Аэрпоотит: причини, симптоми, профілактика та клінічні рекомендації з лікування аероотіта у дітей і дорослих

Аэрпоотит: причини, симптоми, профілактика та клінічні рекомендації з лікування аероотіта у дітей і дорослихОдним з факторів, що сприяють виникненню запальних змін в середньому вусі є різкий перепад атмосферного тиску. Розвивається при цьому стан в лор-практиці іменується як аэроотит.

Аэроотит у дорослих і дітей

Найбільш вірогідним вважається поява даної патології у тих людей, чия професійна діяльність тісно пов’язана з дією зазначеного травмуючого чинника. Насамперед, це глибоко погружающиеся водолази, особи, які працюють в кесонах і барокамерах, а також військові льотчики і льотчики-випробувачі, пов’язані з високошвидкісними різкими підйомами і спусками на літальних апаратах. Крім того, описуване захворювання може розвинутися у пасажирів літака та членів його екіпажу.

Варто також зазначити, що для дітей і дорослих існує можливість отримати аэроотит в результаті вибуху, сильного удару у вухо або падіння на вухо.

Даний стан займає перше місце по частоті зустрічальності серед усіх баротравм, тобто травм, отриманих в результаті значних коливань атмосферного тиску, до яких також відноситься аэросинусит і легеневі пошкодження, що супроводжуються пневмотораксом, емфіземою або газовою емболією. Баротравми, як правило, виникають в органах, що містять повітря, зокрема в придаткових носових пазухах, барабанної порожнини вуха та в легенях.

Аэроотит у дітей при їх польотах на літаку розвивається головним чином тоді, коли має місце бути нежить, з-за якого перестають компенсуватися перепади тиску. Якщо ж дитина здорова, то з його вушками при зльоті і посадці все буде нормально, адже більш коротка і широка евстахиева труба, характерна для дитячого віку набагато краще компенсує зміну атмосферний тиск.

Аэроотит ускладнений та неускладнений

На сьогоднішній день медики виділяють два види описуваного захворювання: неускладнений та ускладнений аэроотит.

У неускладненого варіанту є 4 ступеня: при першій відзначається почервоніння перетинки з ін’єкцією її судин; друга ступінь характеризується крововиливами в перетинку; при третьому ступені відбувається її розрив; четверта ступінь передбачає порушення в ланцюжку слухових кісточок, яке може бути або з підвивихом стремечка, або без такого.

Ускладнена форма хвороби може бути трьох ступенів важкості: легка – при якій II-я ступінь (із зазначених вище) поєднується з гострим запальним процесом серозного характеру; середня – коли на тлі II-III-го ступеня аероотіта розвивається гнійний середній отит; важка – приєднання гнійного отиту до аэроотиту IV ступеня з переміщенням запальних процесів на структури лабіринту.

Причини розвитку аероотіта

Для такого стану як аэроотит причини розвитку зводяться до швидкій зміні тиску навколишнього атмосферного повітря, за умови, що тиск у барабанній порожнині при цьому не встигає зрівноважитися.

Відомо, що швидке збільшення тиску зовнішнього повітря призводить до втяжению барабанної перетинки, а різке зниження, навпаки, викликає її випинання. В обох випадках виникають пошкодження різного характеру: від мікротравм і розривів перетинки до переломів або порушення з’єднань слухових кісточок. Тяжкість ураження при цьому буде прямо залежати від швидкості і величини коливання атмосферного тиску.

Підсумком такої баротравми в середньому вусі стає розвиток запалення, а просто кажучи отиту, який спершу носить катаральний характер, потім, при приєднанні інфекції, перетворюється в гнійну форму.

У нормі вирівнювання тиску здійснюється за рахунок євстахієвої труби. Наприклад, при падінні зовнішнього тиску її гирлі відкривається і тиск повітря в барабанній порожнині також знижується. При наявності запальних захворювань нюхового органу і верхнього відділу дихальних шляхів, що погіршують прохідність слухової труби, подібний механізм не працює і що призводить до можливості появи описуваного захворювання навіть при незначних коливаннях тиску.

Симптоми захворювання аэроотит

Аэрпоотит: причини, симптоми, профілактика та клінічні рекомендації з лікування аероотіта у дітей і дорослихВиникають при хворобі аэроотит симптоми головним чином зводяться до вушної болю вираженістю від неінтенсивній (стан дискомфорту всередині вуха), до нестерпно сильною і різкою.

Больові відчуття при розглянутому недугу супроводжуються появою почуття розпирання, шумом у вусі і зниженням слуху. Відмічається іррадіація болю в кут нижньої щелепи або заушную область.

При розриві барабанної перетинки відбувається різкий хлопок і починається інтенсивна біль з настанням вираженою приглухуватості.

Стійка глухота, залишається навіть після одужання спостерігається при аэроотите, що протікає з порушенням в ланцюжку слухових кісточок, переломі або підвивиху стремена. Такі ушкодження найчастіше призводять до дисфункції вестибулярного характеру, що проявляється у вигляді запаморочення і порушення координації.

У випадку ускладненої форми захворювання до зазначених симптомів приєднується клініка гострого середнього отиту з закінченням з вуха серозного або гнійного відокремлюваного.

Неускладнений аэроотит перших двох ступенів, як правило, закінчується 100%-вим відновленням слуху протягом 1-го тижня. Захворювання III-IV ступеня, особливо при наявності запальних ускладнень, може протікати кілька тижнів і викликати утворення рубцевих зрощень з формуванням адгезивного середнього отиту.

Як лікувати аэроотит: клінічні рекомендації

Аэрпоотит: причини, симптоми, профілактика та клінічні рекомендації з лікування аероотіта у дітей і дорослихПри I-II ступені захворювання аэроотит лікування звичайно не потрібно, хвороба чудово дозволяється самостійно. В цілях прискорення одужання можна проводити заходи щодо поліпшення дренажу слухової труби, зокрема лікувати хвороби носоглотки і закапувати в ніс судинозвужувальні краплі. Також можна вводити в слуховий прохід турунди з борним спиртом.

Крововиливи в перетинку, як правило, зникають протягом тижня. Іноді на їх місці залишається білястий рубець, але зазвичай він не впливає на якість слуху.

Лікування неускладненої форми захворювання III ступеня доповнюється профілактикою гнійного отиту у вигляді введення системних протибактеріальних засобів. При цьому у слуховий прохід можна вводити які-небудь речовини.

При діагнозі ускладнений аэроотит клінічні рекомендації вже дещо інші. В даних випадках терапія здійснюється за загальними принципами боротьби з гострим гнійним отитом.

В цілях попередження адгезивного запалення вуха рекомендується проводити пацієнтам продування слухової труби за методом Политцера. При ускладненні розглянутого недуги симптомами гнійного лабиринтита неминуче проводиться лабиринтотомия (хірургічне розтин лабіринту).

Порвана барабанна перетинка найчастіше загоюється самостійно. В іншому випадку пацієнту доцільно провести миринго – або тимпанопластику, тобто відновлення перетинки хірургічним шляхом з використанням шкірного клаптя. Реконструктивні операції проводяться і при пошкодженні слухових кісточок.

У кожному конкретному випадку вирішувати питання про те, як лікувати аэроотит, повинен лікар. У будь-якому разі пацієнти з даним захворюванням на весь період терапії звільняються від роботи, пов’язаної з польотами, перебуванням у барокамері, кесонах і з підводними зануреннями. До своєї роботи пацієнти зазначених професій допускаються тільки при повному одужанні після відповідного медичного огляду.

Профілактика аероотіта у дітей і дорослих

Для того щоб у дітей і дорослих не розвивався аэроотит, профілактика повинна включати в себе уникнення переохолоджень. Чимало важливу роль відіграє і своєчасне лікування захворювань простудного характеру і запальних процесів.

Спосіб життя повинен бути здоровим, а огляди у ЛОРа регулярними. Можна також рекомендувати відмова від видів діяльності, яка може призвести до даного захворювання, однак це не завжди можливо.

Щоб уберегти дітей від аероотіта при польоті на літаку слід по можливості вибирати нічні рейси. При зльоті і посадці малюкові необхідно давати соску, а дітям старшого віку – льодяник, т. к. смоктання і ковтання допомагають вирівнювати різницю тиску.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: