Що показує онкомаркер раковий антиген СА 19-9: розшифровка, норми аналізу крові на СА 19-9

Що показує онкомаркер раковий антиген СА 19 9: розшифровка, норми аналізу крові на СА 19 9Для тестування на онкомаркер СА 19-9 використовується сироватка крові. Існує кілька методів дослідження, що практикуються для виявлення цього ракового антигену, серед них – радіоімунологічних та иммуноверментный тести. Аналіз на СА 19-9 призначений для виявлення злоякісних новоутворення та перевірки стану пацієнта в ході терапевтичних заходів.

Основне призначення антигену СА 19-9:

  • Діагностика і моніторинг лікування колоректальних пухлин;
  • Раку жовчного міхура;
  • Раку підшлункової залози.
  • Біологічний матеріал: для розшифровки норм онкомаркера 19-9 використовується сироватка (плазма) крові.

    Методи дослідження: ІФА, РІА та ін. Слід мати на увазі, що рівень цього антигену (СА 19-9) в значній мірі залежить від способу виконання лабораторного аналізу, тому при інтерпретації результатів необхідно враховувати використовувану лабораторно-діагностичну технологію.

    Нормальні і граничні значення: Порогові величини норм З 19-9 в крові практично здорових дорослих людей становлять: у сироватці крові — менше 24 Од/мл, у плазмі — до 37 Од/мл «Сіра зона» норми онкомаркера СА 19-9 — до 100 Од/мл

    Аналіз на антиген СА 19-9: що це значить?

    СА 19-9 — специфічний білок, що містить в складі своїх молекул вуглеводний і ліпідний компоненти (гликолипопротеин і муцин, на який припадає значна частка молекулярної маси онкомаркера). Його специфічність багато в чому визначається містяться в молекулі складного білка 5-членным гликолипидным компонентом, що представляє собою сиалил-лакто-N-фукопентаозу.

    За допомогою імуногістохімічних методів СА 19-9 обнаруживаетсяв аналізі крові, епітелії підшлункової залози, шлунка, печінки, жовчного міхура, тонкого і товстого кишечника, легенів плода і у значно нижчих концентраціях — підшлункової залози, печінки і легенів дорослих людей. СА 19-9 зустрічається у високій концентрації в слині, сім’яній рідині, сечі, шлунковому соку, амніотичної рідини, вміст кіст яєчників, а також у секрети підшлункової залози, жовчного міхура та дванадцятипалої кишки. Внаслідок того, що антиген СА 19-9 локалізована в багатьох органах людини, органоспецифичность тесту низька.

    СА 19-9, будучи модифікованим гаптеном групової системи крові Льюїс (Le-антигенів), присутній тільки в Le-позитивних пацієнтів (близько 95-97%), відповідно, 3-5% населення не здатні експресувати СА 19-9, що повинно враховуватися при інтерпретації результатів.

    Що означає аналіз крові на СА 19-9?

    Під час розшифровки онкомаркера СА 19-9 при раку підшлункової залози враховується, що діагностична чутливість тесту його визначення становить 70-82% (незалежно від ступеня її диференціювання). Незважаючи на відсутність тісної кореляції між концентрацією маркера СА 19-9 і розміром (масою) пухлини, дуже високий рівень СА 19-9 (більше 10000 Од/мл) практично завжди передбачає несприятливий прогноз (практично всі пацієнти з досить високими показниками СА 19-9 — вище 10 000 Од/мл мають віддалені метастази). Рівень СА 19-9 понад 1000 Од/мл показує, що у пацієнтів, які страждають на рак підшлункової залози, в процес залучені лімфатичні вузли. Концентрація СА 19-9, що перевищує 10 000 Од/мл, означає, що протікає гематогенна дисемінація. Дані досліджень показують, що більше 60% пацієнтів з операбельними пухлинами підшлункової залози мають підвищений рівень СА 19-9, причому цей рівень подвоюється за період 0,5-3,5 міс. Розшифровка норм СА 19-9 дозволяє здійснювати ранню діагностику раку підшлункової залози. Тому пацієнтам старше 45 років з епігастральній симптоматикою рекомендується пройти обстеження на предмет визначення СА 19-9 у сироватці крові через 2-3 тиж. після больового нападу, якщо причина больового синдрому залишається неясною й тривожні симптоми залишаються.

    Головним показанням до використання лабораторного тесту визначення концентрації СА 19-9 в сироватці/плазмі крові є моніторинг перебігу раку підшлункової залози (діагностична чутливість 70-95%, діагностична специфічність 72-90%). Стосовно до цієї пухлини тест визначення РЕА володіє більш низькою діагностичною чутливістю і специфічністю.

    Рак підшлункової залози має тенденцію до поширеного метастазування в регіонарні лімфовузли, очеревину, а також гематогенним шляхом — в печінку та легені. Середні показники концентрації СА 19-9 у сироватці крові тісно корелюють зі стадією росту пухлини. Однак індивідуальні величини вмісту цього онкомаркера не дозволяють точно визначити стадію раку підшлункової залози.

    Корисну інформацію можна отримати при визначенні СА 19-9 у сироватці крові в процесі проведення диференціальної діагностики між раком підшлункової залози і близької до неї по клінічній картині хронічного панкреатиту: при злоякісному процесі виявляються значно більш високі концентрації в сироватці крові СА 19-9.

    Після хірургічного видалення (резекції) пухлини норми антигену СА 19-9 у сироватці крові пацієнта зазвичай повертаються до норми через 10-20 діб. Поступове підвищення в сироватці крові концентрації СА 19-9 відзначається протягом 6 міс. (а в окремих випадках — до 13 міс.) до моменту вираженого клінічного прояву доведеного рецидиву пухлини.

    У відсутність запалення або холестазу постійне зростання рівня СА 19-9 означає, що розвивається злоякісне захворювання підшлункової залози.

    Що показує онкомаркер раковий антиген СА 19 9: розшифровка, норми аналізу крові на СА 19 9Для раку товстої і ободової кишки лабораторно-діагностичний тест визначення СА 19-9 у порівнянні з тестом на РЕА володіє більш низькою діагностичною чутливістю. Концентрація СА 19-9 у сироватці крові підвищується тільки на пізніх стадіях росту колоректального раку. Незважаючи на це, визначення СА 19-9 використовують (внаслідок його більш високої діагностичної специфічності) для здійснення диференційної діагностики між колоректальний рак і доброякісними захворюваннями кишечника. Комбіноване дослідження СА 19-9 і РЕА в динаміці захворювання несе додаткову клінічну інформацію лише в окремих рідкісних випадках. Тим не менш, результати ряду досліджень продемонстрували, що концентрація РЕА у сироватці крові пацієнта підвищується більш часто, а іноді й раніше, ніж відбувається збільшення рівня СА 19-9.

    СА 19-9 до недавнього часу був другим за важливістю (після РЕА) маркером раку шлунка. Однак після введення в клінічну практику методу визначення онкомаркера СА 72-4 значимість СА 19-9 для діагностики цієї пухлини дещо зменшилася.

    Завдяки визначенню рівня онкомаркера СА 19-9 у сироватці крові стає можливим виявити рак жовчних шляхів з діагностичною чутливістю від 55 до 79%. Концентрація онкомаркера СА 19-9 показує, що є тісна кореляційна залежність від клінічного перебігу цього захворювання.

    Не слід забувати, що нормальні величини СА 19-9 у сироватці крові не виключають присутності в організмі пацієнта злоякісної пухлини. Тому дослідження на СА 19-9 при діагностиці та моніторингу терапії раку підшлункової залози, шлунка, колоректального раку, злоякісних пухлин біліарного тракту рекомендується використовувати в якості додаткового тесту до визначення РЕА.

    Лабораторний тест на СА 19-9 при первинному ПКР, раку легенів, яєчників (муцинозного типу), матки та молочної залози проявляє відносно низьку діагностичну чутливість.

    Підвищені концентрації СА 19-9 в сироватці крові виявляють і при різних доброякісних захворюваннях, головним чином, при цирозі і некробіотичні процеси в печінці, хронічному панкреатиті (особливо ускладненому холестазом), муковісцидоз, а також при захворюваннях біліарного тракту. Спостережуване при цих захворюваннях підвищення концентрації СА 19-9 має транзиторний характер, рідко перевищуючи 100 Од/мл, тоді як, наприклад, при раку підшлункової залози підвищення концентрації СА 19-9 у сироватці крові відбувається значно швидше, а ступінь збільшення її значно вище. Антиген СА 19 — 9 виводиться виключно з жовчю, тому навіть незначне холестаз може бути причиною значного підвищення рівня СА 19-9 в крові.