Види ран: класифікація за характером пошкодження, клінічні симптоми та перша медична допомога

Види ран: класифікація за характером пошкодження, клінічні симптоми та перша медична допомогаТермін «рана» медики застосовують у тому випадку, якщо в результаті травми, викликаної механічним впливом, порушується цілісність тканин, тканин або органів. Класифікація ран різних видів проводиться за характером пошкодження, розміром, формою, а також відношенню до полостному ділянки тіла. Вживаючи заходи екстреної допомоги важливо не допустити зараження.

Рана — це механічне пошкодження тканин, що характеризується порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки, в ряді випадків супроводжується пошкодженням глибше лежачих тканин, болем, кровотечею і зяянням. Чим більше сила пошкодження і чим менше щільність і еластичність тканини, тим значніше поранення. Рани є одним з найбільш частих видів травми.

Ознаки пошкодження м’яких тканин при різних видах ран

Рани вельми різноманітні по розмірах, формі, глибині, походженням, локалізації та ступеня інфікованості.

За характером пошкодження рани поділяють на колоті, різані, рубані, забиті, розтрощені, рвані, укушені, вогнепальні, змішані і отруєні.

По відношенню до порожнин тіла (черепа, грудей, живота, суглобів і ін.) розрізняють проникаючі і непроникаючі види ран.

Виділяють прості та ускладнені рани, коли є додаткове пошкодження тканин, таке як отруєння, опік або поєднання рани м’яких тканин з пошкодженням кістки або порожнистих органів.

Також при класифікації ран за характером пошкодження враховується їх форма і розміри. Особливо різноманітними за формою і розміром є вогнепальні поранення.

За формою виділяють наступні види ран: лінійні, дірчасті, клаптеві, з втратою тканин.

Основна характеристика всіх видів ран – це неминуча загибель клітин, лімфо – і крововилив, тромбоз дрібних і великих судин з порушенням кровопостачання тканин.

Місцевими симптомами ран є: біль, зяяння країв рани і кровотеча. Інтенсивність болю залежить від локалізації рани. Біль буде виражена тим сильніше, чим рясніше тканини місця пошкодження забезпечені больовими рецепторами (кінчики пальців, зуби, язик та ін).

Поранення тканин, що мають незначну больову чутливість (мозок, вісцеральна очеревина, печінка та ін), може супроводжуватися болем.

На інтенсивність болю впливає характер ріжучої зброї: чим гостріше ріжучий предмет, тим менше біль. Вона залежить і від швидкості поранення: чим швидше наноситься рана, тим менше біль. У зв’язку з цим найменш безболісні кульові поранення, які в ряді випадків відразу не помічають.

Має значення реакція організму пораненого, стан нервової системи та психоневрологічного статусу.

Болі, які обов’язково виникають при ранах, можуть бути гострі, тупі, колючі, ниючі, постійні, пульсуючі та ін. Зяяння або розбіжність країв рани визначається напрямком, розміром і глибиною, а також скорочувальної здатністю і пружністю м’якій чи іншій тканині. Клінічні симптоми ран різаного і рубаного характеру супроводжуються рясною кровотечею. Незначна кровотеча спостерігається при забитих, рваних і розтрощених ранах. Тривалість кровотечі залежить від калібру судини.

Загальна реакція організму при пораненнях виражається поряд з болем, крово – і плазмопотерей інтоксикацією продуктами розпаду тканин, мікробними токсинами при інфікуванні рани, порушенням метаболізму. Страждає білковий і вуглеводний обміни організму, що підтверджується його температурною реакцією, змінами з боку серцево-судинної, дихальної, видільної та інших систем. З’являється тахікардія, підвищення, а потім зниження артеріального тиску.

Кожна рана без винятку є воротами для проникнення мікробів. Поява ознак запалення при будь-якому вигляді ран свідчить про розвиток бактеріальної інфекції. Цей процес залежить від стану захисних сил організму, кількості і стійкості мікроорганізмів. Випадкові рани завжди інфіковані, тобто первинно містять мікроби. Найчастіше в рані визначаються стафілококи, а також кишкова і синьогнійна палички.

Мікроби, потрапивши в рану, проявляють свої патогенні властивості лише через 6-8 год з моменту поранення. Потім мікроби починають бурхливо розмножуватися, проникають у лімфатичні судини, тканини стінок рани, що веде до розвитку ранової інфекції.

При первинній інфекції мікроби, потрапивши в рану, протягом 6— 12 год адаптуються до нових умов, не виходячи за межі її країв. Розвитку і розмноженню мікробів сприяють згустки крові, некротичні тканини, погіршення кровообігу пошкоджених тканин, а також зниження захисних імунобіологічних сил організму в результаті шоку, крововтрати та інших причин. Через 12-24 год інфекція проникає в лімфатичні і кровоносні судини.

Якщо місцеві умови сприятливі і захисні сили організму знаходяться на високому рівні, організм може самостійно забезпечити загоєння ран. Всі сили і реакції організму спрямовані на знищення патогенних мікроорганізмів у боротьбі з ранової інфекцією.

Перша медична допомога потерпілому з раною

Перша медична допомога при всіх видах ран проводиться за наступним алгоритмом:

  • зупинка кровотечі; промивання забрудненої рани проточною водою з миючим засобом;
  • обробка шкіри навколо рани иодонатом, 3% розчином перекису водню, 1-2% розчином брильянтового зеленого;
  • накладення пов’язки для створення спокою, зупинки кровотечі, зменшення набряку;
  • стерильну серветку, площа якої повинна бути більшою, ніж рана, накладають на рану.
  • потім під час надання першої допомоги при рані проводять бинтування;
  • пов’язки з мазями диоксиколь, хлорамфенікол;
  • призначаються речовини, що стимулюють процеси загоєння, — метилурацил, солкосерил, регаболил. Застосовуються мазеві пов’язки;
  • звернутися до лікаря-хірурга слід у таких випадках: якщо пацієнт не зроблено щеплення проти правця; при середніх та значних розмірах рани; при розходженні країв рани; кровотечі; якщо через декілька годин або днів з’явилися почервоніння шкіри навколо рани, набряк, пухирі, болю. При підвищенні температури тіла 37°С і вище; при пораненнях в області обличчя і кисті.
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: