Інтоксикація печінки: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

Зміст

• 1 Причини інтоксикації
• 2 Симптоматика
• 3 Види інтоксикації печінки
• 4 Методи діагностики
• 5 Лікування інтоксикації
  • 5.1 Аптечні препарати
  • 5.2 Природні ліки
  • 5.3 Дієта
• 6 Можливі ускладнення
• 7 Профілактика

Печінка – найбільша залоза, яка виконує життєво важливі функції, одна з яких відповідає за виведення з організму токсичних речовин і шлаків. Якщо надлишки у великій кількості накопичуються в крові, то подібне негативно позначається на працездатності органу, чиї клітини, які зазнали негативного впливу, відмирають.

Інтоксикація являє собою несприятливий вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, що мають різне походження. Приміром, шкоди завдає надмірне споживання алкоголю, медикаментів, наркотиків, внаслідок чого розвивається захворювання, що вражає печінку. Щоб уникнути неприємних наслідків необхідно вивчити випадки, коли людина піддається високому рівню ризику. Також корисно знати про симптоми, що вказують на недугу, про діагностичні методи обстеження, лікувальні і профілактичні заходи.

Причини інтоксикації

Печінкові отрути – речовини, що проникають в організм різними шляхами, причому не тільки під час виконання професійних обов’язків, а і за природних обставин, які полягають у споживанні харчових продуктів.

Мається на увазі кілька варіантів попадання токсинів через:

• порожнину рота;
• ніс;
• шкірний покрив.

Деякі з отруйних речовин шкодять гепатоцитам, інші вражають судини, що виконують функцію постачальника кисню, який перестає надходити при порушенні процесу обміну.

Сприятливими факторами, які грають головну роль при інтоксикації залози, є:

• ослаблений імунітет;
• порушення працездатності ендокринної системи;
• наявність проблем з функціональністю органів травлення;
• неправильне харчування призводить до ожиріння або виснаження через споживання недостатньої кількості вітамінів, мінералів та інших корисних речовин;
• вікові критерії;
• погана екологія;
• схильність до виникнення алергії;
• спадковість;
• передозування медичними засобами, що провокує появу токсичного гепатиту. Інтоксикацію викликає регулярний прийом противірусних, протитуберкульозних, сульфаніламідних, антидепресантів, гормонів, жарознижуючих та протизапальних препаратів;
• зловживання спиртними напоями і наркотичними засобами;
• отрути рослинного і промислового походження – до першої групи відносяться бліда поганка, геліотроп, хрестовик, до другої — миш’як, альдегіди, пестициди, феноли.

Важливо вибірково ставитися до продуктів, що включаються в раціон, до вибору місця проживання, сфери професійної діяльності, уникаючи, несприятливих екологічних умов, також необхідно стежити за способом життя.

Симптоматика

В залежності від ступеня ураження захворювання розрізняють хронічну і гостру форми, здатну перейти на наступну стадію, яка полягає в омертвіння великої кількості печінкових клітин. Щоб мати уявлення з приводу стадії, на якій знаходиться хвороба, потрібно ознайомитися з ознаками.

При хронічній інтоксикації симптоми або не спостерігаються, або виявляються практично непомітно. З ознак виділяються:

• печінкова недостатність, що характеризується тривалим переходом на наступний етап, яким є цироз, потім по закінченню 1-2 місяців виникає жовтяниця, кровотеча, зниження розумової активності і концентрації;
• висока температура 37оС;
• занепад сил, втома;
• слабка імунна система, не здатна протистояти інфекції бактеріального та вірусного характеру;
• порушення режиму сну, безсоння;
• неприємний присмак у ротовій порожнині;
• відрижка з ацетоновим запахом;
• напади нудоти;
• хворобливі відчуття і посилена вироблення жовчі обумовлюються споживанням непомірного кількості спиртного, жирних та гострих страв;
• здуття живота;
• рідкий стілець або запори;
• затяжна мігрень;
• слабкий больовий синдром у зоні підребер’я з правого боку;
• пересихання епідермісу.

Гостре отруєння іноді має слабко виражену симптоматику, але в більшості випадків перші ознаки наступають через 2-3 дні. Чим сильніше вплив токсичних речовин і тривалість відсутності проведення заходів нейтралізації, тим швидкість розвитку недуги збільшується. Симптоми проявляються наступним чином:

• підвищена температура, яка доходила до позначки 38-39оС;
• сильні мігрені;
• больовий синдром, що охопила м’язові і суглобові ділянки;
• слабкість;
• блювотні позиви і напади нудоти;
• кровотеча з носа, ясен, на шкірі;
• нездужання;
• пошкодження цілісності шкірного покриву;
• перетворення епідермісу, очних білків в жовтий відтінок;
• кал, що втратив природний колір;
• недосипання;
• потемніння сечі;
• збільшена вироблення поту;
• спазми верхніх і нижніх кінцівок;
• гіперчутливість до зовнішніх подразників;
• погіршення апетиту або повна його відсутність;
• непритомний стан;
• різка втрата ваги.

Інтоксикація гострої форми з часом переростає у некроз клітин печінки, дане явище швидкоплинно з серйозними проявами, що призводять до загибелі потерпілого минуло 2 доби.

Щоб уникнути утворення набряку головного мозку, зниженого артеріального тиску і рівня вмісту глюкози слід негайно викликати швидку допомогу.

Види інтоксикації печінки

Вплив токсичного походження має три ступені перебігу захворювання, залежать від кількості речовин, що знищують шкідливі виділення, а вони називаються ферментами. На конкретній стадії їх кількість збільшується:

• На I етапі в 2-5 разів;
• На II – у 5-10 разів;
• На ІІІ – у 10 разів.

Що стосується категорій інтоксикації печінки, то існують такі види:

• Гостра форма – характеризується масовим скупченням внутрішнього отрути, що призводить до відмирання клітин і печінкової недостатності.
• Хронічна форма – затяжний період хвороби триває близько півріччя, причому на початку симптоматика практично не простежується, і процес наростання відбувається дуже повільно. Протягом довгого часу поступово в організм надходять невеликі дози отруйних сполук, викликаючи в майбутньому ускладнення у вигляді цирозу печінки і печінкової недостатності.

Якщо помічені первинні ознаки недуги, бажано звернутися до лікаря за допомогою, щоб не викликати ряд ускладнень. Хронічна інтоксикація не завдає такої шкоди, як відбувається при гострій формі. Важливо не допустити розвитку ускладнень, для цього знадобиться своєчасно провести діагностичні заходи і призначити курс лікування.

Методи діагностики

Перед тим, як запропонувати терапію, лікарю доведеться провести діагностику, і на основі отриманих результатів встановлюється точний діагноз.

Спершу спеціаліст оглядає пацієнта, далі промацує, намагаючись виявити очевидні патології, наприклад, розростання залози, виникнення больового синдрому в конкретній області. Слід з’ясувати анамнез пацієнта, дізнатися про наявність проблем з печінкою у членів сім’ї, і врахувати спосіб життя хворого, шкідливі звички. Увага приділяється вірогідною передозування медикаментами, про що лікар також повинен отримати вичерпну інформацію.

Але лише одним візуальним обстеженням і перевіркою не обійтися, тому знадобляться наступні способи досліджень:

• Лабораторні аналізи – здача загального аналізу крові для дослідження можливої появи алергії; аналіз для визначення білкових елементів. Також проводиться загальний аналіз сечі, що виявляє наявність жовтих пиментов; біохімічний аналіз крові, який обчислює кількість білірубіну і заліза; коагулограма, встановлює згортання крові.
• УЗД – завдяки ультразвуку вимальовується клінічна картина стосовно розмірів та структури органу.
• Біопсія – паркан невеликого відрізка біологічного матеріалу, необхідного для вивчення.
• СКТ – детальне відображення печінки за допомогою спіральної комп’ютерної томографії.
• ФЕГДС – спостереження за слизовою оболонкою.
• Еластографія – виявлення освіти фіброзу.
• МРТ – проводиться при необхідності.

Доктор вибирає найбільш оптимальний метод діагностики для кожного пацієнта індивідуально, після чого призначається відповідний лікувальний курс.

Лікування інтоксикації

Для позбавлення від неприємності першим кроком стане усунення наслідків негативного вплив токсинів і отрут. Детоксикаційні заходи проводяться з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта, що полягають у походженні шкідливої речовини і стадії протікання захворювання.

Існують такі способи лікувального курсу, спрямованого на нормалізацію самопочуття потерпілого від токсичного впливу:

• Медикаментозні засоби.
• Народні засоби.
• Дієта.

Якщо найбільш дієвим методом виведення з організму шлаків є прийом медикаментів, то народна медицина і дієтичне харчування застосовуються як додаткові терапевтичні заходи.

Аптечні препарати

Виготовлені спеціальні засоби, що допомагають безперешкодно усунути недуга, причому за короткий час і без видимих наслідків для здоров’я. До них відносять:

• противотоксичные – Метадоксил, Унітіол;
• гепатопротектори – Ессенціале, Карсил, Фосфоглив, Урсофальк;
• сечогінні – Фуросемід, Маніт;
• антибіотики – Фталазол, Сульфацил;
• вітаміни – Холензим, Лактофільтрум;
• сорбенти – Ентеросгель, Полісорб;
• проносні – Дюфалак, Бісакодил, Прелакси.

Добова норма і тривалість застосування препаратів, що призначаються лікарем, тому самолікування необхідно повністю виключити.

Природні ліки

При відсутності алергічної реакції на окремі складові рослин допускається проведення додаткової терапії, що дозволяє очистити печінку від надлишків самостійно.

Позитивний результат вдасться домогтися після використання таких засобів:

• настої ялівцю, шавлії, полину – 4 ст. л. всипати в 1 л кип’яченої води, залишити на деякий час, потім пити по 1 склянці щодня по 3 рази;
• м’ятний настій;
• сік хрону;
• масло обліпихи — 10 гр. тричі щодня під час споживання їжі;
• монастирський сироп;
• 2 ячних жовтки відокремити від білка, проковтнути і запити 1 стакан мінеральної води кімнатної температури. Лягти на ліжко, накритися ковдрою, покласти грілку під правий бік, залишатися у такому положенні 2 год;
• хрін з молоком – натерти рослина і в обсязі 4 ст. л. додати 1 склянку молока, підігріти до 90оС, приймати протягом доби;
• картопляний сік.

При важких формах захворювання домашнє лікування виявиться марним, тому слід викликати швидку допомогу.

Дієта

Необхідно стежити за тим, які продукти додаєте в раціон, щоб не викликати погіршення самопочуття.

Віддавайте перевагу:

• морсам, натуральним сокам, киселю;
• молочним продуктам з низьким вмістом жирів;
• свіжим овочам і фруктам;
• вівсянці, гречці, рисової каші;
• білку – значення не перевищує 30 г в день;
• прянощам і солі – близько 3 г щодня.

Не рекомендується:

• смажені, жирні, гострі страви, копченості;
• алкоголь, газовані напої, чорний кави;
• рибні та м’ясні бульйони;
• солодке.

При дотриманні дієти самопочуття швидше прийде в норму.

Можливі ускладнення

Все залежить від шкідливої речовини, що потрапив в організм, і, чим воно сильніше, тим страшніше наслідки. Найбільш частими ускладненнями є:

• цироз;
• рак;
• інфекційні захворювання;
• печінкова колопатия;
• безпліддя.

Потрібне негайне лікарське втручання, щоб не запустити хворобу.

Профілактика

Якщо не хочете повторення ситуації, то обов’язково дотримуйтесь рекомендацій. Профілактичні заходи передбачають:

• правильне харчування;
• прийом ліків у відповідності з призначенням лікаря;
• дотримання правил безпеки при роботі на шкідливому виробництві;
• припинення зловживання спиртним;
• проходити медогляд.

При дбайливому ставленні до здоров’я зростає шанс на відсутність проблем, які не будуть турбувати протягом довгого часу.