Абсцес молочної залози (код за МКХ-10) – це захворювання, що супроводжується скупченням гнійних мас в м’язових тканинах грудей. Хвороба може бути як первинною, так і наслідком наявності добро – та злоякісних пухлин, кісти або маститу. Освіта запального процесу з виділенням гною обумовлена інфікуванням тканин молочних залоз. Це відбувається, наприклад, коли в сосках є тріщини. Також захворювання часто розвивається під час грудного вигодовування, коли залишки молока застоюються в молочних протоках.
Симптоми і форми абсцесу
На підставі результатів великої кількості проведених досліджень встановлено, що жіночі груди з-за свого специфічного будови вразлива перед різної патогенною мікрофлорою, яка швидко поширюється по численним чумацьким каналах.
Абсцес молочної залози
В залежності від місця розташування гнійника, абсцес ділиться на кілька форм.
| Форма захворювання | Особливості прояву |
| Підшкірний | Формується під поверхнею шкірного покриву і легко виявляється через просвічування гнійної рідини. Як правило, лікування не викликає особливих складнощів. |
| Ретромаммарный | Гній утворюється і накопичується між поверхневими м’язами молочних залоз і жировою тканиною. Це форма захворювання найнебезпечніша, але, на щастя, зустрічається вкрай рідко. |
| Субареолярный | Формується абсцес в межах ареоли під соском. Найпоширеніша форма патології серед годуючих жінок. Характерна особливість – легкий перебіг. |
| Интрамаммарный | Порожнину, яка заповнюється рідиною, формується в товщі залізистих тканин МЗ. |
Гнійний абсцес може бути одностороннім і двостороннім. У першому випадку утворюється вогнище запалення в одній грудей, в другому-у двох.
Захворювання має виражену клінічну картину, тому, як правило, для діагностики патології потрібно мало часу. Характерна особливість – гострий початок, що супроводжується наступними симптомами:
- Підвищення температури тіла, збити її практично неможливо.
- Запалені тканини молочних залоз, розташовані над гнійників, робляться твердими і гарячими.
- Виражені гострі болі, при натисканні посилюються.
- Прояв гіперемії.
- Набрякання тканин залоз.
- Поява припухлості.
Існує певний перелік патологій інфекційно-запальної природи, які протікають аналогічно, тому для підтвердження діагнозу іноді потрібно проводити інструментальні методи обстеження.
Протягом абсцесу молочних залоз супроводжується своїми особливостями. При розвитку абсцесу найчастіше ускладнюється перебіг основної хвороби, наприклад, маститу. Полегшення настає зазвичай через 3-4 дні. Якщо після закінчення цього часу стан не покращився, а навпаки, погіршився, це свідчить про утворення гнійника.
При підозрі на абсцес, потрібно якомога швидше звернутися в лікарню.
Причини розвитку
Розвиток захворювання обумовлений проникненням у тканини молочних залоз хвороботворних мікроорганізмів. Основні причини розвитку хвороби:
- Мастит – розвивається при застої молока в грудях. Запальний процес сприяє збільшенню чисельності хвороботворних організмів. За статистикою у 6-11% випадку розвивається абсцес.
- Перебіг гнійно-запальних патологій. Спровокувати розвиток абсцесу може карбункул, фурункульоз, піодермія, пахвинний лімфаденіт.
- Травмування грудей. Забій молочних залоз майже у 100% випадків супроводжується утворенням гематоми. Якщо не почати лікування, вона нагноюється.
- Гормональні порушення. Гормональні порушення сприяють застою крові і лімфи в молочних залозах, що сприятливо позначається на життєдіяльності патогенних організмів.
- Галактофорит – запалення молочних проток, які найчастіше розвиваються в результаті травмування. Захворювання відносять до групи нелактационных маститів.
- Доброякісна пухлина або кіста. Новоутворення різного походження здавлюють молочні протоки, що призводить до їх закупорки. Це, в свою чергу, тягне приєднання вторинної інфекції.
Існує ряд факторів, які підвищують вірогідність розвитку захворювання: ослаблена імунна система, ендокринні захворювання, куріння, лактостаз, тріщини сосків.
Діагностика і лікування абсцесу молочної залози
Процедура комп’ютерної томографії молочних залоз
Діагностикою абсцесу молочних залоз займається хірург або мамолог. Для підтвердження діагнозу не завжди буває достатньо візуального огляду. При необхідності призначають наступні інструментальні клінічні дослідження:
- Загальний аналіз крові і сечі. Як правило, біохімічний аналіз крові показує розвиток лейкоцитозу, а в урині можливо наявність лейкоцитурія і протеїнурія.
- Комп’ютерна томографія молочних залоз (КТ).
- Бактеріологічний посів секрету з порожнини абсцесу.
- Мамографія.
- Ультразвукове обстеження (УЗД).
Також додатково може знадобитися проведення диференціальної діагностики.
Після підтвердження діагнозу потрібно негайно приступати до лікування. Самолікування згубно позначиться на подальшому самопочуття і може стати причиною розвитку серйозних ускладнень.
Основи терапевтичного курсу включають в себе оперативні методи, прийом лікарських препаратів. Хірургічне втручання проводиться в екстреному порядку.
Післяопераційні рани не вшивають, а дренують – вводять спеціальні поліхлорвінілові трубки для відтоку вмісту.
Через кілька днів після повного очищення рани порожнина починає заповнюватися грануляційною тканиною. Якщо розміри абсцесу були великими, краю вшиваються.
Відновлення після абсцесу грудей і розвиток можливих ускладнень
У післяопераційний період призначають консервативні методи лікування:
- Щодня робляться перев’язки з обов’язковою обробкою антисептиками.
- Залежно від збудника захворювання призначаються антибактеріальні препарати.
- При великих розмірах абсцесу, як правило, у жінки спостерігаються всі симптоми інтоксикації. Для полегшення стану показана інфузійна терапія.
- Прийом імуномодуляторів.
Якщо своєчасно звернутися в лікарню, результат буде сприятливим. Правильне лікування дозволяє зберегти функціональність залоз і запобігти розвитку серйозних ускладнень. Якщо хвороба досягне останніх стадій свого розвитку, можливі масштабні ураження тканин, в результаті буде потрібно повне або часткове видалення грудей. До найбільш поширених та тяжких ускладнень належать свищі, інтенсивне ураження тканин всіх шарів епідермісу і утворення рубців.
