Алергічний(контактний) дерматит: лікування, симптоми та клінічна картина, типологія та профілактика захворювання

Контактний дерматит є однією з форм запальних патологій епідермісу, що виявляється внаслідок прямого впливу на нього алергену (чужорідної речовини).

Фактори розвитку захворювання різноманітні:

  • біологічний;
  • хімічний;
  • фізичний.

Грати роль контактних алергенів можуть такі речовини:

  • різні рослини (фітодерматіт);
  • косметичні засоби: фарби для волосся, рум’яна, тіні, губні помади, зубні пасти, дезодоранти;
  • різноманітні побутові барвники;
  • миючі засоби;
  • тканини;
  • лікарські препарати;
  • вироби з гуми;
  • хімічні сполуки.

Типологія та симптоми захворювання

Зміст статті

  • 1 Типологія та симптоми захворювання
  • 2 Етапи розвитку та діагностика
  • 3 Як лікують захворювання
  • 4 Токсидермія
    • 4.1 Схожі статті

Шкірний недуга ділять на типи:

  • простий контактний дерматит;
  • алергічний дерматит.

Проста форма захворювання являє собою імунну реакцію клітин епідермісу на вплив подразників. Чим довше чужорідний агент буде контактувати з шкірою, тим інтенсивніше будуть симптоми простого дерматиту.

Буквально через 1-2 секунди після потрапляння подразника на шкіру на її поверхні з’являється чітко окреслений запальний вогнище.

Проста контактна форма може протікати в гострій і хронічній формі. Захворювання розвивається в три стадії:

  • еритематозний – захворювання виглядає як невеликі почервоніння на шкірі;
  • везикулобульозною бульозні – епідерміс покривається невеликими характерними бульбашками;
  • на некротичній стадії відбуваються патологічні зміни, які призводять до відмирання великих шкірних сегментів.

Проста форма відрізняється тим, що ніколи не розвивається в латентній формі, а також не призводить до системних порушень, не впливає на загальне самопочуття хворого.

Алергічний тип хвороби може розвиватися протягом досить тривалого проміжку часу. Причинами алергічної форми стають гіперчутливість людини до дії того чи іншого подразника (алергену), а також низький шкірний імунітет.

Симптоми алергічного види зовні нагадують екзему: на місці контакту шкіри з чужорідним агентом спочатку з’являються невеликі червоні плями, які поступово поширюються на більш значні ділянки шкіри. Поступово на їх місці утворюються бульбашки з ексудатом, набряки. Зовнішні симптоми супроводжуються сильним свербінням уражених вогнищ.

Алергічний дерматит на руках проявляється частіше за інших, це патологічна реакція шкіри на дію побутових або виробничих подразників.

Після того, як контакт шкіри з подразником ліквідовано, прояви контактно – алергічного дерматиту зникають.

Отже, до основних типових симптомів алергічних дерматитів можна віднести такі ознаки:

  • запалення на шкірі;
  • міжклітинний набряк епідермісу (спонгиоз);
  • поява лусочок;
  • іноді виникають червоні запалені гострокінцеві папули.

Хронічний алергічний контактний тип хвороби супроводжується потовщенням епідермісу, а також суттєвим посиленням шкірного малюнка: вогнища ураження мають ромбоподібні або лінійні обриси, оточені щільними папулами. На шкірі з’являється пігментація і незначна еритема.

Локалізується захворювання по-різному. Виділяють алергічний дерматит на обличчі, руках, нижніх кінцівках, висип може покривати все тіло.

Іноді алергічний контактний вид може призвести навіть до атрофії шкірних покривів, а також до формування рубців, що виникають на місці виразок.

Висип і свербіж шкіри може викликати так званий блошиний дерматит. Це захворювання імунної реакції людської шкіри на укус бліх. Необхідно відзначити, що блошиний дерматит у більшості випадків вражає собак і кішок, але люди зі слабким шкірним імунітетом теж можуть стати жертвою цієї патології. Вилікувати захворювання нескладно – показано протизапальні, антисептичні мазі і присипки локальної дії, антигістамінні засоби в даній ситуації марні. Якщо пацієнт припускає, що заразився від свого домашнього вихованця, то його слід відвести до ветеринара і позбавити від бліх.

Етапи розвитку та діагностика

Виділяють такі стадії алергічних дерматитів:

  • гостра – шкіра покривається висипом, свербить і мокне;
  • підгостра – запальні прояви поступово зникають, висип перетворюється в лусочки і корости;
  • на хронічній стадії алергічний дерматит у дорослих рецидивує при повторному впливі зовнішніх подразників. Шкіра в період загострення ущільнюється, стає сухою, з’являється лущення.

Діагностувати хворобу контактного алергічного типу нескладно, достатньо проаналізувати клінічну картину захворювання і виявити потенційний алерген. При необхідності лікар-дерматолог проводить місцеві шкірні проби з допомогою тест-смужок з подразниками.

Щоб виявити супутні алергічних дерматитів патології і позначити диференціальний діагноз пацієнту призначаються додаткові обстеження: лабораторні аналізи сечі і крові (у тому числі, на цукор), кал на дисбактеріоз.

Як лікують захворювання

Для лікування алергічного дерматиту використовуються як системні препарати, так і місцеві лікарські засоби. Лікують захворювання в амбулаторних умовах, а при генерализированном ураженні шкіри мкб 10 – в дерматологічному стаціонарі.

Якщо алергічний дерматит у дорослих супроводжується гострим запаленням і мокнуть, пацієнтам призначають примочки з холодною водою і рідиною Бурова. Хороший ефект при лікуванні алергічних дерматитів демонструють місцеві кортикостероїди. Використовувати ці лікарські засоби слід не більше двох тижнів і не частіше 1-2 разів на добу.

Якщо локальне лікування контактного дерматиту не призводить до належного результату, лікар-дерматолог призначає системні кортикостероїди.

Вилікувати алергічний контактний дерматит допомагають антигістамінні препарати. Вони сприяють мінімізації набряку та свербежу. Найпоширеніші лікарські засоби даної групи: Зіртек, Кларитин, Цетрин, Еріус. При алергічних дерматитах антигістамінні препарати приймають раз на добу, курс лікування – 10 днів.

Як лікувати контактний дерматит народними засобами? У домашній аптечці є цілий ряд дійсно ефективних засобів, які допомагають їли не вилікувати захворювання, то зменшити його зовнішні прояви. Приміром, лікування алергічного дерматиту в домашніх умовах можливо з використанням примочок з огіркового або яблучного соку, ерозії промивають відваром дубової кори, а всередину вживають відвар селери.

Якщо на шкірі є гостра запальна реакція, то лікування алергічного дерматиту проводять за допомогою відвару з березових бруньок. Приготувати його нескладно: один стакан нирок заливається такою ж кількістю окропу, проварюється протягом 17 хвилин. Промивати шкіру при алергічних дерматитах слід щодня.

Ще один домашній рецепт при мкб 10 виглядає так: на 50 мл журавлинного соку потрібно 200 г вазеліну. Інгредієнти перемішуються, розтираються. Це засіб добре справляється з шкірним свербінням.

Токсидермія

«На жаль, алергени можуть не тільки контактувати з шкірою людини, але і потрапити в кров». У подібній ситуації мова йде про такому захворюванні як токсико-алергічний дерматит. Розвивається патологія в результаті негативного впливу на організм людини алергенів, які володіють токсичними властивостями. Механізми проникнення подразника різноманітні: при диханні, з їжею, ін’єкції і укуси.

Проявляється токсико-алергічний дерматит по-різному. У більшості випадків, зовнішні симптоми захворювання – це папули, пустули, везикули. Локальні прояви патології супроводжуються дисфункцією нервової системи, гіпертермією, порушенням роботи серцево-судинної системи і т. д.

Лікування алергічних дерматитів токсичного походження — процес досить складний. Починається він з виключення потенційних алергенів – хімічних речовин, лікарських засобів і т. д.

Щоб швидко вивести з організму токсини, при алергічних дерматитах призначають сечогінні та проносні препарати. Для десенсибілізації використовують розчини натрію тіосульфату або глюконату кальцію.

Щоб нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, при алергічних дерматитах призначають ферменти і лактобактерії. Локально вогнища ураження змащують кортикостероїдними мазями, кремами, обробляють аерозолями.

Алергічний дерматит має сприятливий прогноз. При своєчасному усуненні контакту з подразником захворювання повністю зникає. Гірше, якщо алергічний дерматит має професійну підґрунтя і людина змушена щодня на роботі стикатися з потенційними алергенами. У цій ситуації кращого виходу, ніж зміна роботи, немає.

Контактними дерматитами (мкб10) називають запальні зміни на шкірі, викликані безпосереднім локальним впливом зовнішнього подразника. Серед контактних форм зустрічаються алергічні та прості дерматити. Алергічну реакцію на шкірі може спровокувати не тільки місцевий вплив алергену, але і його попадання в кров – тоді мова йде про токсидермії.

Лікувати контактні дерматити необхідно комплексно. Впоратися із зовнішніми симптомами допомагають крему і мазі (у тому числі домашнього приготування), а остаточно вилікувати захворювання можна тільки за умови використання протизапальних, системних антигістамінних препаратів. Головне – своєчасно виключити джерело захворювання (усунути контакт з подразником).

Призначати курс лікування при контактному дерматиті повинен тільки лікар-дерматолог – це дозволить виключити можливість потенційних ускладнень.

Автор статті – Кухтіна М. В.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя