Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностика

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностикаВ результаті дії шкідливих чинників середовища, супутніх патологій і безлічі інших негативних впливів виникає запальний процес в одному з головних органів людського тіла – щитовидній залозі. Називають таке захворювання тиреоїдит, існує декілька його різновидів, кожна з них характеризується певними особливостями.

Щитовидна залоза – це важлива частина ендокринного апарату людського організму. У новонародженого немовляти її вага не перевищує 2-х гр., у підлітка – 16 гр. Маса органу у дорослої жінки – не більше 18 гр. (у період щомісячних фізіологічних кровотеч показник може дещо змінюватися), у дорослого чоловіка – 25. Точні параметри строго індивідуальні. Залоза складається з пари часток, сполучених між собою вузьким перешийком. Останній розташовується на рівні 2-3-го кільця трахеї. У нормі ні частки, ні перешийок не видно під шкірою.

Між внутрішніми оболонками залози розташована сполучна тканина, вона розділена тонкими перегородками на мікроскопічні відділи. Всередині цих секцій знаходяться дрібні фолікули. Саме вони продукують гормони, які керують основними функціями організму: тироксин (трийодтиронін), який керує кисневої трофикой, швидкістю обміну речовин, і кальцитонін – він транспортує кальцій до кісток.

Гормони щитовидки несуть відповідальність за:

  • емоційний стан;
  • репродуктивну здатність, менструальний цикл у жінок, сексуальну потенцію у чоловіків;
  • психічний, фізичний розвиток;
  • вага;
  • артеріальний тиск;
  • частоту скорочень міокарда;
  • пам’ять, інтелект та ін

Щитовидка підтримує зв’язок з гіпофізом – він визначає, яка кількість гормонів справить заліза. При порушенні даної взаємозв’язку або пошкодженні одного з органів починається збій роботи всього організму.

Класифікація первинних і вторинних тиреодитов: гострий і підгострий (Кервена)

Тиреоїдитом називають запалення щитовидної залози, внаслідок якого вона повністю або частково припиняє функціонувати. Це проявляється відповідною клінічною картиною. Класифікація тиреоїдиту базується на декількох аспектах: провокуючі фактори, особливості перебігу, масштабність патологічних утворень у залозистих тканинах. Кожен з підвидів має свої відмінні риси:

Гострий тиреоїдит характеризується бурхливим, вираженим течією, різким початком. Гнійна форма розвивається як наслідок гематогенного (через кров) поширення інфекційного процесу гострої/хронічної природи. Відправною точкою може стати тонзиліт, пневмонія, синусит, сепсис і т. д. Негнійний форма виникає в результаті сильної травми, великої гематоми щитовидки, а також з-за променевого лікування, яке застосовується в схемі протиракових заходів.

Як виглядає на УЗ-знімку гострий тиреоїдит, показує фото нижче:

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностика

Підгострий тиреоїдит (синонимичное назва – хвороба де Кервена) – запальна патологія імовірно вірусного імовірно генезису, зачіпає щитовидну залозу. Супроводжується прогресуючим ушкодженням тканин органу, з-за чого його клітини руйнуються. Схильні до розвитку хвороби особи жіночої статі віком від 20 до 48 років. Чоловіки хворіють у 5 разів рідше. Також вкрай нечасто тиреоїдит Кервена діагностується у людей похилого віку і дітей. Як вже згадувалося, поштовхом для патологічного процесу може бути перенесена вірусна інфекція.

Первинний тиреоїдит виникає на тлі аномальних змін у самій зоб (нерідко – вроджених, спадкових), а вторинний – внаслідок інших системних захворювань як ускладнення. Медики також виділяють велику групу специфічних тиреоїдитів: сифілітичний, туберкульозний, микотический і т. д.

Тиреоїдит Хашимото (лімфоцитарний, лимфоматозный) і дифузна форма хвороби

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностикаТиреоїдит Хашимото (він же аутоімунний лімфоцитарний тиреоїдит) – хронічний запальний процес, який виникає з-за того, що організм починає виробляти антитіла до своїх же клітин, зокрема до здоровим структурним одиницям щитовидки. Імунна система розцінює власні тканини як чужорідні агенти, знищує їх. Причини цього – аутоімунні розлади різної етіології. Орган на таку реакцію відповідає сильним запаленням. Лимфоматозный тиреоїдит частіше виявляється у жінок, переважно після 60 років, але зустрічається і у більш молодих осіб.

Дифузний тиреоїдит – захворювання, схильне до прогресування, яке викликає дифузні (поширені) зміни в залозі, провокує утворення ущільнень в її частках. Відбувається порушення важливих функцій, спочатку виникає симптоматика гіпер-, а далі – гіпотиреозу.

Форми тиреодита: вогнищевий, вузловий, субклінічний та гіпертрофічний

Вогнищевий тиреоїдит – запалення з обмеженим, частковим ураженням залозистого органу. Розміри вогнищ значно варіюються.

Вузловий тиреоїдит – це ендокринна патологія, що супроводжується утворенням пухлиноподібних ділянок в тканинах залози. Такі зміни призводять до неможливості реалізації завдань, які повинен виконувати орган.

Субклінічний тиреоїдит (прихований) – початковий, стартовий етап захворювання, що характеризується розладом функціонального потенціалу щитовидної залози. На цій стадії явні клінічні ознаки відсутні.

Гіпертрофічний тиреоїдит – варіант аутоімунної форми хвороби, він проявляється помітним розростанням часток залози і стрімким збільшенням її параметрів.

Тиреодит при вагітності, післяпологовий і хвороба у дітей та підлітків

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностикаПісляпологовий тиреоїдит пов’язують з імуносупресією, властивої періоду гестації. Він є одним з різновидів аутоімунної форми тиреоїдиту, являє собою проходить дисфункцію щитоподібної залози в післяпологовому періоді у жінок. Частота його виникнення становить від 5 до 9 %, якщо брати до уваги всі вагітності. Розлади функціонування залози, діагностуються у породіль протягом 1-го року після появи дитини, в переважній більшості ситуацій виявляються пов’язаними саме з даної варіацією патології.

Тиреоїдит та вагітність – небезпечна комбінація, адже проблеми зі щитовидною залозою негативно відбиваються на внутрішньоутробний стан плода, здоров’я новонародженого малюка і самопочуття матері після пологів. Є ризик викидня, мертвонародження, пошкодження ЦНС дитини, стабільного гіпотиреозу у жінок в подальшому. При адекватному, своєчасному лікуванні шанс народити доношеної, здорового дитину природним шляхом досить великий.

Тиреоїдит у дітей, як правило, протікає в аутоімунної формі, практично завжди проявляється гормональним дефіцитом. Простежується вплив генетичного фактора. Тиреоїдит у підлітків може бути результатом збою продукції гормонів, важкої адаптації організму до процесів дорослішання. Недуга потребує обов’язкової корекції, замісної терапії, щоб уникнути серйозних відхилень в організмі юного пацієнта в майбутньому.

Причини виникнення тиреодита

Крім несприятливої спадковості та вроджених аномалій щитовидки, багато інші приводи можуть спровокувати тиреоїдит. Хворобу викликають і гормональні коливання під час природного старіння, виношування дитини, пологів, пубертатного періоду. Додаткові фактори:

  • погана екологія, вплив сільськогосподарських отрутохімікатів;
  • трудова діяльність на шкідливому виробництві, що передбачає контакт з токсинами;
  • тривалий, неконтрольований прийом гормональних і йодовмісних медикаментів до неприпустимо великих кількостях;
  • радіаційне опромінення;
  • гострі загальні інфекції (кір, епідемічний паротит, грип);
  • Базедова хвороба, цукровий діабет;
  • злоякісні та доброякісні пухлини, будь-яка форма ендемічного зобу;
  • склеродермія, червоний вовчак.

У категорії ризику знаходяться особи, що перенесли хірургічне втручання на щитовидці, люди після 40 років. Також необхідно стежити за станом залози людям, що страждають алергією. У виникненні такої патології, як тиреоїдит, причини психологічної природи відіграють не останню роль. Сильне емоційне потрясіння (гострий стрес), постійне нервове напруження, депресія – фактори, що сприяють розвитку хвороби.

Тиреодит Хашимото: ознаки і наслідки (гіпотиреоз та інші)

Провідні ознаки тиреоїдиту залежать від його конкретного виду. Аутоімунна форма призводить до нерівномірного розростання залозистих часток, їх рухливість не змінюється. У запущених випадках пацієнт скаржиться на відчуття стиснення у горлі.

