких суміжних з гастроэнтерологией патологіях, наприклад, системних алергіях або невротичних розладах. Близько 35 % патологій шлунково-кишкового тракту можуть розвиватися на тлі стресового фактора (гастрит, синдром подразненого кишечника, дуоденіт і т. д.), тому гастроскопія може включатися в протокол діагностики у пацієнтів, які проходять обстеження на предмет функціональних розладів центральної нервової системи.
Як проходить дослідження
Гастроскопія може виконуватися в умовах цілодобового або денного стаціонару в гастроентерологічному кабінеті, обладнаному гастроскопом (згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я, в кожному кабінеті лікарів-гастроентерологів повинно бути два фиброволоконных або оптичних пристрої з наборами для проведення біопсії).
Перед самою процедурою проводиться премедикація (попередня медикаментозна підготовка хворого). Вона полягає в проведенні місцевої анестезії розчином лідокаїну 10%.
На сьогоднішній день цей препарат вважається найбільш ефективним для знеболювання з метою діагностичних маніпуляцій у порожнині рота, але при наявності алергії лікар може замінити його ультракаїн або новокаїном.
Препарати розпорошуються на корінь язика, після чого у хворого настає оніміння, вказує на «відключення» рецепторів, розташованих у порожнині рота. Перед початком маніпуляцій важливо повідомити лікаря про алергічних реакціях на будь-які препарати, так як в разі розвитку алергії можливі важкі наслідки: набряк гортані, ларингоспазм, асфіксія.
Подальші дії виконуються за загальноприйнятим алгоритмом
Езофагогастродуоденоскопія також дозволяє провести вимірювання кислотності шлункового і дуоденального простору, що полегшує постановку діагнозу при підозрі на виразкову хворобу або гіперацидний гастрит.
Вимірювання проводиться під візуальним контролем, за допомогою спеціального зонда, який вводиться через інструментальну частину гастроскопа.
Які можна виявити патології
Езофагогастродуоденоскопія – найбільш інформативна діагностична процедура, що дозволяє виявити велику кількість захворювань і патологій на ранній стадії, тому відмовлятися від її проходження не варто.
Таблиця. Які патології можна діагностувати за допомогою гастроскопії
Захворювання/патологияДиагностические ознаки при гастроскопииСопутствующие клінічні ознаки
При вираженій атонії спостерігається витончення слизових. Перистальтичні скорочення не визначаються.
Часто спостерігається розрідження стільця, верхня частина живота болюча при пальпації.
Важливо! Езофагогастродуоденоскопія дозволяє також виявити симптоми деяких інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, наприклад, сифілісу або туберкульозу. При підозрі на дані патології обов’язково проводиться біопсія та гістологічне дослідження біологічного матеріалу.
Протипоказання і фактори ризику
Ендоскопічне дослідження органів шлунково-кишкового тракту можна проводити не всім пацієнтам. Незважаючи на те, що процедура вважається відносно безпечним, у певної групи пацієнтів езофагогастродуоденоскопія може викликати тяжкі ускладнення, тому обмеженнями для проведення процедури є:
- стеноз (звуження) аортального клапана;
- виражена анемія (рівень гемоглобіну ? 80 г/л);
- зниження рівня тромбоцитів у периферичній крові, що підвищує ризик кровотеч і крововиливів;
- зниження протромбінового часу до 50 % і менше;
- важкі захворювання дихальних шляхів;
- серцева недостатність.
До групи підвищеного ризику входять пацієнти літнього і старечого віку, особи з захворюваннями органів дихання, патологіями серця і судин, а також пацієнти з розладами центральної нервової системи.
Які можуть виникнути ускладнення
Ризик розвитку ускладнень під час проведення ЕГДС становить близько 1,9-5,4%. Це невисокий показник, але виключити ймовірність тяжких наслідків повністю не можна, тому під час проведення процедури, а також у період підготовки, хворий повинен повністю виконувати вказівки лікаря та інших медичних працівників.
Таблиця. Можливі ускладнення при проведенні гастроскопії
ПатологияМеханизм возникновенияРиск
Важливо! Є дані про порушення психічного здоров’я, асоційованого з проведенням ЕГДС, у дітей у віці від 5 до 10 років. Наукових підтверджень того, що езофагогастродуоденоскопія може впливати на психіку, досі немає, але виключати таку можливість не можна. З цієї причини при наявності суворих показань, у дитячому віці процедура проводиться під седацією або загальним наркозом.
Правила підготовки
Основним етапом підготовки до дослідження шлунково-кишкового тракту є дотримання дієти, що виключає продукти, які можуть стимулювати газоутворення або посилювати процеси гниття і бродіння. До таких продуктів відносяться:
- газовані напої (включаючи пиво і квас);
- спиртні напої;
- свіжий хліб, а також вироби з додаванням цільних злаків, висівок або насіння;
- цільне молоко;
- свіжі фрукти (особливо хурма, виноград і банани) та овочі;
- ковбасні вироби;
- жирне м’ясо та м’ясні напівфабрикати;
- кондитерські вироби з жировими прошарками і масляним кремом;
- бобові;
- деякі крупи (вівсяна каша, пшениця, пшоно).
Дотримуватися дієти необхідно протягом 1-2 днів до процедури. Останній прийом їжі повинен відбутися не пізніше 20 годин напередодні процедури, а продукти для вечері повинні бути легкими (ідеальний варіант – сирна запіканка з фруктовим пюре або суфле з м’яса птиці).
В день дослідження не можна нічого їсти, палити, жувати жувальні гумки. Допускається вживання невеликої кількості води (близько 150-250 мл), але не пізніше, ніж за 2 години до ЕГДС.
Популярні питання про ЕГДС
Нижче зібрані найпопулярніші питання пацієнтів, яким показано проведення езофагогастродуоденоскопії. Достатня інформованість пацієнта про те, що являє собою ця процедура, і до чого слід бути готовим, є важливим елементом підготовки до дослідження і отримання достовірного результату, тому дізнатися відповіді на них краще заздалегідь.
Скільки триває процедура
При простих дослідженнях, які не вимагають додаткових маніпуляцій (наприклад, введення препаратів або зупинка кровотечі), дослідження займає не більше 5 хвилин. Стільки ж часу потрібно, щоб провести вимірювання кислотності шлунково-кишкового тракту. У випадках, коли потрібна більш складна діагностика з елементами терапевтичного лікування або забором матеріалу для біопсії, тривалість ЕГДС може сягати 15-20 хвилин.
Можна зробити ЕГДС під загальним наркозом
Внутрішньовенний (загальний) наркоз практикується в деяких медичних клініках, але об’єктивних підстав і показань для його застосування немає. Пацієнтам з підвищеним блювотним рефлексом до комплексу премедикації можуть включатися прокінетики центральної дії, наприклад, «Церукал» або «Мотиліум».
Для психологічної підготовки допускається застосування седативних препаратів за 1-3 дні до процедури. Без консультації з лікарем можна використовувати тільки рослинні заспокійливі засоби (пустирник, валеріана), але й вони можуть мати протипоказання, тому перед їх застосуванням слід уважно прочитати інструкцію.
Важливо! Загальна анестезія має багато протипоказань і повинна використовуватися тільки в крайніх випадках. Альтернативою внутрішньовенного наркозу може стати седація, але більшість гастроентерологів вважають достатньою мірою знеболювання місцеву анестезію лідокаїном.
Що робити, якщо під час процедури починає нудити
Щоб знизити ймовірність блювотного рефлексу, необхідно повільно і глибоко дихати після того, як прилад виявиться в роті. Для попередження блювотних позивів також не слід вживати їжу і напої за 8-10 годин до дослідження, курити чи жувати жувальну гумку.
У разі раптово відкрилася блювоти і неефективності прокінетиків, лікар може відмінити процедуру або рекомендувати її проведення під загальним наркозом.
Після ЕГДС болить горло
Такі відчуття є нормою після проведення гастроскопії, і пов’язані вони з пошкодженням слизових оболонок гортані елементами гастроскопа. Оніміння, викликане застосуванням лідокаїну, зазвичай проходить протягом 1-2 годин після процедури. Больовий синдром, який може посилюватися під час прийому їжі і напоїв, повністю проходить через 48 годин після обстеження.
Чи можна робити вагітним эзофагогастродуоденоскопию
Незважаючи на те, що вагітність не входить в перелік протипоказань для проведення ЕГДС, проводити даний вид обстеження можна тільки при наявності серйозних показань, що загрожують життю жінки або здоров’ю плода. Це пов’язано не тільки з можливим посиленням симптомів токсикозу, але і можливим інфікуванням, причиною якого є неякісна обробка приміщення чи недостатня стерилізація інструментів. Також слід брати до уваги, що введення гастроскопа може спровокувати підвищення маткового тонусу, тому протипоказанням ЕГДС під час вагітності є гіпертонус матки, загроза передчасних пологів або мимовільного переривання вагітності. В інших випадках процедуру можна проводити, якщо користь буде істотно перевищувати можливі ризики.
Езофагогастродуоденоскопія – не дуже приємна, але в більшості випадків необхідна процедура для діагностики захворювань стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки. Якщо правильно підготуватися до обстеження, ризик неприємних відчуттів, дискомфорту і можливих ускладнень буде мінімальним, тому пацієнтам, яким показано проведення ЕГДС, слід виконувати вказівки та призначення лікаря, який буде проводити дослідження.