Забій щиколотки, або гомілковостопного суглоба, — це досить поширена травма, особливо серед спортсменів. Якщо не вчасно діагностувати хворобу, то вона може прогресувати. Тому так важливо знати про симптоми і способи лікування патології.
Симптоми пошкодження щиколотки
Симптоматика при ударі щиколотки може бути досить різноманітною. Хвороба може різко виявлятися цілим комплексом неприємних відчуттів, а може протікати у прихованій (латентній) формі.
Забій – це закрита травма, тобто у хворого виникає порушення функціонування суглоба без відкритого пошкодження шкірних покривів.
Ознаками забитого місця відносяться:
Патологія зазвичай починається гостро, з сильного болю, який посилюється при найменших рухах. Неприємні відчуття можуть зберігатися дуже тривалий час (до кількох діб). Хворий не знає, що робити, не має можливості нормально ходити, іноді навіть не може встати.
При прогресуванні патології щиколотка набрякає, виникають гематоми, потім можливе приєднання такого ускладнення, як защемлення нерва. У цьому випадку потерпілий відчуває оніміння і поколювання шкіри спочатку в області стопи, а потім і по всій шкірі ноги.
Клінічна картина забиття часто схожа на симптоматику закритого перелому або розтягування. Кожна з перерахованих патологій має свої особливості, на підставі яких лікар визначає, що робити в кожному конкретному випадку. Важливо вчасно пройти повне обстеження, щоб відрізнити ці патології один від одного.
Класифікація
Залежно від вираженості клінічної симптоматики фахівці виділяють кілька основних типів ударів.
До них відносяться:
Будь-яка, навіть легка форма захворювання потребує термінового лікування. Своєчасне звернення до лікаря дає можливість виявити патологію на ранніх стадіях і відразу ж почати терапію.
Ускладнення
При відсутності правильного лікування забиття може супроводжуватися важкими ускладненнями.
До них відносяться:
Таким чином, спектр ускладнень захворювання залежить від того, наскільки довго патологічні фактори впливають на кісточку.
Діагностика захворювання
Поява симптомів ушкодження щиколотки – привід звернутися до лікаря. Багато пацієнти думають, що робити нічого не потрібно, можна лікуватися вдома, використовуючи тільки народні кошти, однак це невірно. Такі методи терапії можуть зняти симптоми захворювання, наприклад, знизити болючість, однак вони не впливають на причину патологічного процесу. Лікування повинно проводитися тільки під контролем лікаря.
На прийомі фахівець спочатку проводить розпитування пацієнта. Важливо розповісти лікарю, коли вперше з’явилися симптоми, з чим вони були пов’язані. Можливо, було якесь падіння або незначна травма, на яку пацієнт просто не звернув уваги. Потрібно чітко сформулювати свої скарги, охарактеризувати їх зміни з плином часу.
Після цього лікар проводить огляд ноги хворого. Він зазначає характер хворобливості, при опуханні ноги визначається наявність набряку і гематом, крововиливів на поверхні кінцівки. На підставі отриманих даних встановлюється попередній діагноз і призначається обстеження.
Основним методом діагностики забиття гомілки є рентгенологічне дослідження. На знімку можна оцінити цілісність зв’язок, стан кісткових структур, виявити можливі ознаки розтягнення або перелому. Це допоможе визначити ступінь забиття і підібрати тактику терапії, відповідну конкретному клінічному випадку.
Відео
Відео — Забій щиколотки
Перша допомога при забитті щиколотки
Багато людей не знають, що робити, якщо опухла нога, чи варто звертатися до лікаря. Забій гомілковостопного суглоба – це стан, що потребує невідкладної допомоги.
До приїзду швидкої необхідно:
Забинтовувати ногу потрібно з кінчиків пальців, поступово піднімаючись вгору майже до коліна. Пов’язка повинна зафіксувати гомілковостопний суглоб в одному положенні, що допоможе знизити больові відчуття у людини і запобіжить ускладнення, можливі при зайвій рухливості пошкоджених кісток.
Бинтувати потрібно не надто туго, так як при цьому можна перетиснути артерії ноги і порушити кровообіг, що тільки посилить патологічний процес. Натяг повинен бути помірним.
Лікування
Лікування забиття гомілки повинно бути комплексним. Воно проводиться в декілька основних етапів.
Спочатку дуже важливо провести повну іммобілізацію кінцівки. Для цього на ногу накладають шину або гіпсову пов’язку. Після цього людині проводиться рентгенографія. На підставі особливостей ушкодження (наявності розривів зв’язок, супутніх порушень) складається план подальшого лікування.
Комплексна терапія захворювання в гострому періоді захворювання включає в першу чергу застосування анальгезуючих засобів. Вони можуть мати загальний та місцевий вплив.
У цю групу входять:
У разі сильних болів, які не купіруються звичайними анальгетиками, хворому призначають внутрішньом’язові ін’єкції більш сильних препаратів (Метамізолу, Прокина).
Для профілактики приєднання інфекції у деяких хворих використовуються антибіотики.
На даний момент найбільш поширені такі групи препаратів:
Антибіотикотерапія повинна проводитися під контролем лікаря, так як у препаратів даної групи є ряд серйозних побічних ефектів.
В порожнині пошкодженого суглоба може накопичуватися патологічна рідина. Щоб її видалити, проводиться пункція – в суглоб вводиться довга голка, після чого його вміст відкачується шприцом. Така методика використовується у тих випадках, коли є масивний набряк гомілки і стопи.
Після закінчення гострого періоду починається період реабілітації. Його основною метою є прискорення загоєння м’яких тканин і відновлення нормальної рухливості ушкодженого гомілковостопного суглоба.
Велике значення під час відновного періоду має лікувальна фізкультура. Лікуючий лікар людини розробляє для нього спеціальний комплекс вправ, що потрібно робити щодня. Спочатку навантаження на суглоб мінімальна, тривалість тренування складає всього 10-15 хвилин. У міру поліпшення стану пацієнта час занять і інтенсивність вправ збільшується.
Для поліпшення кровообігу в тканинах і прискорення загоєння застосовується масаж. Хворому рекомендується звернутися до спеціалізованого масажиста, так як він здатний правильно розрахувати навантаження на хвору ногу і не погіршити стан пацієнта.
У реабілітаційному періоді використовуються різні фізіотерапевтичні методики лікування.
Це може бути:
Вплив на область пошкодженого суглоба стимулює регенерацію клітин, знімає больові відчуття.
Під час відновлювального періоду пацієнт повинен продовжувати використання протизапальних та анальгезуючих засобів. Вони призначаються у вигляді гелів або мазей, так як така форма найбільш зручною для застосування.
Таким чином, забій гомілки – це важка травма, яка при відсутності належного лікування може призвести до серйозних наслідків для стану пацієнта. Тому дуже важливо своєчасно звернутися до лікаря при виявленні симптомів.
Раннє виявлення захворювання забезпечить швидке одужання пацієнта.