Грудина – плоска губчаста кістка опукло-увігнутою форми, що має вертикальну орієнтацію і розташована посередині верхньої частини грудної клітки, між ребрами і ключицями. Біль, що виникає в цій області грудей, називають загрудинної. Вона входить в симптоматичну картину різних патологічних станів – від порівняно простих до дуже серйозних, які без своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги можуть закінчитися летальним результатом. У багатьох випадках загрудинний біль іррадіює (віддає) в інші зони тіла, перш за все в спину і хребет.
Причини загрудинної болю
Подібна симптоматика пояснюється цілим рядом причин, які можуть бути розділені на дві основні групи: патологічні і фізіологічні. До перших відносяться болі, пов’язані із захворюваннями тієї чи іншої системи або органу людського організму. Щоб позбавитися від них, необхідно усунути або пом’якшити патологію за допомогою різних лікувальних методик. Другі є наслідком відбуваються в організмі природних процесів, не потребують будь-якого лікування і зникають у міру нормалізації ситуації.
Патологічні причини
Якщо хворий звертається за медичною допомогою з скаргою на те, що у нього болить у грудях посередині і віддає в спину, лікар в першу чергу розглядає ймовірність розвитку мають подібну симптоматику патологій, що несуть в собі найбільшу небезпеку для здоров’я і життя пацієнта. До них відносяться захворювання органів, що входять наступні системи:
- серцево-судинну – різні кардіо – і ангиопатологии – ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, стенокардія, інфаркт міокарда, артеріальний тромбоз;
- дихальну – бронхіт, трахеїт, плеврит, запалення легень, легеневий абсцес;
- опорно-рухову – сколіоз, остеохондроз, грижа хрящового диска, розташованого між хребцями грудного відділу хребетного стовпа;
- травну – езофагіт, грижа стравоходу, діафрагмальна грижа;
- вегетативно-нервовій – міжреберна невралгія.
Загрудинний біль з іррадіацією в спину входить в симптоматичну картину онкопатологій органів грудної порожнини. Якщо біль у грудях віддає в хребет, це симптом, характерний для різних травматичних ушкоджень грудного скелета: забитих місць, тріщин, переломів.
Фізіологічні причини
Перебудова організму під час вагітності може викликати болі за грудиною
Крім патологічних, існують фізіологічні приводи для виникнення загрудинний болів. До них відносяться:
- Пубертатний період у підлітків – йому притаманний бурхливий ріст скелета, за яким не завжди встигають м’язи, судини й внутрішні органи. Крім того, у цей час відбувається потужний гормональний сплеск, що позначається на стані серцево-судинної системи.
- Вагітність – для цього стану також характерна кардинальна перебудова всіх систем організму і зміна гормонального фону, здатні викликати болі за грудиною з іррадіацією в хребет.
- Значні перевантаження при заняттях спортом або фізичною працею.
- Тривало зберігається незручна поза під час роботи або відпочинку.
- Природні трансформації скелетно-м’язової системи, що виникають у літньому віці.
Загрудинний біль, обумовлена фізіологічними причинами, як правило, не завдає великої шкоди і при нормалізації ситуації зникає самостійно без будь-яких терапевтичних процедур. Однак якщо вона приймає систематичний характер, або проявляється в гострій формі, а також при появі супутніх симптомів, які змушують підозрювати розвиток тієї чи іншої патології, необхідно якомога швидше звернутися до лікаря.
Симптоматика і діагностика
У кожній із згаданих патологій крім неприємних відчуттів за грудиною є й інша, специфічна симптоматика. Вона дозволяє встановлювати більш точні діагнози:
- При кардіологічних захворюваннях больові відчуття виникають як безпосередньо в загрудинної зоні, в середині грудної клітини, так і зліва або праворуч від неї. Серцева біль може бути колючою, давить, тупий або гострою, і віддавати в праву/ліву руку, в хребет, під лопатку. При обширному інфаркті міокарда вона здатна призвести до кардіологічному шоку та втрати свідомості.
- Причиною того, що біль у грудині посередині віддає в спину між лопатками, можуть стати інфекційно-запальні захворювання дихальних шляхів і легенів, які супроводжуються сильним підвищенням температури тіла – до 39-40 градусів. Стає важко дихати, при спробі зробити вдих або видих виникає кашель.
- Коли біль в середині грудної клітини віддає у спину, це може бути ознакою ураження середнього відділу хребта. При цьому важко нахилятися, рухати плечима, шиєю, німіють руки, різкі рухи викликають ефект «прострілу».
- Подібні симптоми має міжреберна невралгія – при поворотах тулуба грудні м’язи болять і тягнуть, гостра біль відчувається при натисканні на ребра;
- Причиною того, що у людини болить за грудиною і віддає в спину, можуть стати проблеми з шлунково-кишковим трактом. Про це свідчить поєднання загрудинної болю з кислим або гірким відрижкою, печіння в горлі, утрудненим ковтанням.
Оскільки біль за грудиною входить в симптоматичну картину вельми широкого спектра патологій, для визначення її причин часто буває необхідно провести багатопланове обстеження.
Процедура ЕКГ
Крім лабораторних досліджень використовується інструментальна діагностика:
- Електрокардіографія та ехокардіографія (ультразвукове дослідження серцевого м’яза) займає провідне місце при скаргах пацієнта на загрудинную біль з іррадіацією в хребет, так як патології кардіогенного характеру становлять найбільшу небезпеку для здоров’я і життя.
- Рентгенологічне обстеження, що допомагає виявити захворювання бронхолегеневої системи і хребта, також має дуже важливе значення при подібної локалізації больового синдрому.
- Комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія – вельми інформативні методи діагностики, що дозволяють спостерігати стан внутрішніх органів і хребта в тривимірній проекції.
МРТ хребта
- Патології травної системи, при яких виникає загрудинний біль, досліджуються методами рентгеноскопії із застосуванням контрастної речовини, і фіброгастроскопії – введенням в стравохід гнучкого зонда з мініатюрною відеокамерою на кінці.
МРТ хребтаПісля уточнення діагнозу призначається курс лікування, необхідний для корекції ситуації. Характер терапії залежить від результату проведених аналізів і досліджень. Це може бути консервативне лікування за допомогою різних фармакологічних препаратів і фізіотерапевтичних процедур – масаж, бальнеологічної терапії, лікувальних ванн і т. д., або хірургічна операція.
Після проходження курсу лікування хворий повинен перебувати під наглядом спеціаліста. Строк такого спостереження в залежності від виявленої патології і результатів терапії може тривати від кількох тижнів до кількох років, або мати довічний характер.
