Зміст:
- Механізм розвитку клацань
- Патологічні причини клацань
- Що робити, якщо з’явилися клацання при русі
Механізм розвитку клацань
Існує декілька патогенетичних складових того, чому чути клацають звуки при русі в суглобі, до них відносяться:
- кавітація – процес періодичного освіти невеликих бульбашок нерозчиненого повітря в синовіальній рідині у спокої, які розтягують суглобову щілину, а при початку руху в ньому видають клацання. Це є варіантом норми, при якому клацають суглоби нечасто (не частіше одного разу в 15 хв);
- зміна хрящів – освіта горбистості, нерівномірна ширина хряща викликають хрускіт при ковзанні поверхонь відносно один одного;
- ослаблення зв’язкового апарату – при русі відбувається зісковзування і наголос суглобових поверхонь, що створює характерний клацаючий звук;
- наявність горбиків на ділянці кістки, прилеглої до суглобу, – при русі зв’язки чіпляються за нього, і зсковзуючи, видають характерний звук.
З усіх механізмів утворення звуку при русі варіантом норми є тільки кавітація, в інших випадках причинним фактором є патологічний процес при різних захворюваннях опорно-рухової системи.
Патологічні причини клацань
Виділяють кілька основних причинних факторів появи хрускоту при активному або пасивному русі в різних суглобах, до них відносяться:
- спадкова слабкість зв’язкового апарату суглобів з їх підвищеною розтяжністю (хвороба Марфана) – вроджене захворювання, при якому розвивається патологічна рухливість і гнучкість всіх зв’язок, клацання можуть спостерігатися практично у всіх суглобах, великих і дрібних;
- перенесені травми – навіть при правильному лікуванні та реабілітації зберігається невелике розтягнення зв’язок, що приводить до клацанням. Також після перелому кістки поблизу суглоба утворюються кісткові горбки (кістковий мозоль), про які чіпляються зв’язки при русі;
- спадкове або набуте недорозвинення (гіпоплазія) зв’язкового апарату зумовлює слабкість зв’язок та недостатнє виконання їх функції. При гіпоплазії частіше уражається кульшовий суглоб з одного боку, причому можливо паралельне вкорочення ноги;
- артроз (остеоартроз) – порушення харчування (трофіки) хрящової тканини, суглобова поверхня поступово стає шорсткою, на ній розвиваються горбки і опуклості, ділянки з витонченням, які при русі видають клацання. Це характерно для великих суглобів, з появою клацань при ходьбі або присіданні. З часом приєднуються ознаки запалення з розвитком болю. Найбільш часто уражається колінний суглоб (гонартроз) у жінок з обох сторін;
- запалення (артрит) призводить до зміни кількості та складу синовіальної рідини;
- тендовагініт – запалення зв’язок і їх оболонок, хрускіт і клацання при цьому виникають не в суглобі, а при ковзанні запалених зв’язок всередині їх оболонок.
Що робити, якщо з’явилися клацання при русі
Якщо клацання лунають нечасто, не супроводжуються болем або дискомфортом при русі, то це явище кавітації, що є фізіологічним і не свідчить про патологію. В інших випадках бажано все-таки звернутися до лікаря-ортопеда або артрологу, який призначить відповідне додаткове обстеження з метою виявлення причин:
- рентгенографія, томографія (комп’ютерна, магнітно-резонансна);
- ультразвукове дослідження суглоба;
- артроскопія – візуальне обстеження стану суглобової поверхні за допомогою артроскопа;
- лабораторне дослідження крові для виявлення маркерів системних захворювань сполучної тканини та ознак запального процесу.
Після встановлення причини лікар призначає відповідне лікування, яке зазвичай включає протизапальну терапію (диклофенак, ревмоксикам) при артриті або тендовагініті. У разі артрозу до протизапальних засобів додають хондропротектори – препарати, що відновлюють хрящі (хондроїтин, терафлекс). Вроджені захворювання та клацання у суглобах після травм спеціальної терапії не підлягають, а вимагають виконання рекомендацій щодо зниження навантаження на них.
Поява клацань в суглобах – не завжди ознака патологічного процесу в них. Але якщо вони стали з’являтися все частіше, до них приєдналися біль і дискомфорт, то краще звернутися до лікаря за консультацією і раннього початку лікування можливих захворювань опорно-рухової системи.
