Нефрит у дітей – збірна назва запальних захворювань нирок. Розрізняють придбаний і спадковий дитячий нефрит, проте відзначається деяка схожість симптомів при гострій і хронічній формах захворювання. Фітотерапія при хронічних захворюваннях нирок у дітей – тільки за порадою лікаря.
Загальні відомості
Запальне захворювання, що характеризується двостороннім ураженням дитячих нирок, зачіпає також ниркові канальці, клубочки, чашечки і миски. Однозначних висновків про справжній патогенезі хвороби зробити не можна, оскільки захворювання може виникати в будь-якому віці (навіть у немовлят).
Фактором ризику розвитку тубулоинтерстициального нефриту нирок у дітей до року і старше є обтяжений анамнез, що супроводжується алергічними проявами інфекційної інтоксикацією.
Види і форми нефриту
Згідно з наявною в медицині загальній класифікації розрізняють нефрит:
- гломерулонефрит – коли уражаються ниркові клубочки;
- пієлонефрит – виражається запальним процесом, що протікає в чашечках і баліях;
- інтерстиціальний – діагностика вказує на поразку ниркової тканини і канальців.
Виникає на тлі перенесених раніше інфекційних захворювань тубулоинтерстициальный дитячий нефрит – одна з різновидів захворювання нирок з ураженням інтерстиціальної тканини і ниркових канальців. Причини виникнення цієї форми нефриту вивчені не до кінця. Тубулоинтерстициальный нефрит (не плутати з нефротичним синдромом!) проявляється в асептичному запаленні ниркових тканин із залученням в процес канальців, а також кровоносних судин і лімфотоку.
Вовчаковий нефрит зустрічається при системному червоному вовчаку, яка викликає запальні процеси не тільки в нирках. Точні причини розвитку захворювання не встановлені, але спадковий (генетичний) фактор виникнення вовчакового нефриту не виключається.
Придбаний дифузний нефрит у новонародженої дитини розвивається після перенесеної стрептококової інфекції, внаслідок якої уражається ниркова тканина. Ці ознаки необхідно розцінювати як серйозну небезпеку для майбутнього його здоров’я, тому вимагають пильної батьківської уваги в плані подальшого лікування і профілактики.
Симптоми і причини
Клініка проявляється тими чи іншими ознаками форми хвороби і не залежить від викликали її причин. Симптоми нефриту у новонароджених і дітей старшого віку схожі:
- слабкість, сухість у роті і втрата апетиту, набряки;
- гіперемія тіла, сильний озноб;
- сухість шкірних покривів, нігтів, волосся з-за втрати речовин (натрій і калій);
- болі в поперековому відділі хребта, головні болі, поява м’язових судом;
- зменшене сечовиділення;
- появу блювотного рефлексу, здуття живота, шлункові розлади;
- та ін.
При хронічному пієлонефриті відзначається підвищена пітливість (особливо вночі), з’являється характерна жовтушність шкіри, зниження (втрата) апетиту і помутніння сечі (поява пластівців). Дитина скаржиться на часті позиви в туалет, відчуваючи болю при кожному сечовипусканні.
У ході тривалого перебігу захворювання у дітей спостерігається часта зміна періодів гострих загострень і ремісії. Загальна клініка хвороби виражена слабше, ніж при гострій формі, коли внаслідок масової загибелі ниркових клубочків розвивається ниркова недостатність.
Основними причинами нефриту нирок у дітей виступають:
- захворювання жіночого організму в період внутрішньоутробного розвитку;
- онкозахворювання, цукровий діабет;
- мієломи, тромбози, васкуліти;
- хвороби аутоімунного характеру;
- туберкульоз;
- гострі інфекційні захворювання (грип, ангіна та ін;
- інтоксикація (отруєння) солями важких металів;
- алергічні прояви і безконтрольне застосування медикаментозних засобів і вакцинних препаратів (у т. ч. антибіотиків, НПС, аналгетиків);
- гіпотермії (переохолодження тіла).
Діагностика та лікування
Діагностика нефриту починається зі збору анамнезу. Існують наступні види досліджень аналізів у лабораторних умовах:
- загальний аналіз сечі;
- кров’яний аналіз за видами (загальний та біохімічний);
- поглиблене обстеження сечі по Нечипоренко;
- УЗД нирок.
Лікування грунтується на постановці правильного діагнозу і полягає у забезпеченні хворому дитині суворого постільного режиму, правильного харчування. Щоб вилікувати, необхідно суворо обмежити вживання рідини та солі. Зрозуміло, дієта у дитини повинна бути тільки за порадою лікаря.
У період загострення перебігу хвороби лікар призначає медикаментозні засоби, антибіотики, а також багатокомпонентні вітамінні комплекси, у складі яких є аскорбінова кислота, вітамін Е.
Якщо комплексна терапія не приносить належного полегшення, необхідно негайно обговорити з урологом або нефрологом, за якою методикою лікувати далі і які препарати використовувати. Не таблетки, а проведення гемосорбції (очищення крові) і плазмоферезу сприятиме виведенню токсичних зв’язуючих з кров’яної плазми.
Проведення терапії виконується строго під спостереженням лікаря, який регулярно досліджує аналіз крові і сечі на предмет вмісту в них білка, сечовини, лейкоцитів. Після закінчення основного курсу терапії ліками дітей необхідно продовжувати лікувати без операцій, відправивши їх на санаторно-курортний відпочинок (ЛФК і масаж).
Народна медицина
Застосування лікарських зборів трав, що володіють сечогінною дією і антибактеріальним ефектом, рекомендовано після лікування гострого періоду захворювання. Ті ж збори трав широко використовуються для лікування нічного енурезу у дітей грудного віку і підлітків. Так, при гострому гломерулонефриті лікування народними засобами виключається, інакше у грудних дітей можуть статися серйозні ускладнення (гостра ниркова або серцева недостатність).
При хронічних формах пієлонефриту в стадії ремісії підходять народні засоби, сечогінну і спазмолітичну ефектом, протимікробну дію (як і медикаментозні ліки).
Профілактика нефриту
Доктор радить
Щоб не допустити нефрит у дитини, необхідно виконувати цілий комплекс заходів ЛФК у цьому напрямку. Головне, не треба починати давати дітям таблетки, тим більше, якщо не було проведено обстеження. Профілактика нефриту полягає також у своєчасному виявленні симптомів та диспансеризації в спеціалізовані клініки знаходяться в групі ризику по розвитку такої патології немовлят і підлітків. Важливе значення для запобігання розвитку захворювання має здоровий спосіб життя дитини (дозування фізичного завантаження, загартовування для підвищення опірності організму). Навіть цими методами можна вилікувати дитину, не відправляючи його на операцію. Спорт і загартовування, щоденні масажі тіла, а також повноцінне харчування при дотриманні дієти – найкращі ліки!
Наші рекомендації
