Цистит у жінок: причини, симптоми і лікування

Зміст

Цистит являє собою одне з найбільш часто зустрічаються захворювань в урологічній практиці.

Дана патологія являє собою запальний процес, що локалізується на слизовій оболонці сечового міхура.

Жінки хворіють набагато частіше, ніж чоловіки. Це пов’язано з анатомічними особливостями будови сечостатевої системи: сечовипускальний канал у жінок коротші і ширші, саме тому інфекційних агентів значно легше просуватися по вертикальному шляху. Найбільш схильні до появи циститу жінки у віці від 20 до 45 років. Симптоми і лікування цієї недуги ми розглянемо в даній статті.

Причини циститу у жінок

Цистит є інфекційним захворюванням і найчастіше викликається такими мікроорганізмами, як: кишкова паличка (понад 70% випадків), стафілококи, інші бактерії. Найчастіше це захворювання виникає внаслідок перенесення інфекції з вогнища ураження розташованого нижче (вульвовагініти різної етіології) або ж недотримання правил особистої гігієни (неправильне підмивання). Крім того, не можна виключати і гематогенний шлях поширення інфекції, при якому збудники захворювання пересуваються по крові руслу.

Спадний шлях поширення інфекції також має місце при даному захворюванні. У цьому випадку бактерії потрапляють в сечовий міхур з верхніх відділів сечовидільної системи (нирки, сечоводи) з струмом сечі (наприклад, при пієлонефриті).

Найчастіше причини розвитку циститу у жінок можуть бути обумовлені аномаліями розвитку органів сечовидільної системи (структури, недорозвинення та інше). Онкологічні захворювання також перешкоджають нормальному відходження сечі, викликаючи її застій і інфікування.

Вплинути на появу і розвиток захворювання може ряд провокуючих чинників, що знижують загальну імунну резистентність організму. До таких чинників слід віднести наступні:

перенесені гінекологічні інфекційні, венеричні або урологічні захворювання з гострим або хронічним перебігом (аднексит, сальпінгіт, сальпінгоофорит, пієлонефрит, уретрит)
попереднє переохолодження організму;
регулярне тривале знаходження в сидячому положенні (робота за комп’ютером протягом більше 3 годин, не встаючи з-за столу, призводить до застою сечі, її можливого інфікування);
зниження імунітету, викликане вагітністю;
зниження імунних сил, спричинене цукровим діабетом;
наявність хронічних вогнищ інфекції (тонзиліт, карієс, риніт тощо);
прийом лікарських препаратів, що володіють імуносупресивний дією (цитостатики, гормони);
часті стресові ситуації і емоційне перенапруження;
нерегулярне харчування й недосипання;
недотримання правил особистої гігієни (рідка зміна гігієнічних засобів під час менструації, неправильне підмивання, нерегулярна зміна білизни);
травматичні пошкодження спини;
патологічні стани, при яких не відбувається повне спорожнення сечового міхура (неврологічні захворювання, попередні травми спинного мозку, нейрогенний сечовий міхур тощо);
ранній початок статевого життя;
літній вік.

Симптоми циститу у жінок

Клінічні симптоми, а також ознаки циститу у жінок мають яскраву картину в тому випадку, якщо мова йде про гострому процесі.

Коли цистит приймає хронічний перебіг, симптоми у жінок стають стертими, і захворювання протікає менш помітно.

Запідозрити розвиток циститу можна при наявності декількох з наступних ознак:

1) Часті позиви до сечовипускання (іноді через кожні чверть години);

2) Болючість, болю, відчуття печіння по ходу уретри під час сечовипускання, пік яких спостерігається в самому кінці виділення сечі;

3) Болі над лоном (в надлобковій області), може бути самостійним явищем, а можуть супроводжувати процес сечовипускання;

4) Помутніння сечі;

5) Наявність пластівців, гнійних згустків в сечі;

6) Виділення сечі з неприємним різким запахом;

7) Гематурія – наявність крові в сечі;

Відчуття неповного випорожнення сечового міхура;

9) Можлива поява болю в поперековому відділі хребта або в проекції нирок (якщо патологічний запальний процес піднявся вгору і торкнувся нирки);

10) При тривалому перебігу та відсутності адекватного лікування може розвинутися енурез (неможливість утримувати сечу).Крім того, при тяжкому перебігу циститу у жінок можуть мати місце і загальні симптоми: підвищення температури тіла (частіше до 37-37,5?С), загальна слабкість, нездужання, нудота і блювання (як реакція організму на інфекційну інтоксикацію), озноб. Тому розібратися з питанням як лікувати цистит слід вчасно, щоб уникнути ускладнень.

Ускладнення циститу у жінок

При правильному лікуванні цистит у жінок проходить досить швидко. А ось при неправильно підібраній схемою терапії або ж відсутності впливу на захворювання, можливий розвиток низки ускладнень, серед яких прийнято виділяти наступні:

1) Перехід запалення вглиб (на м’язовий шар сечового міхура) – інтерстиціальний цистит. Причиною такого переходу може стати міхурово-сечовідний рефлюкс (закидання вмісту сечового міхура по сечоводах вгору);

2) Вертикальний шлях поширення інфекції до органів сечовидільної системи, розташованим вище (нирки), може призвести до розвитку супутньої патології: пієлонефрит, абсцес нирки і т. д.;

3) Розрив сечового міхура, наслідком якого стає перитоніт (досить рідкісне, але все ж можливе ускладнення).Дивіться також, симптоми циститу у чоловіків.

Діагностика захворювання

Досить яскрава клінічна симптоматика дозволяє запідозрити наявність циститу у жінок, діагноз потребує підтвердження та диференційної діагностики із захворюваннями інших органів сечостатевої системи.

Так, для постановки правильного діагнозу необхідно проведення та оцінка таких методів дослідження, як:

ретельний збір анамнезу (нещодавно перенесені запальні захворювання, переохолодження, наявність сумнівних статевих партнерів і ін);
огляд терапевта та гінеколога (для диференціальної діагностики з запальними захворюваннями органів репродуктивної системи);
загальний аналіз крові;
біохімічний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
аналіз сечі по Нечипоренко;
посів сечі для виявлення збудника та визначення його чутливості до антибактеріальних препаратів;
цистоскопія;
УЗД органів малого тазу (нирок, сечового міхура, матки, яєчників);
оглядова урографія (визначає патологію нирок, сечоводів);
дослідження мікрофлори піхви (для диференціальної діагностики з вульвовагинитом або кульпітом).

Лікування циститу у жінок

Як правило, терапія циститу у жінок має бути комплексна. Для лікування використовується кілька груп препаратів: антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби, імуномодулятори, спазмолітики, уросептики (див. таблетки від циститу).

Антибактеріальна терапія може призначатися як після виявлення збудника, так і до. Найбільш часто використовуваними антибіотиками при циститі є: цефалоспорини 2 або 3 покоління, захищені пеніциліни.
Серед уросептиків перевага віддається таких препаратів, як: Фурагін, а також рослинним (Канефрон Н, ведмежі вушка, лист брусниці, мучниці). При вираженому больовому синдромі показано застосування Но-шпи. Для зняття запалення рекомендується застосування НПЗЗ. Препаратами вибору серед антибіотиків вважаються: Ципрофлоксацин, Азитроміцин, Офлоксацин, Монурал, Фурадонін.

Крім прийому ліків, в домашніх умовах бажано дотримувати деякі правила, які допоможуть вилікувати цистит швидше:

1) У першу чергу пийте достатню кількість рідини. Краще віддавати перевагу клюквенному або брусничному соку, а також звичайної води без газів.

2) Прогрівання. Можна прикладати до місця, яке болить грілку, або звичайну пляшку, наповнену водою необхідної температури.

3) Прибрати з щоденного раціону продукти, в яких високий вміст кальцію. Це молоко, сир, сир і т. д.

3) Щоб позбутися від печії слід випивати склянку води, попередньо розчинивши в ньому ложку соди. Повторювати прийом кожні 3 години. См. також: лікування циститу в домашніх умовах у жінок.

Профілактика циститу у жінок

Без адекватного лікування, найчастіше, цистит набуває хронічного перебігу. Якщо у жінки є схильність до частого рецидивування захворювання, то їй необхідно дотримуватися основні профілактичні заходи:

не переохолоджуватися;
вживати достатню кількість рідини (не менше 1-1,5 літрів на добу);
не знаходиться тривалий час в сидячому положенні (при сидячій роботі рекомендується періодично вставати і розминатися, ходити);
при позивах на сечовипускання не терпіти;
своєчасне лікування хронічного процесу будь-якої локалізації;
використання індивідуальних засобів захисту при статевому акті;
дотримання правил особистої гігієни статевих органів (особливо в період менструації).

Дотримуйтесь дані заходи профілактики, щоб не лікувати цистит у жінок повторно.