Товстий кишечник – це кінцевий відділ травного тракту, в якому відбувається формування калових мас, а також всмоктування води, вітамінів і поживних речовин з харчового комка. Товста кишка утворена сліпою кишкою, має червоподібний відросток, у якому накопичуються лімфоїдні клітини (апендикс), а також ободової кишкою і анальним каналом (прямою кишкою). Стінки товстого кишечника покриті слизовими оболонками, що складаються з клітин епітелію, і вистелені слизом, яка виділяються бокаловидними клітинами. Якщо оболонка товстої кишки запалюється, хворому ставиться діагноз «коліт».
Лікування коліту вимагає комплексних заходів. Основою терапії є лікувальна дієта: хворому призначається стіл №4, що виключає будь-які продукти, які можуть дратувати мукозный шар кишечника і сприяти підвищеному газоутворенню. Хворому також показано лікування мінеральними і мінерально-столовими водами, лікувальна фізкультура і медикаментозна корекція. Схема лікарської терапії складається індивідуально і залежить від тяжкості основного діагнозу, наявних симптомів, ступеня больового синдрому та супутніх ускладнення, які можуть виключати можливість застосування деяких медикаментозних засобів.
Загальна схема і принципи лікування
Зміст
- 1 Загальна схема і принципи лікування
- 1.1 Навіщо потрібні пробіотики?
- 2 «Ентерол» або «Энтерофурил»?
- 3 Симптоматичне лікування: препарати
- 3.1 Якщо у хворого пронос
- 3.2 При здутті і метеоризмі
- 4 Причина запалення – гельмінтоз
- 4.1 Відео — Як лікувати коліт кишечника народними засобами
Лікування гострого та хронічного коліту кишечника включає застосування медикаментозних засобів, спрямованих на усунення патологічних симптомів, а також боротьбу з причиною запального процесу. Важливо, щоб з першого дня лікування хворий дотримувався спеціальну дієту, відмовився від куріння, вживання наркотичних речовин та алкогольних напоїв, знизив фізичні навантаження.
Нерідко проблеми в роботі кишечника спостерігаються в осіб, схильних до частих стресів і страждають емоційною лабільністю (часті перепади настрою), тому важливо контролювати психологічний стан і при необхідності приймати препарати з легким седативною дією: настойку пустирника або валеріани, настій шишок хмелю, гомеопатичні препарати «Тенотен» і «Персен».
При всіх формах коліту хворим показаний короткочасний прийом сорбентів. Це препарати, які вибірково поглинають гази, шкідливі пари, токсини, алергени і продукти життєдіяльності бактерій, які можуть викликати гостру інтоксикацію і отруєння організму. Майже всі ентеросорбенти не мають протипоказань для використання (виняток становлять хронічні запори та кишкова непрохідність), тому їх можна використовувати у пацієнтів будь-якого віку, включаючи особливо вразливі категорії: дітей, вагітних і годуючих жінок, хворих з хронічними та системними захворюваннями, осіб старше 60 років.
Таблиця. Ентеросорбенти для комплексного лікування коліту.
Назва препарату Форма випуску Як приймати Вартість (вказана за упаковку з мінімальним об’ємом)
Навіщо потрібні пробіотики?
Для відновлення нормального балансу кишкової мікрофлори використовуються пребіотики, пробіотики, лактобактерії та біфідобактерії. При виборі відповідного препарату необхідно враховувати вік пацієнта: дітям ліки даної групи призначаються у формі сиропів, суспензій, крапель і жувальних таблеток. Гарним терапевтичним ефектом володіють жувальні таблетки «Нормобакт Junior» у формі ведмедиків зі смаком білого шоколаду. В 1 упаковці міститься 20 таблеток, яких вистачає на курс лікування тривалістю 10 днів (по 1 таблетці 2 рази в день).
Залежно від показань і тяжкості запального процесу, для лікування коліту також можуть призначатися такі пребіотичні препарати:
- «Лінекс»;
- «Біфіформ»;
- «Аципол»;
- «Біфідумбактерин».
Зверніть увагу! Приймати засоби даної групи необхідно від 7 до 30 днів.
«Ентерол» або «Энтерофурил»?
Обидва препарати досить ефективні в лікуванні коліту кишечника і гастроентериту, але для досягнення позитивного результату необхідна правильна діагностика. «Энтерофурил» — це протимікробний препарат місцевої дії на основі нифуроксазида. Він застосовується, коли є підозра на інфекційну патологію. Ніфуроксазид володіє широким спектром антибактеріальної активності і допомагає впоратися з діареєю – одним з основних симптомів інфекційного коліту, – якщо вона викликана сальмонелою, стафілококом, клебсиелл, стрептококом та іншими різновидами патогенних мікроорганізмів.
