Артроз ліктьового суглоба: симптоми і лікування

Зміст

Ліктьовий суглоб утворюють три кістки: променева, ліктьова і плечова. З’єднуючись, вони утворюють між собою 3 суглоба, які укладені у спільну капсулу. Завдяки складному будовою, рухи в суглобі можливі не тільки згинання – розгинання, але і обертання передпліччя відносно плеча. Дегенеративно – дистрофічні зміни хрящів суглобових поверхонь призводять до розвитку такого захворювання, як артроз ліктьового суглоба (эпикондилоз).
Зміст:

Особливості захворювання
Причини артрозу
Механізм розвитку посттравматичного остеоартрозу ліктьового суглоба
Що відбувається при артрозі?
Діагностика
Лікування артрозу ліктьового суглоба

Особливості захворювання

До особливостей артрозу даної локалізації можна віднести наступне:

розвивається, як правило, у осіб чоловічої статі і вкрай рідко у жінок;
зустрічається набагато рідше, ніж артроз колінних, тазостегнових, плечових суглобів;
як правило, має вторинний характер виникнення.

Причини артрозу

Серед факторів, що сприяють розвитку захворювання можна виділити наступні причини:

Перенесені травми (вивихи, переломи) ? посттравматичний артроз.

Вплив професійних унегативных воздейстаий (вібрації) ? професійний артроз.

Часті одноманітні рухи (гра в теніс, силові вправи).

Механізм розвитку посттравматичного остеоартрозу ліктьового суглоба

При травмі відбувається кровотеча з пошкоджених судин в порожнину суглобової сумки. Цей стан називається гемартроз. Так як порожнину суглоба має замкнутий будову, то збільшений об’єм рідини створює підвищений внутрішній тиск, що, в свою чергу, приводить до наступних процесів:

пережимаються живлять хрящ капіляри;
формуються вогнища некрозу;
розвивається деструкція хряща.

Що відбувається при артрозі?

Внаслідок впливу несприятливих факторів (травми, впливу вібрації) відбувається руйнування гіалінового хряща, що покриває надмыщелки плечової кістки з залученням в процес підлягає кісткової тканини і навколишніх м’яких тканин.

Ліктьовий артроз супроводжується такими симптомами, як:

больові відчуття в суглобі при русі;
відчуття хрускоту під час рухів;
біль в місцях прикріплення м’язів;
відчуття поколювання, печіння в 4? 5 пальці кисті внаслідок залучення в процес ліктьового нерва;
порушення чутливості кисті;
слабкість м’язів ураженої кінцівки;
симптом Томсена – пацієнт не в змозі утримати стиснуту в кулак кисть в положенні тильного згинання внаслідок виникнення болю;
симптом Велша – поява болю в суглобі в момент розгинання руки в лікті і одночасному повороті кисті в зовнішню сторону;
зменшення обсягу рухів аж до розвитку повної контрактури суглоба.

Залежно від ступеня вираженості клінічних симптомів виділяють 3 ступеня артрозу:

Остеоартроз 1 ступеня – початковий етап розвитку захворювання, прояви мінімальні, виконання звичайних рухів не викликає труднощів. Больові відчуття виникають лише при надмірному навантаженні, зменшуються в стані спокою.

Для 2 ступені характерна більш яскрава клініка: внаслідок вираженого больового синдрому ускладнені звичні рухи, зменшується обсяг можливих рухів у ліктьовому суглобі, виникає відчуття хрускоту.

3 ступінь артрозу являє собою незворотні зміни суглоба, потребують хірургічного лікування. Розвивається значна деформація, біль набуває постійного характеру, формується контрактура суглоба.

Діагностика

Щоб виявити деформуючий артроз застосовують рентгенографію. При цьому характерні наступні зміни на рентгенограмі:

зниження висоти суглобової щілини аж до повної її відсутності і зіткнення кісток;
поява крайових остеофітів – кісткові розростання, що локалізуються по краю суглобових поверхонь кісток;
зміни кісткової тканини у вигляді ділянок склерозу і остеопорозу.

Крім цього, за свідченнями використовують наступні методи:

динамометрія – визначення сили в кінцівках: з боку ураженого суглоба сила кінцівки зменшується;
комп’ютерна томографія – з метою візуалізації кісткових структур;
УЗД порожнини суглоба проводять для дослідження стану м’яких тканин (синовіальної оболонки);
артроскопія ліктьового суглоба проводиться з лікувально-діагностичною метою, дозволяє візуалізувати порожнину суглоба і видалити ділянки зруйнованого хряща;
діагностична пункція суглоба виконується для уточнення характеру вмісту суглобової порожнини (наприклад, при гемартрозі).

Лікування артрозу ліктьового суглоба

Терапія захворювання включає в себе кілька основних напрямів:

Створення спокою ураженої кінцівки, зменшення навантаження на суглоб, обмеження поняття тягарів. Можливо для цих цілей накладення лонгет з фіксацією суглоба в положенні згинання.

Поліпшення живлення хрящової тканини за допомогою використання хондропротекторів. Ці препарати містять компоненти тканини хряща – хондроітин і глюкозамін. Хондропротектори мають накопичувальним ефектом і вимагають тривалого застосування.

Зменшення больових відчуттів досягається застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів. При помірному больовому синдромі можливе їх місцеве застосування, при вираженому ? бажано використовувати ліки системної дії (у вигляді таблеток, капсул, ін’єкцій). При неефективності НПЗЗ використовують внутрішньосуглобове введення глюкокортикостероїдів.

Фізіотерапія. Хороший лікувальний ефект надає УВЧ-терапія, лікування ультразвуком із застосуванням протизапальних засобів, лазеротерапія.

Лікувальна фізкультура допомагає поліпшити місцевий кровообіг, зменшити напругу м’язів, збільшити обсяг рухів.

Хірургічне лікування застосовується у випадку відсутності ефекту від консервативної терапії і полягає у виконанні лікувальної артроскопії або ендопротезування ліктьового суглоба.

Лікування народними засобами проводиться в доповнення до традиційної медицині. Застосовують різні спиртові компреси, продукти бджільництва, фітотерапію.