Анемія (недокрів’я) – це специфічні клініко-гематологічні синдроми, що характеризуються ознаками зниженого вмісту гемоглобіну в крові.
У більшості випадків при цьому стані спостерігається також зменшення кількості або сумарного об’єму еритроцитів або патологічне зміна їх форми.
Це явище не вважається хворобою, але може вказувати на наявність ряду інших захворювань, тому при виявленні відповідних відхилень необхідно пройти діагностику.
Чому розвивається анемія, і що це таке? Види анемії залежать від особливостей протікання нездужання і джерела симптомів. Залежно від цього розрізняють такі їх форми:
1) Хронічна і гостра постгеморагічна анемія може бути викликана частими втратами крові внаслідок сильних менструацій, онкологічних захворювань, геморою, поранень або травм або стати результатом одиничної, але суттєвої крововтрати.
2) Залізодефіцитна анемія виникає при нестачі в організмі заліза, що може бути спровоковано порушенням засвоєння цього елемента, неправильної дієтою, донорством або гормональним дисбалансом. Додатковими причинами виникнення такого виду недокрів’я вважаються рясні менструації, ракові кровотечі, вагітність, при якій потреба в залізі сильно зростає.
3) Гіпопластична і апластична анемія є комплексом патологій, яку викликає функціональна недостатність кісткового мозку. При другому виді діагнозу процес вироблення крові пригнічений сильніше. В обох випадках анемія розвивається поступово внаслідок інфекцій, радіації, побічного ефекту від впливу медикаментозних і хімічних засобів, спадковості. При цій формі недокрів’я порушується процес железообмена в організмі, кількість цієї речовини в крові значно збільшується, а от питома вага лейкоцитів знижується на тлі зменшення гемоглобіну. Молоді форми еритроцитів відсутні.
4) Мегалобластна анемія буває спадкової або набутої і характеризується наявністю мегалобластів у кістковому мозку (ядровмісних клітин, які є попередниками еритроцитів). Підвидами такої форми недокрів’я є фолієводефіцитна і В12-дефіцитна анемії, які розвиваються на тлі браку відповідних елементів в організмі.
5) Гемолітична анемія відрізняється тим, що з’являється внаслідок надмірного руйнування еритроцитів, чия нормальна тривалість життя становить близько 120 діб. Але ця форма недокрів’я характеризується появою антитіл, що руйнують еритроцити, що скорочує їх існування до 13 діб. Різновидами гемолітичної анемії є серповидно-клітинна , при якій спостерігається патологічний гемоглобіну в еритроцитах, та аутоимунная, пов’язана з впливом антитіл.
Ступені анемії
Визначення цього показника можливо тільки після здачі аналізу крові. Значення мають цифри, що вказують на рівень гемоглобіну і кількість червоних кров’яних тілець.
Виділяють 4 ступені тяжкості протікання недокрів’я:
1) Легка. Спостерігається незначне зниження рівня гемоглобіну, не нижче 90 г/л (грам на літр крові) у жінок і 100 г/л у чоловіків, об’єм еритроцитів – не знижується більше ніж на 3,5*1012 на літр. Симптоми хвороби виражені слабко.
2) Середня. Гемоглобін знижується більше і досягає 70 г/л у жінок і 80 г/л у чоловіків. Об’єм еритроцитів падає до позначки в 3*1012 на літр. Ознаки недокрів’я набувають більш виражений характер.
3) Важка. Рівень гемоглобіну знижується до 50 г/л у жінок і 70 г/л у чоловіків, а кількість еритроцитів знижується до 2,5*1012 на літр. Недокрів’я починає виявлятися в зовнішньому вигляді хворого. Є загроза життю людини.
4) Вкрай важка. Гемоглобін опускається нижче 50 г/л, еритроцити не перевищують 2,5*1012 на літр. Ймовірність летального результату сильно зростає.
Симптоми анемії
Симптоми анемії у жінок і чоловіків умовно ділиться на специфічну і загальну. Остання буде присутній при недокрів’ї будь-якої форми, незалежно від причин, що її викликали. До таких ознак можна віднести:
бліді шкірні покриви і слизові оболонки;
відчуття слабкості і швидкої стомлюваності;
зниження апетиту;
почастішання серцебиття;
низький артеріальний тиск;
слабка концентрація уваги;
шум у вухах;
порушення сну;
неможливість зосередитися;
погана пам’ять.
Якщо поява анемії пов’язано з кровотечами або крововиливом, то симптоми будуть визначатися місцями їх дислокації. Основними ознаками, що вказують на наявність пошкоджень цілісності кровоносних судин, є:
кров’яні вкраплення в сечі;
прояви інтоксикації організму;
підвищення температури;
ознаки того, що внутрішні органи знаходяться у здавленим стані.
Специфіка проявів постгеморагічної анемії пояснюється локалізацією кровотечі, що носить хронічний або гострий характер. Вказати на цю форму недокрів’я здатний ретельний огляд пацієнта.
Железодефицитное недокрів’я розкриває себе у наступних ознаках:
болісні тріщинки на язиці і губах;
блідість і землистий колір шкірних покривів;
розшарування нігтьової пластини;
волосся стає тьмяним, ламким, може виникати передчасна сивина;
низький імунітет, що проявляється в частих простудних хворобах;
набряки ніг;
невелике підвищення температури;
падає тонус сфінктерів, що може спровокувати неконтрольоване сечовипускання;
зміна смакових і нюхових переваг;
м’язова слабкість.
Анемія гіпопластична і апластична заявляє про себе такими ознаками:
зайва вага;
підвищення температури;
сепсис;
загальна блідість шкірних покривів;
кровотечі з носа і ясен;
відчуття печіння у роті;
капілярні крововиливи на шкірі та слизових;
може збільшуватися печінка і з’являтися ускладнення, характерні для інфекцій.
Ознаками мегалобластної анемії є:
оніміння і легке поколювання в руках і ногах;
зниження працездатності і погіршення розумових процесів;
невпевнена хода.
Ключовими ознаками гемолітичної анемії є наступні симптоми:
сеча набуває темний колір через руйнування еритроцитів, що супроводжується вивільненням значної кількості білірубіну, що виходить з сечової рідиною;
з’являються ознаки жовтяниці, спровоковані тим, що селезінка знищує дефектні і неповноцінні червоні кров’яні тільця;
спленомегалія (збільшення селезінки), викликана напруженою роботою цього органу, покликаного знищити великий об’єм еритроцитів.
На ранніх стадіях недокрів’я може не мати яскраво виражених проявів, у цьому випадку діагноз ставиться після спеціальних діагностичних заходів.
Читайте також, що робити при низькому рівні гемоглобіну.
Діагностика
Заходи щодо виявлення анемії можуть носити загальний або вузьконаправлений характер, що безпосередньо залежить від конкретної форми недокрів’я. Обов’язкові заходи при будь-якому вигляді недуги наступні:
1) Лікарський огляд;
2) Аналізи крові, визначають кількість еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів, ретикулоцитів, гематокриту, гемоглобіну, середній об’єм еритроцитів, ширину розподілу еритроцитів за об’ємом, середній вміст гемоглобіну в еритроциті, середня концентрація гемоглобіну в еритроциті. Додаткові дослідження залежать від виду анемії.
Лікування анемії
Оскільки анемія сама по собі не є захворюванням, лікування повинно бути спрямоване на усунення першопричини появи недокрів’я. Якщо таке становище стало наслідком кровотечі, саме на його припинення повинні бути кинуті всі сили.
Кожна з форм анемії вимагає специфічного лікування:
1) При железодефицитном недокрів’ї призначаються препарати заліза, курс лікування якими становить не менше 4 місяців. Рекомендується медикаментозну терапію поєднувати з багатою на дану речовину дієтою.
2) В12-железодефицитное недокрів’я лікують вітаміном В12 і кобаламином.
3) При гемолітичній анемії призначаються глюкокортикоїди. Якщо патологія набуває важкі форми, може бути показана спленектомія (оперативне видалення селезінки).
4) В якості лікувальних заходів від залізодефіцитної анемії у дітей традиційно застосовують препарати заліза в рідкому вигляді. Добова норма цих терапевтичних засобів становить 3 мг/кг маси. Тривалість лікувального курсу складає близько півроку і може продовжуватися навіть після досягнення належного рівня гемоглобіну. Ін’єкційні форми препаратів маленьким пацієнтам призначають тільки в особливо важких випадках.
