Захворювання під назвою цистит являє собою патологічне запалення сечового міхура, точніше кажучи, його слизової оболонки.
Розвиток захворювання провокує попадання в сечовипускальний канал певного роду бактерій.
Ця хвороба найчастіше характеризується гострим перебігом, яскраво вираженою симптоматикою і порушенням функцій хворого органу.
Причини виникнення циститу
В незалежності від способу зараження першопричиною циститу практично завжди є інфекція. У більшості випадків, а це приблизно 90% від загального числа захворювань циститом, у хворих знаходять кишкову паличку, рідше стафілокок та інші види бактерій.
А от захворювання неінфекційної природи (токсичний, алергічний, термічний, променевої, хімічний та ін) зустрічається дуже рідко.
Інфекція потрапляє в сечовий міхур через сечівник. Так як у жінок він значно коротше та ширше, ніж у представників чоловічої статі, вони хворіють значно частіше, ніж чоловіки.
Існує чимало факторів, які сприяють проникненню інфекції в сечовивідні шляхи, найпоширеніші з яких:
- переохолодження
- недотримання правил особистої інтимної гігієни
- травми сечового міхура
- знижений імунітет
- часті статеві акти
У деяких випадках можуть спровокувати цистит та інші захворювання. Наприклад, патології будови статевих органів, пухлини, розташовані в області тазу, камені в нирках або сечовому міхурі.
Нерідко інфекція попадає на слизову сечового міхура після деяких хірургічних маніпуляцій, наприклад, встановлення катетера.
Симптоми циститу
Найпершою ознакою циститу є прискорене сечовипускання. При прогресуванні запалення позиви можуть виникати до 5-7 разів за одну годину.
До частого сечовипускання приєднуються і інші симптоми циститу, які викликають больові відчуття: різка біль і печіння під час відвідування туалету змінюється тягнуть болями внизу живота. З часом болі посилюються, сеча набуває мутний відтінок, а в особливо складних випадках в ній можна виявити домішку крові. Температура тіла, як правило, підвищена до 37-38 градусів.
Вищеописані симптоми відносяться до клініці гострого циститу. Якщо ж хворий не отримав відповідного лікування, або бактерії виявилися нечутливим до антибіотиків, то цистит найчастіше переходить до хронічного форму.
Для хронічного циститу характерне чергування гострій стадії зі стадією ремісії. Як правило, з часом до хронічній формі приєднуються супутні хвороби: пієлонефрит, кандидоз, запалення придатків.
Лікування циститу
Лікування циститу, в першу чергу, спрямований на боротьбу з інфекцією. Для цього лікар призначає здати аналіз сечі, як загальний, так і по Нечипоренко. Також здається бакпосів сечі. З його допомогою визначають вид бактерій, що викликали запалення, і з’ясовують, який лікарський препарат на нього краще всього діє.
Виходячи їх цього, лікар призначає антибіотик, який призначений саме для лікування циститу, це можуть бути: нітроксолін, палін, монурал, фурагін, нолицин або будь-який інший.
Антибактеріальні препарати застосовуються курсами, після кожного курсу обов’язкова чергова здача аналізів, на основі яких і приймається рішення про доцільність подальшого лікування. Крім антибіотиків, для лікування циститу використовуються різного роду спазмолітики. Вони дуже ефективні в гострій фазі захворювання, так як допомагають швидко позбутися від неприємних больових відчуттів.
Жінкам, особливо тим, у яких цистит перейшов у хронічну стадію, рекомендовано також провести санацію статевих шляхів за допомогою антибактеріальних свічок. Це допоможе уникнути повторного зараження (див. як лікувати цистит у жінок).
При циститі хворим призначають також і певну дієту. З раціону слід виключити гострі і солоні страви, маринади, алкоголь. Речовини, що містяться в таких продуктах, дратують слизову сечового міхура, чим сприяють подальшому розвитку хвороби. Крім того, рекомендується рясне пиття. Чиста вода, морси, відвари трав, допомагають організму швидше позбутися від інфекції. У деяких випадках для лікування циститу лікарі призначають фізіотерапевтичні процедури, такі як магнітотерапія, электроферез, діатермія.
Певні ситуації можуть вимагати і оперативного втручання. Мова йде, як правило, про рецидивуючому циститі, що поєднується з патологією будови органів сечостатевої системи. У цьому випадку недуга практично не піддається традиційній терапії. Таким хворим найчастіше проводять операції з розширення уретри або роблять резекцію шийки сечового міхура.
См. також лікування циститу в домашніх умовах
Профілактика циститу
Так як захворювання належить до розряду досить поширених хвороб, його терапія обов’язково включає в себе ще й дотримання певних профілактичних заходів.
Профілактика циститу дозволить людям, які мають схильність до запалення сечового міхура, уникнути повторення. Таким чином, щоб попередити цю хворобу, бажано:
- уникати переохолодження
- дотримуватися звичного режиму сечовипускання, ні в якому разі не стримувати позиви довгий час
- не носити синтетичного білизни і обтягуючого одягу
- проводити туалет статевих органів до і після статевого контакту, після статевого контакту бажано помочитися
- вживати достатню кількість рідини
- своєчасно лікувати хронічні захворювання органів малого тазу
Людям, схильним до появи циститу, також рекомендується час від часу проходити пропивати курс препаратів з лакто – і біфідобактеріями. З їх допомогою поліпшується мікрофлора кишечника і слизових, що підвищує імунітет людини і його стійкість перед хвороботворними бактеріями.
Читайте також, лікування циститу у чоловіків.
Ускладнення
При відсутності адекватного лікувального комплексу, цистит може дати серйозні ускладнення. Найчастіше це захворювання впливає на стан нирок. Інфекція сечовивідних шляхах потрапляє в нирки і викликає їх запалення, яке має наукову назву пієлонефрит.
Також простий цистит ризикує перерости в интерсцитиальный. При цій ускладненій формі запалюється не тільки слизова, а практично весь сечовий міхур, включаючи підслизовий шар і м’язову стінку.
Цей стан дуже серйозне, так як подальше прогресування запальних процесів загрожує незворотними змінами сечового міхура. В більшості випадків воно закінчується операцією з пересадки ураженого органу.
Одним з ускладнень циститу є гематурія – поява в сечі крові або кров’яних згустків. Як правило, домішок крові в таких випадках трохи, але в певних ситуаціях може розвинутися кровотеча, що вимагає термінового переливання крові.
Поширеність захворювання
Незважаючи на те, що таку хворобу, як цистит, не часто оприлюднюють, він є дуже поширеним захворюванням. При цьому переважна кількість хворих – це молоді жінки репродуктивного віку.
Як стверджує статистика, кожна четверта представниця слабкої статі, як мінімум, один раз в житті, перехворіла запаленням сечового міхура. У значної кількості жінок воно переходить у хронічну форму, від якої позбутися значно складніше. Особливо вразливі перед циститом вагітні жінки, у яких спостерігається гормональна перебудова і ослаблення захисних функцій.
Широка поширеність циститу серед жінок пояснюється, в першу чергу, тим, що їм значно простіше захворіти внаслідок особливої будови статевих органів. Крім того, у багатьох випадках ситуація ускладнюється тим, що при перших симптомах далеко не всі поспішають вдатися до допомоги лікаря і намагаються вилікуватися самостійно.
У хід йдуть поради подруг і рецепти нетрадиційної медицини. На жаль, такий підхід дає дуже негативні результати. У кращому випадку цистит переходить у хронічну форму, в гіршому – починаються ускладнення.
Що стосується чоловіків, офіційна медицина стверджує, що порівняно з жінками, число хворих на цистит серед даної групи населення, мінімальна. Наприклад, в Росії на 1000 чоловіків в рік реєструється не більше 8 випадків захворювання.
