Аденома простати у чоловіків: симптоми, лікування, операція, наслідки

Зміст

Що це таке – аденома простати являє собою новоутворення, що бере свій початок із залозистого епітелію або стромального компонента простати.

Дане освіта має доброякісний характер течії, а тому на відміну від злоякісних пухлин не метастазує в довколишні лімфатичні вузли і віддалені органи і тканини.

Більше ? всіх урологічних хворих виставлений діагноз доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Особливо це стосується чоловіків, чий вік більше 45 років. Молоді чоловіки вкрай рідко хворіють цим захворюванням.

У патогенезі захворювання і виникнення клінічної симптоматики особливе значення відіграє розростання тканини передміхурової залози, що приводить до порушення нормального відтоку сечі і, як наслідок, появи різних скарг пов’язаних з даним явищем.

Причини аденоми простати

На даний момент немає однозначної відповіді на питання про те, що саме є поштовхом для появи доброякісного утворення в передміхуровій залозі.

Як вважають деякі дослідники, основною причиною, що безпосередньо викликає розвиток даного патологічного процесу вважається порушення гормонального фону в чоловічому організмі. Це пов’язано з тим, що з віком рівень чоловічих гормонів непохитно знижується, а рівень жіночих (естрогени) поступово зростає. Крім основних етіологічних факторів існує і ряд причин, які прямо чи опосередковано можуть вплинути на появу аденоми простати.

До таких провокуючих факторів неодмінно слід віднести:

атеросклероз;
зайва вага (в жирових клітинах – адипоцитах – накопичується велика кількість жіночих статевих гормонів);
неправильний спосіб життя (зловживання алкогольними напоями і курінням) і харчування;
запальні процеси в сечівнику;
запальні захворювання нирок;
нерегулярні статеві акти, тривалі періоди утримання;
часті психоемоційні потрясіння і стресові ситуації;
гіподинамія.

Симптоми аденоми простати

Аденома передміхурової залози, або простіше кажучи аденома простати має досить чітку характерну для неї клінічну картину. У чоловіків симптоми розвиваються поступово по мірі прогресування захворювання. До основним ознаками даного патологічного процесу необхідно віднести наступні:

1) Порушення акту сечовипускання: часті позиви на сечовипускання (особливо у нічний час доби – ніктурія), млява, переривчаста і тонка струмінь сечі, утруднення на початку акта виділення сечі, болючість в процесі, можливо мимовільне виділення сечі по краплях, раптові різкі позиви на сечовипускання;

2) Необхідність напруження при сечовипусканні (участь м’язів черевного преса);

3) Відчуття неповного випорожнення сечового міхура;

4) Відчуття печіння і болючість в процесі сечовипускання;

5) Подовження часу акту сечовипускання;Інші ознаки, які повинні насторожити чоловіка

зважаючи мимовільного неконтрольоване виділення сечі може з’являтися неприємний запах, помітний оточуючим людям;
болючість в ділянці нирок та/або надлобковій областях;
болюча еякуляція;
домішки слизу, крові, пластівців в сечі;
відчуття сухості у роті і спрага;
зниження апетиту;
часті запори;
загальна слабкість, підвищена дратівливість.

В залежності від локалізації патологічного процесу прийнято виділяти кілька видів аденом: подпузырная (проліферація тканин відбувається переважно на прямій кишці), внутрипузырная (гіпертрофовані тканини йдуть до сечового міхура), ретротригональная (найбільша кількість гіпертрофованих тканин розташовується безпосередньо під трикутником сечового міхура), многоочаговая (тканини ростуть у кількох напрямках одночасно).

Стадії розвитку і прогресування захворювання

Залежно від ступеня розвитку захворювання і появи клінічних ознак перебігу аденоми простати можна виділити чітку стадійність:

1 стадія (стадія компенсації) – характеризується такими симптомами, як: часті позиви на сечовипускання, утруднення виділення сечі на початку акту сечовипускання і слабкість струменя сечі. На даній стадії залишкового об’єму сечі в сечовому міхурі практично немає, тобто спорожнення відбувається повністю;

2 стадія (стадія субкомпенсації) – до попередніх симптомів додаються: відчуття неповного спорожнення сечового міхура, пов’язане з тим, що із-за порушення відтоку деяку кількість сечі залишається в порожнині сечового міхура, а також переривчастість струменя сечі;

3 стадія (стадія декомпенсації) – характеризується періодами затримки сечі і її мимовільного (пов’язано з стоншенням стінки сечового міхура і значним зниженням тонусу сфінктерів).

Можливі ускладнення аденоми простати

Аденома простати при відсутності необхідного лікування може призвести до досить грізним наслідків і ускладнень, які можуть в значній мірі зашкодити людині.

До найбільш частих ускладнень даного захворювання слід віднести:

гостра затримка сечі, вимагає негайної катетеризації сечового міхура;
запальні процеси, що локалізуються в органах сечовивідної системи: уретрити, цистити, пієлонефрити та ін;
сечокам’яна хвороба;
гідронефроз;
хронічна ниркова недостатність;
міхурово-сечовідний рефлюкс (запит сечі з сечового міхура вгору по сечоводах).

Діагностика аденоми простати

Запідозрити наявність аденоми простати можна вже після детально збору анамнезу і скарг пацієнта.

Однак для того, щоб провести диференціальну діагностику з іншими захворюваннями сечовидільної системи і виставити точний діагноз слід провести ряд лабораторно-інструментальних методів дослідження.

Серед базисних методик діагностики аденоми простати виділяють наступні:

загальний аналіз сечі;
загальний і біохімічний аналіз крові;
пальцеве ректальне дослідження з метою визначення розміру, консистенції, хворобливості, наявності борозни між долями простати;
цистографія;
пневмоцистография;
видеоуродинамика
урофлоуметрія – допомагає дослідити швидкість, тривалість сечовипускання, обсяг виділилася сечі;
цистоскопія (при необхідності);
УЗД нирок, сечоводів і сечового міхура. Для більшої інформативності показано проведення ТРУЗД – трансуретрального ультразвукового дослідження;
аналіз на виявлення рівня ПСА – простатспецифічного антигену (при аденомі передміхурової залози цей показник зростає в значній мірі).

Лікування аденоми простати

Аденома простати може лікуватися як консервативним, так і хірургічним. Вибір тактики впливу на захворювання залежить від ступеня компенсації, прогресування та об’єму патологічного процесу.

На ранніх стадіях розвитку при хороших компенсаційних можливостей організму показано консервативне лікування такими групами лікарських препаратів:

1) ?-Адреноблокатори (Доксазозин, Альфузозин) – усувають м’язовий спазм сечовивідних шляхів;

2) Інгібітори 5-?-редуктази (Дутастерід) – уповільнюють проліферацію тканин;

3) Рослинні лікарські засоби (Простамол-Уно), які відповідають за регуляцію перистальтики сечовивідних шляхів. Оперативні методи лікування застосовуються при неефективності консервативного впливу, занедбаності патологічного процесу.

До сучасних методів хірургічного видалення аденоми передміхурової залози відносяться:

1) Аденэктомия (відкрита простатектомія) – досить складна операція, що вимагає загального наркозу. Найчастіше проводиться в 2 етапи: 1 етап – видалення простати і формування свища для виділення сечі, 2 етап – зшивання штучного свища і відновлення нормального сечовипускання. Здійснюється «відкритим» методом, є досить травматичною і має тривалий реабілітаційний період;

2) ТУР (трансуретральна резекція) – вид оперативного втручання, який проводиться безпосередньо через уретру. Гіпертрофовані тканини видаляються за допомогою резектоскопа. Найчастіше видаляється не повний обсяг аденоми. Дана операція менш травматична, але має більшу кількість ускладнень у порівнянні з попередньою: склероз просвіту уретри і шийки сечового міхура, ретроградна еякуляція, кровотеча; Існують і більш щадні, але в той же час радикальні методи лікування аденоми простати. До таких слід віднести:

1) Трансуретральна голчаста абляція – через спеціальні голки подається радіочастотне випромінювання, руйнівно діє на тканину передміхурової залози. Метод ефективний при невеликих аденомах;

2) Трансуретральна мікрохвильова термотерапія – руйнування тканин шляхом нагріваючого впливу електромагнітних хвиль. Методика протипоказана тим, хто носить кардіостимулятора або імпланти з металу. Крім того, вона неефективна при великих розмірах аденоми;

3) Фокусований ультразвук, що володіє високою ефективністю – також руйнує гіпертрофовану тканину шляхом нагрівання;

4) Кріодеструкція – руйнування гіпертрофованих тканин шляхом впливу низьких температур;

5) Трансуретральна вапоризації простати – суть методу полягає в випаровуванні» вологи з тканини простати, приводить до «згортання» простати і значного зменшення її розмірів;

6) Стентування – установка спеціалізованого стента в місці звуження уретри, яка забезпечує нормальний відтік сечі;

7) Балонна дилатація – установка спеціалізованого балона в звужений просвіт сечовипускального каналу з метою відновлення нормального відтоку сечі.

Профілактика

Специфічної профілактики аденоми простати немає. Однак для того, щоб максимально знизити ризик можливої появи даного захворювання необхідно вести здоровий активний спосіб життя, контролювати масу тіла, вчасно лікувати хронічні запальні захворювання сечостатевої системи і уникати стресових перенапруг.