Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторами

97ef77bef982bb4ba3948d2b89211862 Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторами

Термін «гломерулонефрит» об’єднує цілу групу захворювань нирок иммуновоспалительной природи з різною клінічною картиною, характером перебігу і наслідками. Незважаючи на те, що гломерулонефрит – не дуже поширена патологія, він являє собою досить велику соціальну проблему, оскільки вражає, як правило, осіб молодого віку і нерідко призводить до ранньої інвалідизації і навіть смертності хворих. Саме тому важливо не пропустити перші симптоми захворювання, своєчасно звернутися до лікаря і почати адекватне лікування, в якому не останню роль відіграють методи фізіотерапії.

Про те, які бувають гломерулонефрити, про причини їх виникнення, симптоми, напрямки діагностики та принципи лікування і піде мова в нашій статті.

Зміст

  • 1 Класифікація
  • 2 Причини та патогенез гломерулонефриту
  • 3 Симптоми та діагностика
    • 3.1 Гострий гломерулонефрит
    • 3.2 Быстропрогрессирующий гломерулонефрит
    • 3.3 Хронічний гломерулонефрит
  • 4 Тактика лікування
    • 4.1 Гострий гломерулонефрит
    • 4.2 Быстропрогрессирующий гломерулонефрит
    • 4.3 Хронічний гломерулонефрит
      • 4.3.1 Режим
      • 4.3.2 Дієтичні рекомендації
      • 4.3.3 Медикаментозне лікування
      • 4.3.4 Хірургічне лікування
  • 5 Фізіотерапія
  • 6 Санаторно-курортне лікування
  • 7 Висновок


Класифікація

За особливостями клінічного перебігу виділяють:

  • гострий гломерулонефрит (розвивається незабаром (через 14-45 днів) після перенесеного інфекційного (частіше бактеріальної природи) захворювання протікає до 12 місяців з моменту свого дебюту, причому якщо симптоми зберігаються більше 4-х місяців, хвороба називають затяжний);
  • хронічний гломерулонефрит (протікає більше року з моменту появи перших симптомів);
  • підгострий, або быстропрогрессирующий гломерулонефрит (найбільш важка форма з високою активністю процесу, в короткі терміни призводить до ниркової недостатності).

Якщо гломерулонефрит розвинувся сам по собі, його називають первинним або ідіопатичним; якщо ж він виник на тлі якого-небудь іншого захворювання, він є вторинним.

Причини і патогенез гломерулонефриту

Як було сказано вище, провідну роль у розвитку гострого гломерулонефриту відіграє інфекція, але є випадки захворювання і неінфекційної природи.

5f452eff8a7facbba1187ccc51eb43f7 Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторамиОтже, основними причинами гострої форми захворювання є:

  • бактерії (стрептококи, пневмококи, менінгококи, сальмонела та інші);
  • віруси (Епштейн-Барр, Коксакі, ЕСНО, парамиксовирус та інші);
  • паразити (токсоплазма, малярійний плазмодій тощо);
  • деякі лікарські препарати (зокрема, вакцини і лікувальні сироватки).

Крім того, гострий гломерулонефрит може розвинутися на тлі інших захворювань – системних васкулітів і червоного вовчака, синдрому Гудпасчера.

Хронічна форма захворювання у третині випадків є наслідком гострого, також може розвиватися на тлі різних захворювань (захворювання, хвороби Крона, хвороби Бехтерєва та інших системних захворювань сполучної тканини, цукрового діабету), внаслідок приймання деяких лікарських препаратів (антибіотиків, нестероїдних протизапальних засобів), рідко – після вакцинації. Часто він виникає як первинно-хронічний процес, причину якого так і не вдається виявити.

Важливу роль у розвитку запалення клубочків нирок відіграють імунні порушення.

Причинні фактори, які потрапляють в організм ззовні (інфекція) або наявні вже в ньому (ДНК людини, хворого azotobacter), організм з якихось причин вважає антигенами і починає виробляти до них антитіла. Формуються циркулюючі імунні комплекси (ЦІК), які осідають на мембрани капілярів нирок або у простір між ними. В інших випадках (значно рідше) ЦВК утворюються відразу на мембрані ниркового клубочка. Активізується ряд біохімічних реакцій, в результаті яких підвищується проникність базальної мембрани клубочкових капілярів, порушується мікроциркуляція з’являються мікротромби, утворюються ділянки некрозу. Все це ініціює розвиток запального процесу в області клубочків нирок та появу відповідної клінічної симптоматики.

Симптоми та діагностика

Існує 4 нефрологічних синдрому, один з яких обов’язково має місце при тій чи іншій формі гломерулонефриту.

  • 205f3b02c85b70d9f8734de7c6a8840d Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторамиСечовий синдром – проявляється змінами виключно в аналізі сечі – в ній з’являється білок не більше 3.5 м в добу, а також еритроцити і циліндри.
  • Нефротичний синдром. Характеризується змінами в аналізі сечі (білка більше 3,5 г на добу, підвищений рівень ліпідів), крові (знижений вміст білка – протеїнів, альбумінів менше 25 г/л, підвищений – альфа2-глобулінів і ліпопротеїнів), а також набряками.
  • Нефрітіческій синдром. Для нього характерна протеїнурія (білка не більше 3,5 г на добу), еритроцит – та циліндрурія в поєднанні з набряками або підвищенням артеріального тиску.
  • Хронічна ниркова недостатність.
  • Гострий гломерулонефрит

    Як правило, проявляється нефритическим, рідше – нефротичним синдромом. Двосторонній процес.

    Через кілька тижнів після перенесеного гострого інфекційного захворювання (тонзиліту, фарингіту або іншого) у хворого раптово підвищується температура тіла, виникає виражена загальна слабкість, задишка, серцебиття, головний біль, біль у серці та області попереку. Також може визначатися потемніння кольору сечі, що виділяється, або ж колір «м’ясних помиїв» (за рахунок вмісту в ній величезної кількості еритроцитів).

    Хворий блідий, звертає на себе увагу одутлість особи. В період від декількох годин до декількох діб з моменту появи перших симптомів виникають набряки – як правило, поширені на обличчі, кінцівках, тулубі аж до скупчення рідини в черевній порожнині (асцит) і порожнини перикарда (гідроперикард). У 10-30 % випадків приховані набряки – їх можна виявити лише шляхом регулярного зважування пацієнта.

    У 8-9 з 10 хворих має місце підвищення артеріального тиску, нерідко сполучається з урежением частоти скорочень серця – брадикардією.

    951754ee44a592f96d95f0699cf9c942 Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторамиВ аналізі сечі визначають білок, еритроцити і циліндри, нерідко – лейкоцити.

    В загальному аналізі крові підвищена ШОЕ, а при біохімічному її дослідженні визначається С-реактивний білок, підвищений рівень антистрептококковых антитіл, холестерину і ліпідів, також має місце азотемія.

    У важких, сумнівних випадках для підтвердження діагнозу буває необхідно провести морфологічне дослідження біоптату (матеріалу, взятого шляхом біопсії) нирки.

    Быстропрогрессирующий гломерулонефрит

    Особливістю даної форми гломерулонефриту є її яскрава клінічна симптоматика і, як зрозуміло з назви, швидке прогресування патологічного процесу.

    Початок хвороби раптове – з нефритического або нефротичного синдромів. Стан хворого важкий за рахунок стрімкого наростання набряків аж до набряклості всього організму – анасарки, вираженого підвищення артеріального тиску, стійкого до лікування, макрогематурії (наявності в сечі величезної кількості еритроцитів), зниження об’єму сечі, що виділяється, порушення функції нирок. Вже через 2-3 тижні з моменту початку захворювання у крові виявляють симптоми ниркової недостатності – підвищується рівень ниркових проб – сечовини і креатиніну, визначаються гиперазотемия і анемія, а в сечі – ознаки одного з типових синдромів.

    У ряді випадків крім описаних вище симптомів у хворих має місце підвищення температури тіла з ознобом, біль у суглобах, схуднення – це може збити спеціаліста з потрібного напрямку діагностичного пошуку.

    Захворювання неухильно прогресує, стан хворого погіршується. При відсутності адекватного лікування через 0.5-1.5 року настає летальний результат.

    ea67e28bd83872c83430197aae523657 Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторамиОскільки нерідко цей вид гломерулонефриту є вторинним, розвиваючись при інших тяжких захворюваннях, важливо не упустити цей момент і виявити патологію, яка призвела до ураження нирок – це радикально змінює напрямок лікування і покращує прогноз. У сумнівних випадках з метою диференціальної діагностики може бути рекомендовано проведення біопсії нирки, але не слід забувати, що існує високий ризик ускладнень цієї процедури при быстропрогрессирующем гломерулонефриті.

    Хронічний гломерулонефрит

    Симптоматика цієї форми захворювання варіюється і залежить від того, який з синдромів переважає, а також від активності иммуновоспалительного процесу. Крім того, часто хронічний гломерулонефрит протікає без яких-небудь симптомів, і хворий дізнається про недугу абсолютно випадково при профілактичному обстеженні або обстеженні з приводу якої-небудь іншої, не пов’язаної з нирками, патології.

    • У ряді випадків захворювання виявляється ізольованим сечовим синдромом – ця форма хвороби має найбільш сприятливий прогноз.
    • Рідше патологія дебютує з розвитку нефротичного синдрому – крім змін в крові та сечі мають місце набряки різної локалізації (зовнішні або приховані) і поширеності. Примітно, що набряки ці вкрай стійкі до сечогінних препаратів – від них не вдається повністю позбутися навіть при наполегливому лікуванні протягом багатьох місяців. Коли розвивається хронічна ниркова недостатність, набряки стають менш помітними, що вводить хворого в оману про уявне поліпшення.
    • Може мати місце гіпертензивний синдром. Артеріальний тиск підвищений, причому володіє стійкістю до гіпотензивних препаратів. Крім того, визначаються cb5d19bd0bb65bd926be4013cee911e4 Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторамизміни судин очного дна – гіпертонічна ангіопатія та ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка.

    По мірі прогресування патологічного процесу стан хворого погіршується, з’являється і поступово наростає хронічна ниркова та серцева недостатність, анемія, які через 5-30 років від моменту початку захворювання, на жаль, призводять до смерті хворого.


    Тактика лікування

    Обсяг лікувальних заходів безпосередньо залежить від форми і ступеня активності гломерулонефриту иммуновоспалительного процесу в нирках.

    Гострий гломерулонефрит

    Гострий гломерулонефрит стрептококової етіології у переважній більшості випадків проходить сам по собі, без застосування будь-яких медикаментів, а лише в результаті дотриманням хворим ліжкового режиму та виключення з його раціону солі.

    Гострий гломерулонефрит з помірно вираженим сечовим синдромом також не розпочинають лікувати негайно, а, як правило, вичікують 7-8 тижнів, оскільки в цей період може розвинутися спонтанна ремісія. Якщо в сечі є значні зміни, захворювання вимагає негайного початку курсу терапії.

    Хворому можуть бути призначені:

    • дієта з різким обмеженням кухонної солі до 1.5-2 г на добу максимум і з обсягом споживаної рідини до 0.6-1.0 л;
    • антибіотикотерапія;da38f51891e2b9fc25828d97f0ed538e Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторами
      противірусні препарати;
    • препарати, що знижують артеріальний тиск (інгібітори АПФ, сартани, сечогінні засоби (торасемид, фурасемид));
    • глюкокортикостероїди (преднізолон; призначають лише у важких випадках або при вторинному гострому гломерулонефриті на тлі системного захворювання сполучної тканини);
    • цитостатики (використовують при неефективності глюкокортикоїдів або в разі наявних до них протипоказань).

    У типових випадках захворювання через 2-3 місяці настає повне одужання. Хворий підлягає диспансерному спостереженню, оскільки іноді одужання виявляється лише гаданим.

    Быстропрогрессирующий гломерулонефрит

    Лікування повинно бути розпочато негайно. Хворому можуть бути призначені:

    • пульс-терапія високими дозами глюкокортикоїдів (метилпреднізолон) з подальшим переходом на прийом препарату внутрішньо;
    • плазмаферез 2-3 рази в тиждень;
    • пульс-терапія цитостатиками – циклофосфамідом (при неефективності комплексного використання попередніх 2-х видів лікування);
    • гіпотензивна терапія (інгібітори АПФ, діуретики);
    • антибіотикотерапія;
    • антикоагулянти;
    • антиагреганти;
    • ізольована ультрафільтрація;
    • перитонеальний діаліз, гемодіаліз;ebe6e347cf2ba446a7dc8056d583de7f Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторами
    • трансплантація нирки.

    Хронічний гломерулонефрит

    Цілями лікування цієї форми захворювання є досягнення максимально можливої ремісії, уповільнення темпу прогресування патології, запобігання розвитку хронічної ниркової недостатності і збереження працездатності хворого на максимально можливий термін.

    Режим

    Хворому заборонено важка фізична праця, робота на шкідливому виробництві, «на ногах», робота в нічні зміни. Не можна палити і вживати алкоголь. При загостренні процесу обов’язкова госпіталізація в спеціалізоване відділення з постільним режимом на термін від 2 тижнів до 3 місяців в залежності від стану.

    Дієтичні рекомендації

    Дотримання дієти має величезне значення при даній патології.

    Основний принцип – виключення з раціону кухонної солі або різке обмеження її вживання. Також важливо знизити обсяг споживаної рідини та виключити екстрактивні речовини і різні приправи.

    Харчування має бути вітамінізованим, містити достатньо мікроелементів, зокрема, калію (співвідношення натрію і калію у раціоні повинно дорівнювати приблизно 1:20).

    Білки виключати не слід, однак зловживати ними також не можна – оптимальним є добове споживання тваринного білка 1 г на 1 кг маси тіла.

    Медикаментозне лікування

    Хворому можуть бути призначені препарати наступних груп:2c6dd7f984f40c295b91dc61496ece4e Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторами

    • глюкокортикостероїди (преднізолон);
    • цитостатики (азатіоприн, метотрексат);
    • антиагреганти та антикоагулянти (дипіридамол, ацетилсаліцилова кислота, гепарин, фраксипарин);
    • мембраностабилизаторы (унітіол, делагіл та інші);
    • інгібітори АПФ (лізиноприл, моэксиприл, раміприл);
    • препарати, що знижують рівень ліпідів у крові (ловастатин, аторвастатин);
    • сечогінні засоби (індапамід, торасемид).

    Застосовують і еферентні методи лікування, зокрема, плазмаферез.

    Хірургічне лікування

    Ряду хворих може бути рекомендована трансплантація нирки, проте в половині випадків вона ускладнюється рецидивом гломерулонефриту у трансплантаті.

    Фізіотерапія

    Методи лікування фізичними факторами можуть бути використані як при гострій, так і при хронічній формі гломерулонефриту.

    Фізіотерапія в лікуванні цього захворювання переслідує наступні цілі:

    • знизити активність запального процесу в нирках;
    • оптимізувати роботу імунної системи;
    • поліпшити кровопостачання тканини нирок і ниркових клубочків зокрема;
    • знизити згортання крові;
    • вивести з організму зайву рідину – зменшити набряки.

    41e0c53407e8472bfa56dbca4d1d180b Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторамиПри гострому гломерулонефриті легкого і середнього ступеня тяжкості перебігу, без вираженій гематурії (наявності великого числа еритроцитів в сечі) та із збереженою функцією нирок призначають:

    • низькочастотну магнітотерапію (індуктори розташовують в області нирок);
    • імпульсну магнітотерапію;
    • магнітолазерної терапії;
    • світлові ванни на область тулуба.

    Примітно, що, використовуючи ці методи, не слід чекати підгострого періоду гломерулонефриту – лікування можна починати відразу ж з перших днів хвороби.

    Пацієнту, який страждає хронічним гломерулонефритом, можуть бути призначені:

    • ДМХ-терапія на область нирок або надниркових залоз;
    • УВЧ-терапія;
    • електрофорез антисептиків, чутливих до флори сечових шляхів, а також димедролу, кальцію, спазмолітиків, антикоагулянтів і дезагреганти, вітаміну С;
    • УФ-опромінення в суберитемних дозах;
    • геліотерапія;
    • високочастотна терапія на область наднирників;
    • ультразвукова терапія;
    • інфрачервона лазеротерапія;
    • пелоїдотерапія;
    • парафіно – та озокеритотерапія;
    • ампліпульстерапія;
    • високочастотна магнітотерапія;
    • низькочастотна магнітотерапія;
    • 564604e3f7fd0beeb1fc46ef35d1a368 Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторамипитне лікування мінеральними водами;
    • сауна – звичайна та інфрачервона;
    • оксигенобаротерапия.

    Протипоказаннями до физиолечению при гломерулонефриті є:

    • важка хронічна ниркова недостатність;
    • сильні набряки;
    • виражена артеріальна гіпертензія;
    • велика кількість еритроцитів в крові.

    Санаторно-курортне лікування

    Хворі на хронічний гломерулонефрит в стадії ремісії можуть бути направлені на санаторно-курортне лікування в місцеві санаторії або ж на курорти з теплим сухим континентальним або морським кліматом, з великою кількістю сонячних днів. Найбільш придатними для них є курорти Криму (Гурзуф, Місхор), Туркменія, Байрам-Алі, Ягантау.

    Протипоказане лікування в санаторіях при вираженій протеїнурії (кількість білка в сечі за добу більше 2 г), гематурії (більш 5 млн еритроцитів у добу), диспротеинемии, а також у випадку декомпенсованої недостатності функції нирок.

    Висновок

    Гломерулонефрити – група дуже серйозних захворювань нирок иммуновоспалительной природи. Вони можуть виникати самі по собі, але часто є вторинними – розвиваються на тлі якихось хвороб іншої локалізації. Гострі гломерулонефрити у ряді випадків проходять практично самі по собі, лише при дотриманні хворим постільної та харчового режиму, проте часто вони вимагають медикаментозної терапії. ea8af1a16bb5f42e0526bebdb8f4b56c Гломерулонефрит: симптоми і лікування фізичними факторамиЧерез рік після появи перших симптомів гломерулонефриту його називають хронічним. Ця форма рано чи пізно призводить до незворотного порушення функції нирок. Своєчасна, рання діагностика та адекватне лікування, в якому велике значення мають і методики фізіотерапії, сприяють вступу хвороби в стадію ремісії, уповільнення прогресування патологічного процесу, віддаляють момент розвитку хронічної ниркової недостатності, а значить, підтримують на належному рівні якість життя хворого і зберігають його працездатність.

    Клініка «Московський доктор», фахівець розповідає про симптоми гломерулонефриту:

    Клініка «Московський доктор», фахівець розповідає про лікування гломерулонефриту: