Шийний остеохондроз — це дегенеративно — дистрофічні зміни міжхребцевих дисків шийного відділу з подальшою реакцією структур по сусідству. Остеохондроз цієї частини за поширеністю стоїть на другому місці після поперекового. Частота його діагностування динамічно зростає внаслідок малорухливого способу життя нашого суспільства.
Причини шийного остеохондрозу
- старіння (изношеность міжхребцевого диска);
- травми хребта;
- аномалії розвитку шийного відділу;
- неправильна постава;
- недостатня активність, особливо тривале проведення часу за комп’ютером, що супроводжується напругою шийних м’язів;
- порушення обміну речовин в результаті неправильного харчування;
- генетична схильність;
- інфекції при переохолодженні.
Основні симптоми поділяються на:
- рефлекторні;
- компресійні.
1. Рефлекторні симптоми виникають внаслідок патологічної реакції на зміни в хребті сусідніх структур – м’язів, суглобів, зв’язок. Проявляються вони болем у шийному відділі постійного характеру або у вигляді нападів, напругою шийних м’язів, неможливістю повернути голову в сторони, відчуттям наявності «кола» в шиї.
Характерною ознакою шийного остеохондрозу вважається поширення болю на плечовий суглоб і руку, в область ключиці. При цьому можливі оніміння кінцівки, відчуття поколювання або печіння в ній. Симптоми посилюються при фізичному напруженні або в нічний час.
У зв’язку з тим, що в отворах шийних хребців проходить хребетна артерія постачає кров’ю головний мозок, вона може порушуватися патологічно зміненими тканинами. Тоді виникає так званий «синдром хребетної артерії» , що характеризується пульсуючим або пекучим болем потиличної , скроневої і завушної областей. Може бути запаморочення з нудотою або блювотою, закладеність і шум у вухах, порушення координації.
2. Компресійні синдроми розвиваються внаслідок здавлення нервових структур, що знаходяться поблизу ураженої ділянки: нервів, судин і, навіть, спинного мозку.
При защемлення нервів, крім больового синдрому з’являються атрофії м’язів шиї, надпліччя, ключичній області і лопатки, верхніх кінцівок (в залежності від рівня ураження хребта). Порушується чутливість цих областей. Для важкої стадії остеохондрозу характерно розвиток парезів (зниження сили) верхніх кінцівок.
Початкова стадія втягування в процес судин проявляється раптовими непритомністю, особливо коли голова знаходиться в закиненому тому стані. Свідомість відновлюється досить швидко, якщо хворого покласти горизонтально з опущеною вниз головою. Після непритомності турбує різка слабкість, сонливість, головний біль, запаморочення чи шум у вухах.
Подальше ускладнення остеохондрозу може призвести до інсульту спинного мозку з інвалідизуючими наслідками.
Методи лікування
1. Медикаментозне:
- ліквідація больового синдрому ( аналгезуючу, протизапальні препарати у вигляді ін’єкцій, таблеток, мазей).
- боротьба з набряком (сечогінні засоби, гормональні препарати, інші дегидратирующиесредства);
- поліпшення кровопостачання уражених тканин ( препарати, що розріджують кров і розширюють судини);
- зняття тонічного напруження м’язів (міорелаксанти);
- поліпшення тканинного обміну (вітаміни, антиоксиданти, біостимулятори).
2. Фізіотерапевтичне:
- інфрачервоне випромінювання;
- дарсонвалізація;
- ультратонотерапия комірцевої зони;
- діадинамічні струми;
- лазеротерапія;
- електростимуляція м’язів.
3. Масаж комірцевої зони.
Категорично не рекомендується мануальна терапія на шийному відділі. Тобто «вправлення хребців». Так як вправляти там нічого, а процедура може закінчиться повним паралічем.
4. Гімнастика для шийних м’язів:
Підійдуть такі вправи, як:
- поворот голови вправо-вліво,
- нахили вперед-назад,
- «писання» головою цифр і букв.
Профілактика
Але краще попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Головними факторами, що сприяють профілактиці шийного остеохондрозу, є активний спосіб життя, правильне харчування, регулярні вправи, які зміцнюють м’язи і зв’язки шийного відділу хребта. А щорічні профілактичні огляди невролога та ортопеда допоможуть своєчасно виявити хворобу і обійтися «малою кров’ю» при боротьбі з нею.