«Ентерол» — це комплексний препарат, що володіє противоглистной і протимікробною активністю, а також нормалізують склад кишкової бактеріальної мікрофлори. Препарат призначається переважно для усунення функціональної діареї і лікування неінфекційного гастроентериту і коліту.
Таблиця. Як приймати «Ентерол» і «Энтерофурил» («Стопдиар») при коліті.
Характеристика та параметри «Ентерол» Препарати на основі нифуроксазида («Стопдиар», «Ентерол»)
Симптоматичне лікування: препарати
Однією з основних завдань у лікуванні коліту будь-якої етіології є нормалізація стільця і усунення больового синдрому. З цією метою можуть використовувати спазмолітики, наприклад, таблетки на основі дротаверину: «Дротаверин», «Но-шпа», «Спазмол», «Спазмонет». У деяких випадках призначаються спазмолітики у формі ректальних супозиторіїв («Папаверин»). Застосовувати їх потрібно 2-3 рази на день протягом 5-10 днів.
При коліті, супроводжується хронічними запорами (відсутність стільця довше 3 днів і хворобливе просування калових мас по кишечнику), показано використання проносних засобів, перерахованих нижче.
Зверніть увагу! Для відновлення пошкоджених тканин при ураженні прямої кишки і сигмовидної кишки фахівці радять використовувати «Метилурацил». Це стимулятор регенерації тканин з імуностимулюючою дією у формі ректальних суппозиторием і мазі для зовнішнього використання. Мазь необхідно використовувати для аплікацій за допомогою пухких тампонів 1-2 рази в день протягом 30 днів. Свічки використовуються від 1 до 4 разів на день. Курс лікування може становити від 1 тижня до 4 місяців.
Якщо у хворого пронос
При діареї препаратами вибору в більшості випадків стають засоби на основі лопераміду – опіоїдного препарату, що використовується для лікування гострої та хронічної діареї при гастроентериті та запальних процесах в товстому і тонкому кишечнику. Найпопулярнішим ліками даної групи є «Імодіум». При гострому коліті препарат застосовується в початковій дозі 4 мг з наступним зниженням дози до 2 мг після кожної дефекації. Таблетку слід покласти на язик і дочекатися її розчинення, після чого проковтнути растаявшую масу разом зі слиною. Запивати препарат не потрібно.
Аналогами «Имодиума» є:
- «Лоперамід» (пігулки – 6-10 рублів);
- «Диара» (жувальні таблетки – 83 рубля);
- «Лопедиум» (пігулки – 32 рубля);
- «Ларемид» (капсули і таблетки – 64 рубля).
Зверніть увагу! «Лопераміду гідрохлорид» також є структурним аналогом «Лопераміду».
При здутті і метеоризмі
Підвищений газоутворення – один з типових симптомів коліту і гастроентериту – також може вимагати медикаментозної корекції. Для усунення неприємних симптомів у схему лікування включаються ліки на основі симетикона, наприклад, «Еспумізан». Він має вітрогінну дію, руйнує бульбашки газу і ускладнює їх утворення. Симетикон не всмоктується слизовими кишечнику і виводиться з організму в незмінному вигляді.
Аналогічною дією володіють наступні ліки: «Саб Симплекс», «Антифлат Ланнахер», «Боботик».
Причина запалення – гельмінтоз
Якщо причиною запального процесу в товстій кишці стала глистяна інвазія, хворому потрібно курс лікування антипаразитарні препаратами («Вермокс», «Левамізол», «Декарис»). Деякі з них можна застосовувати навіть під час вагітності, але строго за наявності показань і після консультації з фахівцем. Будь-які засоби для боротьби з гельмінтами мають високу токсичність і можуть викликати серйозні ураження печінки та серцевої м’язи, тому самостійне використання даних ліків неприпустимо.
Після лікування необхідно здати аналіз на яйця глист і зішкріб на ентеробіоз. Якщо результат буде негативним, необхідності в продовженні терапії немає.
Нетиповими вважаються випадки, коли коліт викликаний порушеннями у функціонуванні серця і судин. При ішемічному коліті терапія доповнюється препаратами, що нормалізують кровообіг і забезпечують профілактику тромбозу. Одночасно з ними хворому призначаються спазмолітики для розслаблення гладкої мускулатури судинних стінок. При наявності показань після купірування гострого запального процесу лікар може підібрати курс вітамінної та імуномоделюючої терапії. Призначати імуностимулятори слід з підвищеною обережністю, особливо у осіб з ознаками аутоімунних розладів і патологій.