Зміст статті:
Раптово виникло ущільнення в м’язі стегна може бути наслідком травми, інфекції, гормональні збої в організмі. Як і будь-яке новоутворення, таке ущільнення є безсумнівним приводом для звернення до лікаря: фахівець встановить причину його появи і підбере відповідне лікування.
Можливі причини виникнення ущільнення під шкірою на стегні
Найчастіше причинами виникнення ущільнень в тканинах стегна стають доброякісні пухлини, травми і запальні процеси.
Наслідок удару або травми
У дитини ущільнення на стегні часто виникає після щеплення АКДП
Після сильного удару або натискання пошкоджуються капіляри, і відбувається відходження крові в м’язові тканини. Зовні на місці удару може утворитися шишка, болюча при натисненні. Як правило, шишка від удару проходить на 4-5 день після травми. Також ущільнення може розвинутися після уколу при неправильному введенні препарату внутрішньом’язово. У дітей ущільнення під шкірою стегна може спостерігатися після щеплення; якщо воно не розсмоктується протягом 3-4 днів, необхідно звернутися до лікаря.
Збільшення і запалення лімфовузлів
На внутрішній поверхні стегна, в паху розташовуються великі лімфовузли, які можуть бути збільшені внаслідок бактеріальної або вірусної інфекції. Часто збільшення лифоузлов викликають герпетичні віруси різних типів, тому при звичайному герпесі, вітряну віспу, мононуклеозі на тілі людини можуть виникати невеликі ущільнення. Після того, як організм впорався з інфекцією, лімфовузли мають поступово зменшуватися і приймати свої звичайні розміри. Якщо ж ущільнення болючі при натисканні, шкіра навколо них почервоніла, а температура тіла вище норми, можливий розвиток лімфаденіту – запалення лімфатичного вузла.
Абсцес
Запальні та інфекційні захворювання в організмі можуть стати причиною формування гнійного абсцесу в тканинах. Якщо на стегні з’явилося ущільнення, воно болить при натисканні й гаряче на дотик, якщо шкіра навколо нього почервоніла, а також з’явилися ознаки загальної інтоксикації організму: підвищення температури, слабкість і нездужання — неодмінно слід звернутися до лікаря.
Доброякісні новоутворення
Якщо на стегні з’явилося безболісне ущільнення, не спаяні з шкірою, круглої форми з чіткими межами, можливо, це доброякісна пухлина, утворена клітинами жирової тканини – ліпома. Вона ніяк не впливає на колір шкіри і текстуру навколишнього тканини і не представляє небезпеки для здоров’я, проте має тенденцію до зростання і збільшення з часом. Перебуваючи в місці зіткнення з одягом або іншими частинами тіла, ліпома може викликати значний дискомфорт, тому підлягає видалення хірургічним способом або за допомогою лазера.
Атерома являє собою кістозне утворення в шкірі, викликана закупоркою протоки сальної залози. Частіше атерома виникає у людей, які страждають на вугрову хворобу або жирною себореєю. Під шкірою новоутворення відчувається як щільний, іноді болісний при пальпації кульку, не спаяний з оточуючими тканинами. Шкіра може бути злегка почервоніла, навколишні атерому тканини теж можуть бути залучені в запальний процес. Атерома може мимовільно розкриватися, при цьому відбувається виділення секрету. Так як пухлина завдає суттєвий дискомфорт, може бути призначено хірургічне розтин.
Ущільнення під шкірою на стегні також може бути новоутворенням, утвореним сполучними або фіброзними клітинними структурами. Фіброми виникають внаслідок травм, запальних процесів або як результат обмінних порушень в організмі. При системних захворюваннях сполучної тканини (нейрофіброматоз) може спостерігатися виникнення множинних фібром. На дотик фіброми схожі на щільні або м’які шишки, розташовані в товщі м’язової тканини. М’які ущільнення часто утворюються на внутрішній стороні стегна у жінок, завдаючи дискомфорт при ходьбі і тертя об одяг.
Існує ризик виникнення злоякісної пухлини фіброми, тому призначаються процедури по її видаленню.
Гігрома виникає внаслідок запалення внутрішньої оболонки сухожиль або синовіальної сумки суглобів, і являє собою скупчення серозної рідини в тканинах з домішкою слизу. Найбільш ймовірна причина виникнення – травма. Новоутворення добре прощупується під шкірою, має чіткі межі і не рухається. Ущільнення безболісно і не викликає дискомфорту, проте підлягає обов’язковому консервативного або оперативного лікування, так як при ударі або ударі капсула може розкритися, і відходження рідини в навколишні тканини стане причиною їх інфікування.
Рабдомиома – доброякісна пухлина, утворена клітинними сртуктурами гладкої мускулатури. При гістологічному дослідженні тканини пухлини виявляється характерна смугастість. У рідкісних випадках зустрічається злоякісна рабдомиома, утворена м’язовими волокнами ембріонального типу.
Гемангіома – судинна пухлина, часто має инфильтрирующий характер. Викликає хворобливі відчуття в кінцівки, може виникнути переміжна кульгавість.
Невринома – пухлина нервової тканини, може розташовуватися по ходу сідничного нерва на задній поверхні стегна. Вельми хворобливий новоутворення: біль поширюється по всій кінцівки. Іншими симптомами невриноми є розлади чутливості, контрактура колінного суглоба, обмеження рухливості кінцівки. Новоутворення м’яке на дотик, що залягає глибоко в тканинах
Злоякісні новоутворення
У рідкісних випадках пухлина в тканинах стегна може мати злоякісну природу. Новоутворення може бути безболісним, шкіра над ним – нормального кольору або потемніла, лущиться. Межі новоутворення в цьому випадку найчастіше нечіткі, пухлина спаяна з оточуючими тканинами, нерухома при пальпації. У важких випадках можуть спостерігатися незагойні виразки на поверхні шкіри.
Часто злоякісна пухлина розвивається в області родимки, має нерівномірне забарвлення і нечіткі, несиметричні кордону.
У подібних випадках можуть спостерігатися й інші симптоми, загальні для багатьох злоякісних захворювань: безпричинне підвищення температури тіла, немотивована втрата ваги, слабкість, апатія, підвищена стомлюваність.
Діагностика та лікування
Перший етап діагностики новоутворення – фізикальний огляд, під час якого лікар з’ясує обсяг і глибину його залягання, болючість при пальпації, ступінь спаяності з оточуючими тканинами. Для постановки діагнозу можуть знадобитися інструментальні та хірургічні методи:
- УЗД м’яких тканин;
- рентгенограма;
- ангіограма із застосуванням контрастної речовини;
- МРТ та КТ;
- біопсія.
У більшості випадків доброякісних новоутворень призначається оперативне лікування: неспаянную з оточуючими тканинами пухлина січуть хірургічно або за допомогою лазера. Після операції призначається симптоматичне лікування: прийом анальгетиків, нестероїдних протизапальних препаратів, спазмолітиків, а також медикаментів, що поліпшують кровообіг і прискорюють регенерацію тканин.
Гнійний абсцес також підлягає хірургічного розтину, порожнину дренується, промивається септичними розчинами. В даному випадку показана загальна антибіотикотерапія для запобігання повторного виникнення вогнищ запалення.
На етапі відновлення після операції в якості допоміжної терапії можуть призначатися фізіотерапевтичні процедури: електрофорез, УВЧ, лікувальна фізкультура, бальнеотерапія.
У разі злоякісного утворення тактика лікування вибирається строго індивідуально, в залежності від типу пухлини, її агресивності та ступеня перебігу захворювання. Основними методами лікування злоякісних пухлин є хірургічне видалення, хіміотерапія та променева терапія.
Новоутворення під шкірою у дорослих та дітей – безперечний привід для звернення за медичною допомогою. Рання діагностика і своєчасне лікування – це запорука швидкого і повного одужання без наслідків і ускладнень.
