Струс мозку: наслідки, реабілітація

Струс головного мозку (СБГ) – патологічний стан, що виникає внаслідок неважкої черепно-мозкової травми. Посідає перше місце серед її видів. Частота цієї патології складає 3-4 на 1000 населення. Причини ЧМТ можуть бути різноманітні. Часто це травми, отримані в побуті, на виробництві, внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Пошкодження головного мозку — одна з головних причин смертності та інвалідизації пацієнтів.

Зміст

• 1 Клінічна картина
• 2 Особливості перебігу СГМ в дитячому віці
• 3 СГМ у осіб похилого віку
• 4 Ускладнення струсу головного мозку
• 5 Діагностика
• 6 Лікування
• 7 Фізіотерапевтичне лікування
• 8 Санаторно-курортне лікування
• 9 Висновок

Клінічна картина

Для СГМ характерні наступні ознаки:

• короткочасне пригнічення свідомості (оглушення або сопор тривалістю кілька хвилин, а іноді секунд);
• амнезія на малий період часу;
• нудота, одноразова блювота;
• підвищення артеріального тиску;
• почастішання дихання і пульсу;
• блідість шкірних покривів, яка змінюється гіперемією;
• запаморочення, головний біль, шум у вухах після відновлення свідомості;
• безсоння;
• загальна слабкість, пітливість;
• біль при русі очних яблук, їх розбіжність при спробі що-небудь прочитати;
• розширення або звуження обох зіниць;
• асиметрія сухожильних рефлексів;
• дрібний горизонтальний ністагм;
• слабко виражені менінгіальні симптоми зникають протягом тижня).

Загальний стан швидко поліпшується, через 1-3 тижні залишаються астенічні явища. Іноді головний біль або інші симптоми зберігаються довше.

Втрата свідомості та інші неврологічні симптоми обумовлені дезінтеграцією нервової діяльності, порушенням взаємодії між корою головного мозку та іншими його структурами.

Особливості перебігу СГМ в дитячому віці

У дітей раннього віку при даній патології втрата свідомості часто не виникає. Після травми з’являється різка блідість, почастішання серцевих скорочень, млявість і сонливість, зригування або блювання. Дитина стає неспокійним. У дітей дошкільного віку виникає горизонтальний ністагм, гіпотонія, субфебрильна температура. Протягом 2-3 днів стан нормалізується.

СГМ у осіб похилого віку

У людей старечого і похилого віку захворювання має свої особливості. Частіше, ніж у молодих виникає втрата свідомості, амнезія, дезорієнтація у просторі та часі, турбують більш інтенсивні головні болі і запаморочення. Можуть виявлятися чіткі вогнищеві симптоми, що може бути помилково розцінене як більш важка патологія. Часто після травми у хворих розвивається загострення хронічних захворювань серця і судин, цукрового діабету та ін Одужання йде в більш повільному темпі.

Ускладнення струсу головного мозку

Зазвичай через деякий час ці симптоми проходять без додаткового лікування.

Діагностика

Розпізнавання струсу головного мозку може бути утруднене, так як воно проявляється в основному суб’єктивними симптомами. Важливо враховувати факт травми і втрати свідомості, часто зі слів свідків події. Якщо діагноз складно підтвердити внаслідок наявності у хворого хронічної церебральної патології, то інформативним може бути швидке зникнення симптомів. Фахівець проводить огляд і призначає дообстеження для виключення більш тяжкого ураження мозку:

• рентгенографія (переломи кісток черепа відсутні);
• електроенцефалографія (М-ехо не усунуто);
• дослідження спинномозкової рідини (склад не змінений);
• комп’ютерна томографія (не виявляє змін в речовині і шлуночках мозку);
• МРТ (не виявляє осередкової патології).

Лікування

Першочерговим у лікуванні є надання першої допомоги. Якщо людина без свідомості, потрібно укласти його на правий бік, при наявності ран — провести обробку і накласти асептичну пов’язку. Всі пацієнти з ЧМТ повинні бути госпіталізовані в стаціонар, у міру поліпшення стану можуть виписуватися на амбулаторне лікування. У перші три доби хворим необхідний постільний режим з подальшим поступовим його розширенням. Для відновлення нормального функціонування організму пацієнтам необхідний спокій, здоровий сон і повноцінне харчування. Лікування носить симптоматичний характер.

Основні лікарські препарати, які призначаються при СГМ:

• анальгетики (ібупрофен, німесулід, максиган та ін);
• седативні засоби на основі лікарських рослин (валеріана, пустирник) і транквілізатори (адаптол, афобазол);
• снодійні (релаксон, донормил);
• ноотропні (ноотропіл, гліцин);
• тонізуючі (женьшень, елеутерокок);
• препарати, що поліпшують мозковий кровообіг (кавінтон, серміон, пірацетам);
• магнийсодержащие кошти (магне-В6).

Фізіотерапевтичне лікування

Фізичні методи лікування доповнюють медикаментозне, покращують мозковий кровообіг і метаболізм.

Основні методи фізіотерапії, які застосовуються для лікування струсу головного мозку:

• лікарський електрофорез із судинорозширювальними препаратами і стимуляторами мозкового метаболізму;
• гальванізація головного мозку і сегментарних зон;
• трансцеребральная УВЧ-терапія;
• лазеротерапія;
• аеротерапія;
• кисневі ванни.

Санаторно-курортне лікування

Після закінчення 2 місяців від початку захворювання хворі, які перенесли легку ЧМТ, можуть направлятися на кліматичні і бальнеологічні курорти Кисловодська, П’ятигорська, Єсентуків, Солнечногорска та ін. Також оздоровлення може проводитися в санаторіях місцевого типу. Курортне лікування не призначається у гострому періоді після травми, при наявності загальних протипоказань, психічних порушень.

Висновок

Патологічні зміни при струсі головного мозку є тимчасовими і оборотними. При своєчасному зверненні за медичною допомогою, адекватному лікуванні і дотриманні рекомендацій лікаря одужання настає досить швидко з повним відновленням працездатності. Для попередження можливих ускладнень такі хворі спостерігаються у невролога протягом року.

Школа доктора Комаровського, випуск на тему «Струс мозку»:

https://www.youtube.com/watch?v=B9WIfq9HPVk

ТВЦ, програма «Лікарі», випуск на тему «Струс головного мозку»: