Аденоїди являють собою патологію верхніх дихальних шляхів, яка характеризується сильним розростанням глоткової мигдалини, що знаходиться на задній стінці носоглотки, у найбільш вузькому її місці. Найчастіше з подібною проблемою стикаються діти у віці від трьох до десяти років. З віком відбувається атрофування глоткових мигдалин, але в деяких випадках аденоїди можуть бути не тільки у підлітків, але навіть і у дорослих.
По своїй суті, глоткова мигдалина – це величезне накопичення тканини лімфи. Вона виступає в якості імунного захисту для всього організму, і в якості своєрідного бар’єру на шляху проходження повітря, яке вдихає людина та приймає першою на себе удар з боку вірусів і бактерій. Кожна виникає у дитини інфекція сприяє збільшенню в розмірах глоткової мигдалини, в результаті чого вона починає активно продукувати антитіла та імунні клітини.
У тому випадку, якщо хвороба прибуває в легкому, не занедбаному стані, то по мірі того, як людина починає одужувати, його мигдалини приходять в нормальні розміри. У тому ж випадку, якщо з’являється хронічний вогнище запального процесу, то тканина, яка була вражена, починає змінювати свій вигляд і збільшуватися в розмірах. Глоткова мигдалина, яка була збільшена у розмірах, може перекрити носові ходи, що надалі стає причиною скрутного носового дихання.
Основною причиною, по якій у дітей виникають аденоїди, є проходять запальні процеси, що виникли від хронічних і гострих респіраторних захворювань, а також деякі хвороб інфекційного характеру, серед яких грип, скарлатина, кір і дифтерія. Також одним з важливих факторів вважається генетична схильність.
Аденоїди у дітей 1 ступінь
Перша ступінь аденоїдів у дітей вважається найлегшою. Глоткові мигдалини, збільшені незначно в розмірах закривають тільки верхню частину сошника – перегородки, що розділяє на дві частини ніс. При виявленні першій стадії аденоїдів у більшості випадків немає чітко вираженої симптоматики, тому на такій стадії буває дуже складно правильно діагностувати захворювання. На жаль, в більшості випадків батьки помічають, що у їх дитини маються які-небудь відхилення лише в тому випадку, коли аденоїди переходять у другу або третю стадію, а їх симптоми стають яскраво вираженими.
У тому випадку, якщо у дитини є перша стадія аденоїдів, то в денний час доби яких-небудь помітних відхилень від норми у його здоров’я може не спостерігатися. Лише з настанням ночі, під час сну малюк може відчувати легкий незначний дискомфорт при диханні. Перебування тіла у горизонтальному положенні тривалий час може стати причиною початку набрякового процесу в тканинах носа, в результаті цього спостерігається утруднення в диханні, може виникнути легке посопування, а в деяких випадках навіть хропіння.
Як правило, в тому випадку, якщо у дитини виявляються аденоїди першого ступеня, лікар призначає йому проведення консервативного лікування, яке полягає в закапуванні носа судинозвужувальними і протимікробними препаратами, прийом коштів, спрямованих на стимуляцію імунітету, вітамінів та препаратів кальцію. Лікування аденоїдів першого ступеня, як правило, обходиться без оперативного втручання, тільки з використанням медикаментозних і вітамінних препаратів, але якщо не провести лікування вчасно, то без операції не обійтися.