Аденовірусний кон’юнктивіт – сьогодні ми розглянемо що це захворювання з себе являє, які його симптоми й методи лікування. Як випливає з назви, причиною ураження слизової оболонок ока є аденовіруси. Саме вони викликають даний тип кон’юнктивіту.
У числі го симптомів числиться підвищення температури тіла, клінічні ознаки назофарингіту, а також класичної симптоматикою властивою для кон’юнктивіту – печіння, сльозотечу та свербіж в очах.
Діагностика це кон’юнктивіту у дітей і дорослих проводиться лікарем-офтальмологом з урахуванням даних бактеріологічного дослідження мазка з кон’юнктиви і ПЛР-зіскрібка.
Класична терапія аденовірусного кон’юнктивіту у дорослих і дітей включає в себе застосування препаратів, які володіють антибактеріальною і противірусною дією, а також використання очних мазей.
Причини
Зараження аденовірусними кон’юнктивітом відбувається повітряно-крапельним шляхом, рідше – контактним. Тривалість інкубаційного періоду – 3-10 днів. Спалахи даного типу кон’юнктивіту спостерігаються у весняно-осінній період, найчастіше в дитячих колективах. Найбільш частими збудниками кон’юнктивіту є аденовіруси 3, 4, 6, 7, 7а, 10, 11.
Факторами підвищеного ризику є: контакт з хворим аденовірусними кон’юнктивітом, переохолодження, порушення гігієни очей і травми ока, купання в забруднених водоймах і басейнах.
За особливостями клінічного перебігу виділяють катаральну, фолікулярну і плівчату форму аденовірусного кон’юнктивіту.
Симптоми аденовірусного кон’юнктивіту
Аденовірусний кон’юнктивіт та його симптоми починаються з вираженого назофарингіту і підвищення температури тіла. На другій хвилі збільшення температури з’являються перші симптоми кон’юнктивіту спочатку на одному оці, а через 2-3 дні – на іншому.
Відокремлюване по краях повік і на кон’юнктиві незначне, слизового типу. Кон’юнктива повік і перехідних складок гіперемована, є набряк, з більшою або меншою фолікулярної реакцією і з появою на повіках легко знімаються плівок. Ці симптоми доповнюються відчуття присутності стороннього тіла, свербінням і палінням, сльозотечею, світлобоязню, невеликим блефароспазмом.
Прийнято виділяти три форми аденовірусного кон’юнктивіту:
Лікування аденовірусного кон’юнктивіту
У дорослих правильне лікування аденовірусного кон’юнктивіту повинно проводитися в комплексі. Треба загострити увагу, що лікування може бути утрудненим, так як на сьогоднішній день не існує ліків, які б прицільно впливало на аденовіруси.
Призначають препарати широкого противірусної дії, такі як: інтерферони або індуктори інтерферонів, крім цього проводять інстиляції 5-7 разів на добу в перші 7 днів лікування і знижують кількість закапувань до 3 разів на день на другий тижня.
Щоб виключити приєднання вторинної інфекції доцільно застосування антибактеріальних крапель для очей, а також мазей. До повного клінічного изличения при аденовірусної кон’юнктивіті рекомендуємо прийом антигістамінних препаратів.
Для профілактики ускладнень, пов’язаних з розвитком синдрому сухого ока, використовують спеціальні замінники сльози (офтагель, видисик).
В офтальмологічній практиці лікування аденовірусних інфекцій очей ефективними вважаються такі кошти:
Прогноз аденовірусного кон’юнктивіту позитивний: як правило недуга закінчується повним одужанням через максимум через місяць. При розвитку синдрому сухого ока необхідно тривале використання слезозаместителей.
Профілактика
Дієвою профілактикою аденовірусної інфекції, а також інших ГРВІ та грипу, є чистота рук, регулярні провітрювання приміщення, вологе прибирання і постільний режим.
У кабінеті лікаря-офтальмолога необхідно проводити ретельну дезінфекцію і стерилізацію інструментарію (піпеток, очних паличок), прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.