Сьогодні нерідко можна почути несамовиті історії про те, як «бузувіри-лікарі» ще в пологовому будинку під різними приводами і погрозами змушують матусь робити флюорографію. Наскільки правдиві всі ці історії, розбиратися не будемо. Цікаво інше — як флюорографія при грудному вигодовуванні відбивається на здоров’я мами і дитини, і чи можна її робити відразу після пологів?
Для чого потрібна флюорографія?
Флюорографія грудної клітки в першу чергу покликана для виявлення туберкульозу. Не так давно вважалося, що це хвороба переможена. Але на сьогоднішній день в Росії складна ситуація щодо цього захворювання зберігається. У 2015 році показник захворюваності склав 59,5 чол. на 100 тис. населення, що вперше захворіли жінки 25-34 років склали 31,8%, діти віком від 0-2 років 13,4%.
Ці показники за російськими мірками не є критичними, але говорять про напруженій обстановці. У Всесвітній організації охорони здоров’я інша думка — епідемічний поріг з туберкульозу за її нормативам складає 50 чоловік на 100 тис. населення. Тобто, з точки зору «розвиненого» світового співтовариства, можна стверджувати, що в нашій країні справжня епідемія туберкульозу.
Причому хвороба процвітає не тільки в матеріально неблагополучних соціальних верствах, але і в цілком забезпечених. І якщо в європейських країнах за своє здоров’я відповідає сама людина, дотримуючись принципу «хочеш бути здоровим-будь ним», то в Росії та деяких країнах пострадянського простору турботу про здоров’я громадян традиційно проявляє держава.
Одне з проявів такої турботи — видання наказів про обов’язкових масових профілактичних оглядах. Звідси і вимога робити флюорографію, без відмітки про проходження якої шанси працевлаштуватися значно знижуються. Але годуючим мамам як-то не дуже поспішає відразу після пологів приступати до суспільно корисної праці, і варто їм в обов’язковому порядку робити флюорографію?
Якщо вчасно не виявити туберкульоз, то велика ймовірність зараження новонародженої дитини. Не кажучи вже про те, що лікування його на ранній стадії у годуючої матері набагато швидше, ефективніше і попереджає всілякі ускладнення. Грудне вигодовування при початкових формах туберкульозу легень можна продовжувати, так як збудники передаються повітряно-крапельним шляхом, а не з грудним молоком.
Годування груддю після пологів протипоказане, якщо у матері відкрита форма туберкульозу. Але про таку форму можна здогадатися вже з цілком очевидним ознаками — кашлю, постійної субфебрильної температури, зазвичай в районі 37°С, нічна пітливість, слабкість.
Після пологів через ослабленого імунітету ймовірність захворювання на туберкульоз набагато вище. Причому захворіти можна, навіть не маючи безпосередньо перед цим контакту із зараженою людиною. Більшість інфікованих мікобактеріями туберкульозу людей довгі роки не здогадуються про це, а хвороба може отримати розвиток при наявності сприяючих чинників — стресів і депресій, в тому числі і після пологів, погіршення харчування, супутніх захворювань і т. п.
Тому, якщо туберкулінова проба (Манту або Діаскінтест) дала позитивний результат, в родині хтось переніс або хворіє на туберкульоз, або будь-які інші підозри на зараженість, то флюорографію після пологів потрібно робити обов’язково. Виникає питання, наскільки це може бути небезпечним для годуючої матері і її дитини.
Методи рентгенологічного обстеження грудної клітки
Традиційна флюорографія переносить зображення на фотоплівку. Популярна вона тому, що забезпечує масовість обстежень (за 1 хвилину можна отримати знімок 1 людини), більш низькі витрати на обстеження, відносно низькі дози опромінення, отримані пацієнтом і медперсоналом. Доза опромінення 0,5-0,8 мЗв.
Більш прогресивним методом можна назвати цифрову флюорографію. Знімок виходить з цифрової камери, записувальної зображення з дзеркала за екраном з люмінофором. Вона включає такі переваги перед традиційною плівковою, як висока інформативність, мінімальне випромінювання при проведенні дослідження, зручність зберігання та вилучення даних, що дозволяють відслідковувати динаміку змін у пацієнта, відсутність хімічних реагентів, рентгенівської плівки, і відповідно, зниження вартості обстеження. Поглинена організмом доза опромінення становить 0,04 мЗв.
Рентгенографія дає більш чітку картину, відмінність її від флюорографії — знімок у натуральну величину.
Зазвичай після виявлення будь-яких відхилень в легенях на флюорографії для уточнення відправляють на рентген. Променеве навантаження на організм 0,1-0,2 мЗв.
Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини
Радіація — випромінювання, при якому відбувається перетворення нейтральних молекул і атомів речовини в позитивні і негативні іони. Іонізуюче випромінювання постійно оточує нас, і доза поглинутого опромінення залежить від місця проживання людини.
Наприклад, для більшості населених районів Франції, Японії, США це 0,3-0,6 мЗв в рік, а поблизу іранського містечка Рам-Сер рівень випромінювання досягає 400 мЗв. В середньому жителі всього світу отримують 2,4 мЗв за рік. У Росії безпечною вважається доза в 3-4 мЗв у рік. Для порівняння, космонавти на МКС отримують за день близько 1 мЗв. Променеву хворобу можна отримати після поглинання організмом 2500-4000 мЗв.
Як видно, при флюорографії та рентгенографії доза опромінення мізерно мала. Але якщо зіставити кількість природної радіації, що отримується організмом за день, то вийде, що таке «одноразова» флюорографічне обстеження перевищує безпечну денну норму природного радіоактивного фону в 4 рази при цифрової флюорографії і в 73 рази при плівковій.
Як впливає на процеси в організмі іонізуюче випромінювання? Після опромінення відбувається іонізація і руйнування молекул клітини з утворенням вільних радикалів, що окислюють і ушкоджувальних вцілілі клітини, що утворюються токсичні речовини — радиотоксины, змінюється склад рідин організму, у тому числі і грудного молока.
Іонізуюче випромінювання викликає поломку хромосом, що знаходяться в найбільш чутливої частини клітини — ядро. Але в будь-якій клітині організму існують і безперервно діють процеси «ремонту» пошкоджених ДНК, і щоб остаточно зруйнувати ці молекули, потрібно вплив набагато сильніше і триваліше, ніж при флюорографії.
Що робити, для того щоб знизити негативний вплив флюорографії?
На кількість виробленого грудного молока флюорографія ніяк не впливає.
Що стосується якості, то після проведення процедури деякі лікарі радять робити зціджування 2-3 рази, і тільки потім можна годувати дитину груддю.
Якщо є якісь підозри про наявність патологічних процесів у легенях, то краще відразу робити рентгенографію. Порівняно з цифрової флюорографії рівень випромінювання у неї трохи вище, але набагато нижче, ніж при плівковою флюорографії.
Перед опроміненням годуючій мамі можна прийняти вітамін Е, який згубно діє на вільні радикали в тканинах і рідинах організму. Вітамін Е у великих кількостях також міститься в нерафінованих рослинних оліях, особливо в горіхових, оливковій і обліпихи.
Також на оксиданти діє гіпоксія — обмеження надходження в організм кисню під час процедури і після неї протягом кількох годин. Досягти цього можна рідким диханням і його затримкою. Висновок радиотоксинов з організму прискорюють фруктові, овочеві та ягідні соки, морси.
Флюорографія, що виконується на сучасних цифрових апаратах, не настільки небезпечна при годуванні груддю, як прийнято думати.
А в деяких випадках користь значно перевищує ту шкоду, що може заподіяти це нескладне і швидке обстеження.
Але для його проведення в такий важливий період для мами і дитини потрібні вагомі аргументи, або вже практично поставлений діагноз за зовнішнім симптомам, після проведення туберкулінових проб чи дослідження мокротиння. Знайте, що змусити робити обстеження проти волі вас ніхто не може, і такі дії є незаконними. Розсудливості і здоров’я!
