Гломерулонефрит у дітей відноситься до тих захворювань нирок, які в гострий період вимагають перебування дитини в стаціонарі. Встановлений діагноз часто лякає батьків. Багато чули про тяжкі наслідки захворювання та про його хронічному перебігу. Хвороба, дійсно, важко переноситься і вимагає лікування: застосування лікарських препаратів, дотримання особливого режиму. Важливе значення відводиться і дієті.
Гломерулонефрит може спровокувати серйозні ускладнення.
Загальні відомості про захворювання
Гломерулонефрит вважається иммуноаллергическим захворюванням. В основі розвитку патології — вироблення імунних комплексів тканинами нирок у відповідь на вплив на них певного інфекційного антигену. В результаті цього процесу уражається клубочковый апарат нирок. Це порушує їх звичайне фізіологічне функціонування.
Гострий гломерулонефрит вперше виникає у дітей найчастіше у дошкільному віці. Діти до двох років страждають ним відносно рідко. Частіше хворіють хлопчики. У дівчаток ця патологія зустрічається в два рази рідше.
Найчастіше захворювання схильні хлопчики.
Наслідки гломерулонефриту небезпечні для здоров’я дітей. Захворювання часто переходить у хронічний процес, при цьому загострення може траплятися кілька разів за рік і при кожному з них малюк потребує стаціонарного лікування. Під час хвороби значно порушується функція нирок, і більшість дітей з гломерулонефритом мають хронічну ниркову недостатність.
Причини гломерулонефриту
Імунне запалення в нирках виникає під впливом бактерій, вірусів, алергенів, різноманітних грибків та інших мікроорганізмів. Найчастіше провокаторами захворювання виступають:
- Стрептокок. Гломерулонефрит вперше може з’явитися через кілька тижнів після стрептококової ангіни, скарлатини і навіть гнійних запалень шкіри.
- Віруси, до них відносять віруси кору, ГРВІ.
Звичайне ГРВІ може призвести до непоправних наслідків.
- Зміїна і бджолина отрута. Потрапляючи в організм ці отрути змушують імунну систему виробляти особливі імунні комплекси, вони ушкоджують нирки.
- Компоненти сироваток і вакцин.
Ризик розвитку захворювання зростає в кілька разів, якщо на організм дитини разом з інфекційним або алергенним подразником впливають і інші провокують хворобу фактори, наприклад, сильне переохолодження, тривале перебування на сонці, тобто перегрів організму. Нерідко гломерулонефрит виникає після психоемоційного перенапруження і після сильної фізичної втоми.
Переохолодження може стати непрямою причиною гломерулонефриту.
Клінічна картина
Визначальну роль у розвитку хвороби відіграє погіршення функції нирок, у результаті чого в організмі затримується рідина і погано виділяються продукти розпаду. Найчастіше нефротичний синдром проявляється гостро приблизно через два — чотири тижні після впливу першопричини хвороби.
Ознаки хвороби можуть бути як гострими, так і прихованими. При гостро розвивається формі у більшої половини пацієнтів на перше місце виступає набряковий синдром. Батьки можуть зауважити що в ранкові години у дитини з’явилася припухлість очей, обличчя виглядає одутлим і кілька блідим. По мірі розвитку захворювання виникає набряклість на ніжках, взуття може не налізати. Нерідко зайва рідина скупчується в черевній порожнині.
Одним з тривожних симптомів є блідість шкірних покривів дитини і набряклість після сну.
Крім набряклості, погіршується загальне самопочуття, діти скаржаться на головний біль, слабкість, нерідко нудота і болі в животі. Спостерігається блідість шкіри, млявість і загальмованість. При прихованій формі розвитку хвороби явних симптомів може і не бути. Головною ознакою в цьому випадку виступає швидка стомлюваність і апатичність.
Під час хвороби у дитини спостерігається занепад сил і апатія.
Гломерулонефрит у дорослих призводить до підвищення артеріального тиску. Але у дітей цей симптом зустрічається набагато рідше і може виникати тільки в перші дні хвороби.
Порушення в роботі клубочкового апарату і запальні процеси призводять і до зміни сечі. Насторожитеся, якщо сеча набула рожевий колір або навіть «кольору м’ясних помиїв». Багато лікарів вважають цей ознака обов’язковим при виникненні гострого гломерулонефриту, але не зовсім так. У частини хворих дітей разом з сечею виділяється лише білок, але він не змінює її колір.
Сеча дитини є відмінним індикатором, за яким можна визначити стан здоров’я дитини.
Що може кинутися в очі, так це рясна піна, що залишається на сечі тривалий час після сечовипускання, це говорить про високу протеїнурії. Мами, які протягом декількох років борються з гломерулонефритом дитини вже за зовнішнім виглядом сечі можуть визначити підвищений в ній білок чи ні.
Звернути увагу батьки хворої дитини можуть і на зменшення кількості сечовипускань, при цьому і кількість сечі мінімальний.
Діагностика та лікування
Діагноз гломерулонефрит виставляється на підставі аналізів сечі і крові, даних УЗД. В сечі виявляються еритроцити, високий рівень білка. У крові змінюються показники креатиніну та сечовини.
Тільки аналіз сечі дасть повну картину хвороби.
Лікування гострого гломерулонефриту починають в стаціонарі. Необхідно дотримуватися кілька умов, що дозволяють домогтися швидкої стабілізації загального самопочуття.
- До зникнення всієї симптоматики призначається постільний режим.
- З перших днів хвороби показана особлива дієта. До повного зникнення набряків вона повинна бути строго безсольова, потім обмежують білок. Від дотримання дієти залежить одужання Спеціальне харчування також зменшує ризик виникнення ускладнень.
Дієта надзвичайно важлива для якнайшвидшого одужання.
- Для ліквідації набряків використовуються сечогінні препарати — Фуросемід, Лазикс у віковому дозуванні.
- Якщо підтверджено, що гломерулонефрит викликаний бактеріями, призначають антибактеріальну терапію.
- При виявленні підвищеного АТ дітям призначають гіпотензивні препарати.
- Практично у всіх випадках використовують Преднізолон. На початку хвороби можуть вводити краплинно або внутрішньом’язово, в подальшому призначається тривалий курс таблеток. Зниження вживання Преднізолону відбувається поступово протягом декількох місяців.
Гломерулонефрит лікується тільки у стаціонарі!
Під час лікування необхідно перевіряти та інші органи. Ускладненнями гломерулонефриту є розвиток серцевої недостатності, набряк сітківки очей, гостра ниркова недостатність та енцефалопатія. Після основного стаціонарного лікування подальша терапія проводиться вдома. Дітям розписується курс лікування, дієта, вони отримують звільнення від фізкультури і медотвод від щеплень.
Хвора дитина потребує особливому режимі харчування, саме від його дотримання залежить одужання малюка. У раціоні маленького пацієнта обов’язково повинні бути присутніми фрукти, овочі, молочні продукти, м’ясо та риба. Важливо, щоб всі продукти були приготовані правильно, з урахуванням особливостей юного організму. У цьому розділі ми розповімо, як смачно готувати страви для маленького гурмана.
Народні засоби
Багато мами шукають і народні способи лікування гломерулонефриту у своєї дитини. Потрібно знати, що фитосборы можна застосовувати тільки після основного медикаментозного лікування, повністю покладатися на них ніколи не варто, так як це призведе до розвитку ще більш важких ускладнень.
Фітозбір можна приймати тільки після повного курсу медикаментозного лікування.
Відгуки мам
Допомогти визначитися з тактикою лікування допомагають і відгуки від батьків, які борються з хворобою у дитини.
Ірина, 41 рік:
«Мій син захворів гломерулонефритом в півтора року. До повного одужання нам знадобилося майже п’ять років. Практично весь цей час ми сиділи на преднизолоне, перерви були всього кілька тижнів і після цього відразу підскакував білок до 1-3 грам на літр. Я не знаю що нам допомогло впоратися з хворобою, можливо все разом — дорослішання сина, трави, суворе дотримання дієти. Зараз ми не хворіємо практично шість років, але я боюся, що наближається підліткового періоду — в цей час часто відбувається рецидив хвороби. Хочеться також попередити про наслідки лікування преднізолоном — крім зниження імунітету цей препарат розтягує м’язи, про що нас не попередили. Підсумок — плоскостопість і короткозорість, мені здається це все від ліків».
Загострення може з’явиться знову в підлітковому віці.
Лариса, 32 роки:
«Гломерулонефритом мій син хворіє практично 10 років. Захворів він після вакцинації, в перший раз лежали в стаціонарі практично три місяці. Зараз загострення зустрічаються все рідше, але все одно інвалідність у нас тепер довічна. Бажаю тільки одного, щоб не було різкого загострення».
Таня, 39 років:
«У мене донька з дифузним гломерулонефритом. Зараз їй 15 років, хворіє вже 6 з них. Часто скаржиться на головний біль, стомлюваність, періодично лежить у стаціонарі і проходить курс терапії. Кілька допомагають знизити частоту загострень нам різні ниркові трави, але без ліків нам не прожити».
