Лікування бурситу ліктьового суглоба слід починати якомога раніше, але тільки після поставленого лікарем діагнозу і з виконанням всіх його рекомендацій і призначень. Тільки в цьому випадку хвороба виліковується і не залишає після себе неприємних наслідків.
Зміст:
- Що це таке?
- Гострий бурсит
- Хронічний ліктьовий бурсит
Що це таке?
Бурситом лікарі називають запалення синовіальної сумки (бурси). Вона являє собою тонкостінний “мішечок”, який сприяє руху м’язів і їх сухожиль над кістковими виступами.
В ліктьовому суглобі є три такі бурси: два спереду і один ззаду. Запалюється частіше ліктьова підшкірна синовіальна сумка, вона знаходиться прямо під шкірою ліктя. У нормі намацати її не можна, але при бурситі в сумці накопичується рідина, а при хронічній формі стінки бурси стають щільними. Запалену синовіальну сумку легко не тільки промацати, але і побачити: на лікті виростає округла «шишка». Вона може досягати 10-15 см в діаметрі, але навіть при таких розмірах істотно на рухливість суглоба не впливає.
Ліктьовий бурсит, як правило, розвивається після травми, перевантаження суглоба або з-за інфекції. Часто зустрічається у спортсменів, граверів, чеканників, полірувальників та інших людей, постійно перевантажують ліктьовий суглоб.
Лікування в домашніх умовах припустимо тільки після встановленого лікарем діагнозу, за умови виконання всіх його рекомендацій і призначень і відсутність необхідності хірургічного втручання.
Бурсит буває гострий і хронічний. Іноді ще виділяють рецидивуючу форму – це та ж хронічна, але важко піддається лікуванню.
Гострий бурсит
Лікування в першу добу хвороби
Відразу після початку хвороби треба різко обмежити навантаження на суглоб:
- не піднімати тяжкості;
- по можливості не рухати рукою;
- накласти еластичну пов’язку. Для цього купують еластичний бинт і по колу акуратно обмотують їм напівзігнуту руку від середини плеча до середини передпліччя.
Для зменшення запалення і щоб зменшити набряк, можна прикласти холод. Найкраще для цієї мети підходить грілка, заповнена кубиками льоду водою, загорнута товстим рушником.
Лікування на другу-п’яту добу від початку хвороби
Ознаки інфекційного бурситу:
- є хронічний бурсит, який після подряпини, пошкодження або іншої травми загострився;
- лікоть болить навіть у спокої;
- шкіра над ліктем сильно почервоніла, тканини набряклі;
- температура тіла вище 38°.
При інфекційному бурсит антибіотики значно прискорюють одужання, а в багатьох випадках є необхідною його умовою.
Обов’язково звернутися до лікаря, якщо:
- температура 38° і вище;
- сильний набряк, почервоніння шкіри ліктя;
- біль, не дозволяє спертися на хвору руку;
- на другий день самолікування самопочуття не поліпшується, або людина відзначає погіршення.
Що буває при неправильному лікуванні?
- поступово «шишка» росте і може досягати розмірів кулака дорослого чоловіка;
- не лікований належним чином бурсит ліктьового суглоба легко перетікає в хронічну форму, артрит, остеомієліт або, що набагато гірше, сепсис. При останніх двох ускладненнях може знадобитися ампутація частини руки;
- запалення може перекинутися на навколишні тканини, поширюючись між м’язів і вздовж судин розвивається флегмона передпліччя;
- скупчилася в бурсі запальна рідина нагноюється, руйнує лежать поруч тканини. З-за цього утворюється отвір (свищ), через яке гній залишає бурсу.
Лікування на шостий день хвороби і до одужання
Ліктьовий суглоб не можна надовго залишати без руху: він може застигнути в тому положенні, яке йому надали, і більше ніколи не почне працювати знову. Спочатку треба легенько розтерти суглоб, а потім зробити кілька повільних згинань і розгинань. Повторювати кілька разів на день, після розминки знову намотувати еластичний бинт.
Хронічний ліктьовий бурсит
Що можна зробити вдома:
- теплі компреси;
- масаж/самомасаж;
- зниження навантаження: не носити важкого, обмежити різкі рухи в суглобі, не напружувати руку.
Перелічених заходів часто буває недостатньо, і тоді доводиться звертатися до лікаря-хірурга. Найнадійніший спосіб лікування хронічного бурситу – бурсэктомия (видалення синовіальної сумки), тому не варто поспішати відмовлятися від запропонованого лікарем хірургічного втручання.