Трепонеми викликають запалення лімфовузлів і звідти прориваються в кров
Здавалося б, видно характерна картина захворювання, але дослідження не дають позитивний результат. У статті ми розберемося, чому аналіз на сифіліс може бути хибнонегативних.
Зміст статті
- Сифіліс – що ж це за хвороба?
- Первинний сифіліс
- Вторинний сифіліс
- Третинний сифіліс
- Діагностика захворювання
- Прямі методи
- Непрямі методи
Сифіліс – що ж це за хвороба?
Щоб відповісти, як може вийти псевдонегативний аналіз на сифіліс, необхідно зрозуміти, що це за хвороба, як проявляється і хто її викликає. Сифіліс – хронічне інфекційно-венеричне запальне захворювання, яке характеризується ураженням систем органів і тканин.
Збудником є представник сімейства спірохет – бліда трепонема (Tr. pallidum – лат.). Трепонема має 8-15 щільно закручених, однаково віддалених один від одного завитків. Довжина паразита від 5 до 15 мкм (мікрометрів).
Здатна пересуватися плавно і повільно, обертаючись при цьому навколо поздовжньої осі. Тіло його фарбується блідо-рожевим кольором по Романовському-Гімзе, завдяки чому мікроорганізм і отримав свою назву – бліда трепонема.
Шляхи зараження:
- прямий (статевої);
- непрямий (побутовий, професійний);
- трансплацентарний (через плаценту від матері до дитини).
Увага! Якщо жінка, хвора на сифіліс, планує вагітність або вже вагітна, обов’язкова консультація з лікарем. Якщо не вжити заходів, дитина з’явиться на світ із сифілісом термінальній (останній) стадії, з ураженням внутрішніх органів.
Лікар підкаже, що робити, якщо вагітна жінка хвора на сифіліс
Виділяють кілька стадій захворювання:
Ряд джерел розглядає інкубаційний (прихований) період як окрему стадію, але він може бути віднесений і до першої.
Первинний сифіліс
Як і для будь-якого інфекційного захворювання, для сифілісу характерний т. н. первинний інфекційний комплекс, що включає в себе:
Захворювання починається з проникнення паразита через найбільш уразливі ділянки шкіри/слизових всередину. У цьому місці через пару тижнів утворюється щільний вузлик, який в майбутньому часто покривається виразками.
Коли з’являється виразка, краї її стають дуже щільними, а всередині у вогнища червоне дно, ніби лаковане. Так здається з-за великої кількості судин.
У виразці трепонема почуває себе чудово, вона активно розмножується. Описана зона вогнища і називається первинним афектом, а в разі сифілісу має особливу назву – твердий шанкр.
На фото твердий шанкр на нижній губі
Вторинний сифіліс
Через пару місяців місце первинного афекту заміщується рубцевою тканиною. Приблизно в цей же час без належного лікування хвороба переходить у наступну стадію.
Для вторинного сифілісу характерні множинні висипання – сіфіліди, у вигляді:
- розеол;
- папул;
- пустул.
|
|
Розеола – це невелика пляма на шкірі, правильної форми, до 5 мм в діаметрі. |
|
|
Папула – щільна утворення округлої форми, що виступає над поверхнею шкіри, розміри варіюють. |
|
|
Пустула являє собою гнійничок, з-за чого буває найбільш болюча. |
Розеола
Папула
ПустулаХоч кожен вид сіфілід має свої особливості, є і ряд загальних ознак. Простір навколо них отекшее, судини гипереміровані (повнокровні), можуть спостерігатися некротичні зміни в області їх стінок.
Аналогічні враження можуть спостерігатися і в лімфатичних вузлах. Загоєння сіфілід відбувається через 1-1,5 місяці, на їх місці утворюються рубчики. Вторинний сифіліс триває близько трьох років, але може і затягнутися: все залежить від характеристик організму.
Увага! У сифилидах міститься дуже багато спірохет, бо вторинний період сифілісу найбільш заразний.
Третинний сифіліс
Остання стадія може протікати і в прихованій формі, однак в організмі відбуваються деструктивні процеси.
Ураження стосуються наступних органів і систем:
- аорти та магістральних судин;
- мозку;
- спинного мозку;
- кісток;
- м’язів;
- шкіри і слизових.
Для третинного періоду характерні ураження у вигляді хронічного запалення і появи гуми. Гумма – сифілітична гранульома, тобто запалення, в якому проліферують (розмножуються) особливі трансформовані клітини.
Гуми, як на внутрішніх органах, так і на зовнішніх, можуть викликати больові відчуття, особливо це помітно з збільшенням їх в розмірах
Деякі, перш страждали на сифіліс, можуть до кінця життя залишатися носіями інфекції, але при цьому ознак ураження організму спостерігатися не буде. До третинного періоду відноситься також вісцеральний сифіліс.
Проявляється він, як випливає з назви ураженні внутрішніх органів, таких як:
- серцево-судинна система;
- печінка і рідше інші органи ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Це основні області локалізації уражень, проте без лікування вогнища поширюються в усі інші органи без обмежень.
Діагностика захворювання
Методів виявлення сифілісу в даний час існує безліч, їх можна класифікувати на:
- прямі;
- непрямі (непрямі):
- трепонемные;
- нетрепонемні.
Прямі методи
Прямі методи передбачають виявлення самого паразита або ж його ДНК у досліджуваних біоматеріалах, до таких належать:
- мікроскопія;
- ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція на виявлення ДНК/фрагментів ДНК).
Матеріалом для мікроскопії дослідження є виділення з твердих шанкрів, вміст сіфілідов, біоптати лімфовузлів, спинномозкова та амніотична рідини. В ПЛР можуть використовуватися ті ж біоматеріали і кров.
Мікроскопічне дослідження на виявлення блідої трепонеми можна проводити декількома способами:
- темнопольная мікроскопія;
- светлопольная мікроскопія:
- за методом Романовського-Гімзе;
- за методом Морозова.
Можна спочатку фарбувати препарати, а потім переглядати за допомогою світлової мікроскопії, в залежності від методу мікроорганізм забарвиться в тій чи інший колір.
Темнопольная мікроскопія має деякі відмінності. З допомогою особливого додаткового пристосування в спостережуваному полі будуть видні засвічені трепонеми на чорному тлі.
Мікроорганізми при цьому не вбивають і не фарбують, такий препарат називається нативним. Трепонеми в полі зору будуть переміщатися за допомогою описаних вище рухів.
Зараз методи мікроскопії застосовуються рідко, поступившись місце ПЛР, так як остання більш зручна і высокоточна.
ПЛР вважається одним з найбільш точних методів на виявлення молекул ДНК або її окремих фрагментів. ПЛР дуже чутлива, так як вважається, що застосовуючи цю реакцію можна виявити присутність паразита, маючи лише одну молекулу ДНК у вихідному матеріалі.
Непрямі методи
Непрямі методи виявляють антитіла, вироблені організмом проти паразита. Нетрепонемні тести менш інформативні, так як можливі псевдонегативний і хибнопозитивні результати.
До нетрепонемным відносять:
- реакція мікропреципітації (РМП);
- тест швидких плазмових реагинов, або Rapid Plasma Reagins (RPR)-тест.
RPR-тест використовують для виявлення антитіл та їх титру з плином часу. Ці молекули, що виробляються на певні ліпопротеїди, які надходять у кров при сифілісі. Хоч такі молекули і присутні в організмі в нормі, однак вони не вивільняються з клітин в нормі.
РМП заснована на тому ж принципі, однак вона більш зручна для її проведення необхідна буквально крапелька біоматеріалу.
З умов проведення нетрепонемных реакцій можна виявити причини хибнонегативного аналізу на сифіліс:
Увага! Хибнонегативних може вийде тест у людей з вторинним сифілісом з сопутствующм ВІЛ.
Трепонемные методи є більш надійними і можуть підтвердити або спростувати нетрепонемні.
У трепонемных тестах використовуються антигени трепонем, які є специфічними саме для цих мікроорганізмів. В основі методу лежать серологічні реакції, тобто ті, в яких відбувається утворення комплексів антиген-антитіло.
Проведення серологічної реакції вимагає виконання певних правил, якщо інструкція порушена, то результат може виявитися невірним.
До трепонемным методів відносять:
- реакція пасивної гемаглютинації (РПГА);
- реакція иммунофлюоресценсии (РІФ);
- імуноферментний аналіз (ІФА);
- реакція імуноблоту;
- реакція іммобілізації блідих трепонем(РІБТ).
Ціна аналізу на сифіліс може варіювати в різних містах і клініках, але починається приблизно з 200 рублів. Є можливість пройти обстеження безкоштовно, звернувшись в муніципальну поліклініку.
Відео в цій статті допоможе наочно розібратися, через що дослідження дає псевдонегативний результат аналізу на сифіліс.