Вид запаленого залозистого органу у людей, які страждають тиреоїдит Хашимото, представлений на фото:

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностика

В залежності від стадії, відбуваються функціональні зміни у діяльності ендокринної системи. Спочатку діагностуються ознаки гіпертиреозу: прискорене серцебиття, дратівливість, гіпергідроз та ін. надалі у людини виникає гіпотиреоз – тиреоїдит швидко прогресує.

Гостра форма характеризується хворобливістю в районі передньої поверхні шиї. Неприємні відчуття іррадіюють в потилицю і щелепи, підсилюються при поворотах, нахилах голови, під час ковтання. Спостерігається збільшення регіонарних лімфовузлів – шийних, підщелепних. Обов’язкові симптоми – гіпертермія, озноб. При обмацуванні (пальпації) зазначається хворобливе збільшення всіх часток залози або їх окремих зон.

Запалення з формуванням абсцесу небезпечно проникненням гнійної субстанції в середостіння (виникає медіастиніт), трахею (розвивається аспіраційна пневмонія, абсцес легені). Поширення гною на тканини шиї викликає шийну флегмону, пошкодження великих судин. З током крові інфекція іноді проникає в мозок і провокує його запалення – менінгіт, енцефаліт. У ряді випадків тиреоїдит наслідки має вкрай небезпечні для життя – сепсис (зараження крові), недостатність щитовидної залози.

Підгострій формі теж властиво мати гострий початок з типовими проявами у вигляді:

  • сильних болів в області залози, що віддають у потилицю, нижню щелепу, що турбують протягом 2-3 тижнів;
  • локального або поширеного збільшення органу;
  • патологічних змін з боку шкіри над залозою – дермальний покрив стає палким, болісним, почервонілим;
  • підвищення температури тіла;
  • головних болів;
  • загальної слабкості;
  • посиленої пітливості.

Крім цього, часто помічаються на початкових етапах захворювання характерні явища тиреотоксикозу. Це, наприклад, безпричинна дратівливість, припливи жару, зниження ваги, нездоровий блиск в очах, тремтіння пальців і т. д.

Вузлова форма тиреоїдиту зазвичай розвивається поступово, повільно. Ранні симптоми – це ускладнене ковтання, «ком» у горлі. По мірі посилення проблеми приєднуються набряклість обличчя, захриплість голосу, порушення дихання та дикції, поперхіваніе в ході трапези, млявість, сонливість. Погіршується стан травного тракту, сповільнюється метаболізм. Щитовидка помітно збільшується, набуває горбистість, на пізніх стадіях вона немов «дерев’яніє». Шийні судини напружено пульсують, болить голова і шумить у вухах. Відбувається неухильне заміщення сполучною субстанцією пошкоджених клітин залозистих ділянок органу, утворюється фіброз. Хворі стають млявими, апатичними.

Як ставиться діагноз «тиреодит»

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностикаДіагноз «тиреоїдит» ставлять на підставі типових скарг пацієнта, анамнестичних даних, результатів огляду та лабораторно-інструментальних досліджень. Потрібне комплексне обстеження.

З інструментальних методів найбільш доступною, інформативним і безпечним вважається УЗД. Воно дозволяє оцінити розміри органу, його розташування, щільність, контури, стан регіонарних лімфатичних вузлів і судин. Це один з найпоширеніших способів моніторингу, показаний для профілактичного огляду вагітних, дітей, осіб після 40 років, пацієнтів з ендокринними розладами. Крім того, під контролем ультразвуку здійснюється діагностична пункція залози. Ультразвукове обстеження при тиреоїдиті демонструє такі зміни, як різнокаліберні ущільнення, новоутворення в частках залози, неоднорідність тканин, розмитість країв, зниження ехогенності паренхіми. Доплер судин показує їх посилене або погіршена кровонаповнення.

Аналізи при діагностиці тиреодита

Діагностика тиреоїдиту за допомогою комп’ютерної та магніторезонансної томографії – надійний шлях оцінки стану щитовидної залози. Більш нешкідливий спосіб – це МРТ (відсутня радіаційний вплив). Сцинтиграфія – ще одна достовірна і безпечна методика, заснована на використанні йодних ізотопів. Оскільки йод входить до складу щитовидної залози, то при впровадженні радіоактивної речовини відбувається його накопичення в фолікулах. Спеціальний лічильник гамма-камери фіксує це нагромадження, передає дані на монітор комп’ютера. Програма виробляє аналітику інформації, видає результат. Часто метод використовується з метою диференціації запального процесу і злоякісного новоутворення.

Паралельно з апаратної діагностикою проводяться лабораторні аналізи при тиреоїдиті:

  • загальний тест капілярної крові, сечі;
  • біохімія крові;
  • гематологічне дослідження на предмет концентрації гормонів щитовидної залози (ТТГ);
  • визначення антитіл до тиреоглобуліну;
  • бактеріологічне вивчення біоптату.

Біопсія є досить інвазивним варіантом дослідження. Вона здійснюється шляхом введення найтоншої голки.

Відбираються зразки паренхіми при підозрі на тиреоїдит, як показано на фото:

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностика

Цитологія – це мікроскопічне вивчення біоптату. Методика поступається гістології по інформативності. Таке дослідження проводять тому, що біоматеріал можна добути за допомогою тонкоголкової біопсії, в той час як потрібні тканини для гістології отримують виключно в процесі операції.

Лікування тиреодита за допомогою гормонів, гомеопатії та лазера (з відео)

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностикаВідомі консервативні й радикальні способи лікування. Лікар повинен розробити персональну програму, адже у кожної людини захворювання протікає з відмінностями, гормони при тиреодите призначаються в якості замісної терапії: пацієнт приймає за спеціальною схемою L-тироксин і препарати з категорії глюкокортикоїдів (наприклад, преднізолон). Курс триває довго, іноді роками. Потрібне постійне спостереження лікаря, проходження контрольних оглядів, аналізів. Всі дії спрямовуються на корекцію гормонального дефіциту, який виникає через зміни в структурі залози, і на зниження вироблення антитіл до власних тканин.

При початкових і неотягченных формах захворювання обмежуються постійним наглядом ендокринолога, прийомом нестероїдних протизапальних медикаментів, фармакологічної мінімізацією больового синдрому, усунення інших симптомів. Специфічні форми вимагають одночасного лікування також основного захворювання (сифілісу, туберкульозу).

При гнійних формах пацієнта обов’язково госпіталізують. Йому показані:

  • антибактеріальні медикаменти;
  • антигістамінні засоби;
  • дезінтоксикаційні заходи;
  • препарати, що нормалізують стан імунної системи, вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

Антибіотики бажано призначати після того, як за допомогою бактеріологічного посіву буде визначено вид збудника. Лікують іноді і допоміжними засобами тиреоїдит – гомеопатія пропонує свій підхід: безпечні препарати на натуральній основі. Гомеопатичні методи не виключають необхідності застосування гормонів.

При утворенні гнійника потрібне негайне хірургічне втручання – розтин абсцесу, чищення порожнини від гнійного вмісту і постановка дренажної системи. Також операція необхідна при розвитку компресійного синдрому, що супроводжується здавленням структур шиї, при стрімкому розростанні вузлів.

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностикаСьогодні медики все частіше використовують лазер в лікуванні тиреоїдиту. Технологія характеризується малою інвазивністю, безпекою та ефективністю. Низкоинтенсивный лазерний промінь сприятливо впливає на тканини щитоподібної залози:

  • сприяє виробленню власних гормонів;
  • мінімізує агресію імунної системи організму проти його ж тканин;
  • надає загальнозміцнюючу, імуномодулюючу дію;
  • допомагає знизити дозу гормональних таблеток.

За допомогою стерильного променя також січуть вузли, фіброз. Локальне вплив високої температури, яку створює лазер, призводить до деструкції білків патологічно змінених тканин і заміщення їх рубцем. Операція відбувається без пошкодження великих площ, підняття здорових ділянок. Вона виключає ризик масивного кровотечі (судини «запаюються» променем моментально після розсічення).

Протипоказання:

  • запущені стадії тиреотоксикозу;
  • декомпенсований гіпотиреоз;
  • аутоімунна форма хвороби;
  • наявність численних вузлів;
  • психічні захворювання;
  • загострення хронічних захворювань;
  • інфекційне запалення респіраторних шляхів.

Застосовується для процедури інфрачервоний кварцовий лазер. Маніпуляцію здійснюють амбулаторно, під місцевою анестезією. Хірург вводить тонкий світлодіодний зонд в тканину залози під контролем УЗ-приладу. Глибина впливу, його тривалість залежать від розташування, обсягів патологічних вогнищ. Зазвичай коагуляція триває від 5 до 10 хвилин, після чого пацієнт може відправитися додому. Ускладнення трапляються вкрай рідко. Через 7 діб проводять УЗД, щоб упевнитися в успішність операції. Пацієнт ще кілька років перебуває на диспансерному обліку у ендокринолога.

Як лікують радикальним методом новоутворення на зоб, у тому числі тиреоїдит, показано на відео:

Харчування при тиреодите: особливості дієти

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностикаДієта при тиреоїдиті має свої особливості – так як проблема з діяльністю щитовидної залози сильно відбивається на роботі інших органів і систем людського організму. Меню повинно складатися суворо в індивідуальному порядку, з неодмінним урахуванням виниклих відхилень, супутніх захворювань.

Не передбачаються обмеження калорійності щоденного раціону. Це стосується всіх типів хвороби. Якщо знизити калорійність до 1200 ккал/добу, то хвороба почне посилюватися. Середня добова норма – 2000 ккал. Ендокринологи не радять відмовлятися від вживання м’ясних продуктів. Вегетаріанство в даній ситуації – не найкраща ідея (виняток становлять випадки, коли людина дотримувався суворої рослинної дієти ще до хвороби протягом багатьох років). Найлютіші вороги щитовидки – соя, просо тощо, оскільки вони рясніють елементами, що заважають трансформації ферментів.

Харчування при тиреоїдиті повинно бути збалансованим за кількістю базових речовин – вуглеводів, жирів, протеїнів (білків), а також мінералів і вітамінів. Важливо дотримуватися принципу дробности: приймати їжу часто (кожні 3-4 години), але маленькими порціями.

Рекомендації та протипоказання при тиреодите

Лікарі виділяють категоричні харчові протипоказання при тиреоїдиті:

  • алкоголь, фарбовані газованої води;
  • смажені, копчені, занадто гострі, надмірно солоні страви;
  • продукти, перенасичені жири (наприклад, свинина), вуглеводами.

Готують таку їжу, в якій міститься достатній обсяг корисних ненасичених жирних кислот (риба, овочі, злаки, рослинна олія). Оскільки хвороба тиреодит часто ускладнюється остеопорозом, то потрібно подбати про те, щоб їжа була багата кальцієм. Нормальний обсяг білків – 3 г/кг ваги. Обов’язкова умова – прийом достатньої кількості води (приблизно 2 л/добу).

Корисно вживати:

  • морепродукти (в них міститься йод) – морська капуста, креветки, риба;
  • пісне м’ясо;
  • висівки, хліб грубого помелу;
  • каші;
  • свіжі фрукти і овочі (лимон, капуста, огірки, морква, селера), домашні соки з них;
  • сир, натуральні йогурти, кисле молоко.

Людям із захворюванням «тиреоїдит» рекомендації щодо застосування лікарських трав у вигляді напоїв озвучуються лише лікарем. Добре щитовидка реагує на прийом хвоща польового, подорожника, перетинок від волоських горіхів та ін.

Прогноз при тиреодите з вузлоутворенням

Захворювання тиреодит в гострій, підгострій, Хашимото та інших формах: фото, причини та діагностикаЯкщо лікувати правильно, під уважним наглядом лікаря таку патологію, як тиреоїдит, прогноз обіцяється відносно сприятливий. Рання корекція форми гострого закінчується повним одужанням через 1,5-2 місяці. Від пацієнта потрібно неухильне і сумлінне застосування прописаних ліків і дієти. Забороняється без дозволу лікаря коригувати дозу препаратів або скасовувати їх.

Активна терапія підгострої форми призводить до поправці за 2-3 місяці. Запущені стадії протікають близько 2-х років, можуть набувати хронічний характер. Нелікована тиреоїдит з вузлоутворенням схильний до інтенсивного прогресування, майже завжди ускладнюється гіпотиреозом.

Щоб уникнути недуги, слід дотримуватися здорового способу життя і правил раціонального харчування, відмовитися від згубних звичок. В комплекс профілактичних заходів можна також включити:

  • посильну спортивну активність;
  • часте перебування на свіжому повітрі;
  • попередження, своєчасне лікування гострих інфекцій, санація вогнищ хронічного запалення;
  • відмова від безконтрольного прийому антибіотиків, гормонів, імуномодуляторів та інших медикаментів;
  • виключення контактів з джерелами радіації.

Важлива роль належить якісному лікарському супроводу вагітності, а також щорічним профілактичним оглядам. Вони дозволяють виявити ранні ознаки відхилення і вжити відповідні дії на початкових його етапах, уникнути незворотних наслідків.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: