Лікування і профілактика маститу у годуючих мам у післяпологовому періоді

Мастит — найбільш часте ускладнення раннього і пізнього післяпологового періоду. Пік захворюваності припадає на 1-2 тиждень післяпологового періоду. На ранніх стадіях захворювання не становить загрози для здоров’я. Однак при несвоєчасному лікуванні і при запущених станах мастит представляє серйозну небезпеку не тільки для здоров’я матері, але і для здоров’я малюка. Щоб не доводити патологію до таких станів, необхідно вчасно почати профілактичні заходи, ще при появі перших симптомів.

 

Вибір варіанту лікування

З медичної точки зору виділяють кілька варіантів маститу, протягом яких представляє собою перехід від більш легких форм до більш важким. В залежності від форми і тяжкості захворювання підбирається консервативна терапія і вирішується питання про доцільність хірургічного втручання.

Запалення тканини молочної залози проходить наступні стадії:

  • Серозне запалення (найбільш легка форма).
  • Інфільтративний мастит.
  • Абсцедирующий мастит (формування грануляційного валу і піогенною капсули навколо запаленого ділянки).
  • Флегмона молочної залози (поширення запального процесу на всю м’яку тканину залози).
  • Гангрена молочної залози (некроз і омертвіння внаслідок запалення всієї тканини молочної залози).
  • Легкі форми успішно піддаються консервативній терапії (лікарські препарати і фізіотерапія). Лікування важких форм проводиться виключно на операційному столі. Таким чином, лікування маститу ведуть консервативним або оперативним способом.

    Лікування і профілактика маститу у годуючих мам у післяпологовому періоді

     

    Лікування серозного та інфільтративного маститу

    Це найлегші варіанти, лікування яких проводять виключно консервативною терапією. Вона передбачає проведення наступних заходів і заходів:

    • Регулярне зціджування молока після кожного годування. Зціджування може бути ручним (за допомогою масажу) або за допомогою молоковідсмоктувача. Грудне вигодовування матусі повинні продовжувати в обов’язковому порядку, від штучних молочних сумішей відмовляються навіть у нічний час. Годування здійснюють по першому голодному крику дитини, щоб новонароджена висмоктав якомога більше молока.
    • Молочній залозі годуючі мами повинні надати піднесене положення. Цього можна добитися за допомогою спеціальних пов’язок або носіння спеціальних бюстгальтерів, які підтримують, але не тиснуть на груди.
    • Годуюча мама з підтвердженим діагнозом серозного маститу повинна пройти курс фізіотерапевтичних процедур (опромінення залози ультрафіолетовими променями) або УВЧ-терапії.
    • Показано введення антибактеріальних засобів з метою знищення патогенної мікрофлори. Препарати вибору – напівсинтетичні пеніциліни і цефалоспорини, так як вважається, що їх метаболіти не потрапляють у грудне молоко.
    • Для зниження лактації і зменшення навантаження на молочну залозу застосовують препарати, що регулюють секрецію гормону пролактину. Прикладом такого препарату є таблетки «Парлодел». Прийом ведуть за наступною схемою: перші 3 дні по півтаблетки вранці та ввечері, потім по дві таблетки два рази на добу. Після скасування лактація відновлюється в нормальному режимі.

    Важливо пам’ятати! При неможливості прийому антибіотиків і при виражених болях, показана новокаїнова блокада. Для цього в 100-180 мл розчину новокаїну розводять антибактеріальний засіб, і за допомогою шприца вміст флакона вводять у клітковинний простір, розташований позаду залози.

    Лікування і профілактика маститу у годуючих мам у післяпологовому періоді

     

    Лікування гнійного маститу

    До варіантів гнійних маститів відносять абсцедуючі, флегмонозную і гангренозную форми маститу. Це деструктивні варіанти захворювання, так як гнійне запалення тягне за собою незворотний розпад залозистої тканини і її омертвіння. У цих ситуаціях показано екстрене хірургічне втручання.

    Запідозрити почався гнійний процес допоможуть наступні симптоми:

  • Підйом температури тіла до 40-41 С, лихоманка. Як правило, до ранку, температура дещо знижується, проте до вечора знову повертається до позначки в 40 С.
  • Молоко перестає відділятися, а якщо і виділяється, то в ньому помітна домішка гною.
  • У місці гнійника шкіра яскраво-червона, набрякла, напружена. Поверхня шкіри лисніє. Пальпація цієї ділянки надзвичайно болюча.
  • Важлива порада! При появі даних симптомів відкладати лікування небезпечно, необхідна термінова медична допомога та хірургічна операція. Годування груддю суворо заборонено.

    Лікування і профілактика маститу у годуючих мам у післяпологовому періоді

     

    Лікування маститу абсцедирующего

    В даному варіанті лікування починається з хірургічної операції. Для цього робиться розріз розміром 5-6 см в місці найбільшого почервоніння і хворобливості. Ареоли соска і самі соски скальпель торкнутися не має, так як великий ризик некрозу соска і мимовільне витікання молока в майбутньому.

    Розріз робиться в радіальному напрямку. Після розсічення тканин порожнину абсцесу сануючих, промивають, звільняють від тяжів і перемичок ручним способом. Наглухо рану не вшивають, в порожнину заводять дренаж і тампони для відтоку гною і запальної рідини.

    У післяопераційному періоді проводиться загальне лікування антибактеріальними засобами, дезінтоксикаційна терапія. На місцевому рівні проводять щоденну зміну пов’язок із застосуванням антисептичних мазей (Левомеколь, мазь Вишневського).

    Після спадання порожнини абсцесу годує маму відправляють на фізіотерапевтичні процедури. Годування груддю дозволяється після повної відміни антибіотиків. Перерва в годуванні залежить від виду антибіотика, зокрема, від періоду його напіввиведення з організму жінки.

     

    Лікування маститу флегмонозного

    Лікування цього варіанту маститу істотно не відрізняється від вищеописаного. Тут також показана хірургічна операція, проте вона проводиться під загальною анестезією, так як в ході неї хірург видаляє некротизовані, омертвілі тканини молочної залози (широка некректомія). Пов’язано це з тим, що при флегмоні запалення не відмежоване капсулою (як при абсцесі), а значить, при прогресуванні захворювання патологічний запальний процес охопить всю тканину залози, що спричинився до гангрени.

    В післяопераційну рану заводиться дренаж, можлива установка проточно-промивної системи. Після припинення відділення гною і зменшення запалення рану ушивають наглухо, після чого проводиться консервативна терапія за звичайними правилами до повного одужання.

    Лікування і профілактика маститу у годуючих мам у післяпологовому періоді

     

    Лікування маститу флегмонозного

    Даний варіант лікування більш травматичний для годуючої мами, відновлення лактації у майбутньому може не статися, що представляє велику загрозу.

     

    Лікування маститу гангренозного

    При гангрені проводять ампутацію молочної залози за життєвими показаннями. Це досить рідкісний варіант маститу, що приводить до екстреного видалення однієї з грудей у годуючої мами. Подальше лікування проводять за загальними правилами: показана детоксикація, антибіотикотерапія та імунокорекція. Питання про продовження лактації вирішується індивідуально. Після операції потрібно косметичне заміщення дефекту грудей.

     

    Відео від Олени Малишевої: Принципи лікування та основи профілактики маститу

     

    Профілактика маститу у годуючих мам

    Кращий засіб лікування – це профілактика. Захиститися від захворювання молодим мамам можна і потрібно. Для профілактики усуваються, по можливості, всі фактори, які можуть спричинити за собою розвиток маститу.

    Основні заходи з профілактики:

    • Розробка сосків і їх підготовка до годівлі на останніх місяцях вагітності. Даний метод профілактики дозволяє знизити ризик травмування ареол і самих сосків під час годування груддю. З цією ж метою годуючим мамам показано носіння виключно натуральної бавовняної білизни, яке не залишає мікротріщин після використання.
    • Ще один спосіб профілактики – гігієна молочної залози. Перед кожним годуванням груди миють слабким мильним розчином і сушать м’яким махровим рушником. Щодня ареоли і соски обробляють антисептичними мазями для загоєння тріщин та інших пошкоджень.
    • Правильний режим вигодовування – основне правило профілактики. Новонародженого годують по першому голодному крику, а не в технічному режимі (по годинах). Так немовля більше висмокче молока і виробить голодний рефлекс.
    • Також для профілактики показано щоденне зціджування молока після кожного годування, навіть вночі, з тієї грудей, звідки недавно їв немовля.
    • Для підвищення опірності організму годуючої матері інфекцій, показана корекція режиму дня і раціону харчування. Мама повинна досить спати і відпочивати, їсти різноманітну їжу, максимально збагачену вітамінами і мінеральними речовинами. З цією ж метою для профілактики маститу рекомендуються щоденні прогулянки на свіжому повітрі і легка гімнастика.
    • При підготовці до вагітності, під час виношування дитини та в післяпологовому періоді жінка повинна стежити за своїм здоров’ям. Для цього усуваються вогнища хронічної інфекції, проводиться профілактика виникнення гострих інфекційних захворювань.

    Заходи по профілактиці маститу повинен робити не тільки лікар, але й сама годує мама. Так дитина буде отримувати всі необхідні речовини для росту і розвитку повноцінного материнського грудного молока без перерви в годуванні.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: