Блефарит очі: фото очної хвороби, як лікувати блефарит століття, ознаки захворювання і ліки від блефарита

Для того щоб відповісти на питання про те, що таке блефарит очей зазвичай досить використовувати всього два слова, одне з яких позначає орган, а інше – найменування патологічного процесу.

Що таке блефарит очей і причини захворювання

Отже, блефарит – запалення повік. Причому, як правило, двостороннє та рецидивуючий.

Поширеність цієї недуги серед людей досить висока (орієнтовно 30%). Хвороба може вражати дітей, але тим не менш максимальний пік захворюваності спостерігається у віковій групі від 40 до 70 років.

Серед очних хвороб дана патологія представляє собою досить чималу групу неоднорідних з причин виникнення запальних уражень століття, важко піддаються лікувальним заходам.

Тривалий і важкий перебіг хвороби здатне призвести до утворення халязіона, розвитку кон’юнктивіту або виникнення кератиту.

Блефарит очі, фото якого розташоване нижче класифікується за кількома критеріями:

В залежності від причин, що призвели до розвитку даної патології виділяють: неінфекційні та інфекційні запалення повік.

За характером уражень розрізняють кутовий (з переважанням запалення в куточках очей), а також крайової блефарит, який може бути переднім (коли в процес втягується тільки ресничная кромка століття) і заднім (коли уражаються мейбоміеві залози).

Виходячи з клінічного перебігу очна хвороба блефарит може протікати в наступних варіантах:

  • проста форма;
  • себорейний, він же лускатий тип (супутній зазвичай себорейному дерматиту);
  • виразковий або стафілококовий блефарит (остіофоллікуліт);
  • демодекозное запалення повік;
  • алергічна форма;
  • вугрова форма або розацеа-блефарит;
  • і нарешті, змішаний варіант.

Призводять до розвитку блефарита причини можуть бути різноманітними. Різного роду бактерії, грибки і кліщі провокують інфекційні види даної хвороби. Ті чи інші алергічні агенти і всілякі офтальмологічні захворювання викликають неінфекційні запалення очей.

Головну роль щодо розвитку інфекційних блефаритів грає стафілококова інфекція, що викликає ураження волосяних мішечків вій. Сприяючими факторами в даному випадку виступають хронічні вогнища інфекції (запалення мигдаликів або гайморових пазух, карієс, імпетиго і т. д.).

Нерідко хвороба блефарит під впливом кліщів Demodex. У багатьох людей вони живуть на шкірі, в фолікулах волосся і сальних залозах. При зниженій загальної опірності організму ці кліщі активізуються і потрапляють на шкіру, викликаючи їх запалення.

Значно рідше причинами цієї недуги є віруси герпесу I-III типів, дріжджоподібні грибки (або контагіозний молюск) та інші мікроорганізми.

До розвитку неінфекційних форм блефариту призводять захворювання очей, щодо яких не проводилася корекція (зокрема, далекозорість або короткозорість, а також астигматизм). Може провокувати запалення повік і синдром сухого ока.

Якщо у людини є підвищену чутливість до пилку рослин, деяким засобам гігієни або, наприклад, до косметики і ліків, то в нього можна очікувати розвиток алергічної форми блефарита. Досить часто ураження повік трапляється і при контактному дерматиті.

Ендогенна алергізація з можливим розвитком блефариту століття, фото якого наведено вище, відбувається при гельмінтозах, шлунково-кишкових хворобах, туберкульозі, а також при цукровому діабеті. Пов’язано це з тим, що при даних хворобах відбувається зміна складу секрету мейбоміевих залоз.

Привертають до виникнення або загострення запалення повік будь-якої етіології і такі стани як знижений імунний статус, анемія, гіповітамінози, плюс знаходження в таких умовах як підвищена задимленість і запиленість, тривале перебування в солярії, на сонці або вітром.

Симптоми блефариту очей (фото)

Фото симптомів блефариту можна побачити трохи нижче.

Даний недуга цілком може супроводжуватися явищами кон’юнктивіту, кератиту або мейбомита. Захворювання може протікати спільно з синдромом «сухого ока», призводити до розвитку халязіона і ячменю або утворення рогівкових фліктен і виразок рогівки.

Майже у всіх випадках протягом набуває хронічний характер з тенденцією до рецидивування.

Відразу варто відзначити, що незалежно від того, яка саме форма цієї хвороби розвинулась у пацієнта. У нього завжди будуть спостерігатися типові симптоми блефариту очі, до яких відносяться такі прояви як:

  • швидка стомлюваність органу зору;
  • підвищення чутливості ока до подразників (наприклад, до світла або до вітру);
  • повіки червоніють, набрякають і сверблять;
  • нечітке зір, що пов’язано з постійно утворюється слізною плівкою;
  • з’являються очні виділення, що призводять до появи нальоту на століттях і склеювання вій.

Характерною загальною рисою є і той факт, що пацієнти відзначають неможливість носіння контактних лінз протягом настільки ж тривалого часу, як раніше.

Проста форма хвороби проявляється почервонінням і потовщенням країв повік, при цьому відзначається помірна гіперемія кон’юнктиви, в куточках очних щілин відбувається скупчення біло-сірого секрету, протоки мейбомієвих залоз розширюються.

Яскраві ознаки блефариту лускатого типу – лусочки слущенного епідермісу і епітелію сальних залоз, що з’являються на покрасневшем і потовщеному краї століття. Лусочки щільно прикріплюються до вій у їх підстави і також можуть виявлятися на бровах і навіть на волосистій частині голови. При такій формі хвороби може статися випадання вій (наукова назва – мадароз) або їх посивіння.

Виразковий варіант захворювання характеризується формуванням кірочок жовтого кольору. При видаленні цих кірочок відкриваються виразки. Після загоєння останніх на їх місці утворюються рубці, що призводять до порушення нормального росту вій (такий стан називається трихіаз). При цьому у важких випадках вії піддаються поліозу (тобто знебарвлюються) або випадають, а передній край століття гіпертрофується і покривається зморшками.

Демодекозний блефарит повік супроводжується нестерпним свербінням постійного характеру. Найбільш виражений свербіж стає після сну. Почервонілі краї повік мають вигляд потовщеного валика. В очах відзначається різь. Липке відокремлюване засихає і скупчується між віями. З-за цього очі виглядають неохайно.

Проявом алергічної форми запалення вважається наполегливий свербіж на тлі набряклості набряком повік, поява слизового відокремлюваного в купе зі сльозотечею, розвиток світлобоязні і виникнення різі в очах. Примітно те, що у багатьох випадках ці симптоми з’являються раптово і виявляють чітку зв’язок з тим чи іншим чинником екзогенної природи. Для даного типу хвороби характерний «алергічний синяк» – своєрідне потемніння шкіри повік.

Якщо ж захворювання блефарит розвивається на тлі розацеа, то при цьому на шкірі повік відзначається поява дрібних вузликів сірувато-червоного кольору, увінчаних гнійниками.

Діагностика блефариту століття

Розпізнавання у пацієнта цієї недуги здійснюється лікарем-окулістом на основі аналізу скарг і результатів огляду століття і проведених лабораторних досліджень.

Під час діагностики визначають гостроту зору і проводять біомікроскопію, яка дозволяє дати оцінку стану структур очного яблука і повік. Також досліджується стан рефракції і акомодації. Робиться це з метою виявлення нерозпізнаних раніше порушень.

Підтвердити демодекозний блефарит можна шляхом мікроскопії вій на наявність кліща Demodex. Якщо є підозра на інфекційну форму запалення повік, то має сенс бактеріологічний посів мазка з кон’юнктиви.

При алергічному варіанті хвороби необхідно проконсультуватися з алергологом-імунологом і проводити алергопроби. А для виключення ураження глистами доцільно призначити аналіз калу.

Тривало поточний і супроводжується гіпертрофією запалення країв повік вимагає виключення ракових захворювань сальних залоз. З цією метою хворому виконують біопсію з гістологічним дослідженням.

Препарати для лікування блефарита

Лікування блефарита очей, як правило, консервативне. Протікає воно тривало і зазвичай вимагає комплексного підходу з урахуванням причинних факторів.

Найчастіше для успішної боротьби з даним захворюванням необхідна консультація вузьких фахівців (наприклад, ЛОРа, дерматолога або алерголога), ліквідація вогнищ хронічної інфекції, усунення гельмінтів, поліпшення харчування та санітарно-гігієнічних умов на роботі та в побуті, а також зміцнення імунітету. У разі наявних порушень рефракції необхідна їх корекція окулярами або лазером.

Лікування блефарита століття будь-якої етіології повинно включати в себе ретельну гігієну. Очищення вік від лусочок і скоринок проводять вологим тампоном. При цьому попередньо накладають пенициллиновую або сульфациловую мазь, капають в око сульфацил-натрію, масажують повіки, обробляють їх краю зеленкою.

При виразковому блефариті препарати лікування повинні містити кортикостероїдні гормональні речовини, а також антибіотики. Зазвичай застосовують мазі з поєднанням дексаметазону і гентаміцину, або дексаметазону з неоміцином і поліміксином Ст.

Якщо у пацієнта спостерігаються ознаки кон’юнктивіту та/або прояви крайового кератиту, то слід доповнити терапевтичні заходи застосуванням аналогічних очних крапель. А при розвитку виразок рогівки використовується гель, що містить солкосерил або декспантеол.

Лікування блефарита очей іншими ліками

Ліками від блефариту себорейного типу є гидрокортизоновая очна мазь, якою змащують уражене повіку. Також в даному випадку застосовуються препарати типу «штучної сльози».

При демодекозном варіанті хвороби, крім общегігіеніческіх заходів, беруться на озброєння особливі мазі противопаразитарного дії (наприклад, метронидазоловая або цинко-іхтіолова). Добре допомагають і лужні краплі. Також при прийнятті рішення про те, як вилікувати блефарит такого генезу, не варто забувати про системну терапію трихополом.

При розвитку мейбомиевого і вугрової блефариту дуже доцільним є застосування всередину тетра – або доксицикліну протягом від 2 до 4 тижнів.

У тих випадках, коли має місце алергічне запалення повік обов’язковим компонентом лікування буде усунення контакту з алергеном. Крім окуліста при цьому варто проконсультуватися ще й з алергологом, який підкаже, як лікувати блефарит століття даного типу. Зазвичай призначаються протиалергічні капелі (такі як аломид або, скажімо, лекролін), кортикостероїдні мазі, а також прийом антигістамінних засобів.

В якості системної терапії при запаленнях повік використовують вітаміни, иммуностимуляцию і аутогемотерапію.

Варто сказати, що найбільш кращим варіантом при вирішенні питання про те, як лікувати блефарит, буде поєднання місцевого лікування з системними заходами і фізіотерапією (наприклад, дарсонвалізація або електрофорез).

При ускладненнях даного захворювання може знадобитися проведення хірургічного лікування. Це може бути пластику повік, виправлення їх завороту або вивороту, видалення халязіона і т. д.

Як вилікувати блефарит очей народними методами

Про те, як лікувати блефарит очей, говорить і народна медицина.

Зокрема, рекомендується використовувати настій чебрецю або квіток календули з ромашкою. Останній допоможе позбутися від інфекції, що сприяла розвитку запалення.

Якщо причиною запалення став кліщ, то можна наносити на уражені ділянки мильну пінку (мило повинно бути господарським), потім промити очі і змастити повіки вазеліном. При виразковому блефариті гарні примочки з настою трави чистотілу, а також змазування уражених століття рожевим маслом. Себорейний блефарит лікується реп’яховою маслом, яким змазують краї повік на ніч.

Можна закапувати в очі свіжовичавлений сік алое. А для боротьби з алергічним блефаритом використовувати сік конюшини лугового.

Щоб позбутися від супутньої даному захворюванню сльозоточивості на допомогу приходять краплі з відвару кмину або подорожника. З цією ж метою застосовуються відвари з квіток волошки і очанки. Закапування проводять перед сном і відразу після пробудження.

Беручи до уваги складність лікування запалення, перш ніж звертатися до народних методів, необхідно порадитися з лікарем, щоб він вирішив, як вилікувати блефарит очей традиційними методами.

Профілактика запалення повік, блефарит

Блефарит, симптоми і лікування якого були розглянуті вище, в умовах своєчасної та наполегливій терапії характеризується сприятливим прогнозом щодо збереження зору.

Профілактики блефариту полягає в позбавленні від хронічних інфекцій та проведенні корекції аномалій рефракції.

Необхідно виключати контакти з алергенами і своєчасно лікувати порушення функції сальних залоз. Має сенс також дотримання гігієни зору і поліпшення санітарних умов праці і побуту.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя