Цитомегаловірус: симптоми, лікування, профілактика, фото

Цитомегаловірус: симптоми, лікування, профілактика, фотоЩо це таке – цитомегаловірус — хвороба, яку викликає особливий різновид герпевирусов.

Захворювання легко передається від людини до людини, тому кожен другий дорослий чоловік або жінка мають до нього імунну відповідь, яка свідчить про те, що вони колись перехворіли цим захворюванням.

У здорових людей з хорошим імунітетом цитомегаловірусна інфекція практично не викликає ускладнень, однак для деяких категорій, а саме для вагітних жінок і новонароджених, він є дуже небезпечним.

Як можна заразитися і що це таке?

Цитомегаловірус є однією з найбільш поширених хвороб. Ця особливість пояснюється його високою вірулентністю, не даремно дуже часто цитомегаловірус ще називають «хворобою поцілунків». Проблема полягає в тому, що вірус знаходиться не тільки в крові хворої людини, але і в його слині, спермі, вагінальних виділеннях, сечі, і навіть в сльозах.

Саме тому існує безліч шляхів передачі цитомегаловірусу:

  • побутовий шлях передачі;
  • трансплацентарний (через плаценту від матері до плоду);
  • при грудному годуванні через материнське молоко;
  • під час пологів від матері до дитини;
  • при статевому акті;
  • при пересадці органів або під час переливання крові та плазми

Найбільшу небезпеку для оточуючих є люди, у яких вірус знаходиться в активній фазі. При цьому більшість тих, хто заразився, на момент зараження мали з тієї чи іншої причини знижений імунітет.

Як показує статистика, найчастіше зараження відбувається під час статевого акту, так як вагінальний секрет і сперма містять найбільш високу концентрацію вірусу.

Цитомегаловірус: симптоми, лікування, профілактика, фото

Симптоми цитомегаловірусу

Симптоми цитомегаловірусу мають суттєві відмінності у людей з гарним імунітетом, і в осіб, чий імунний статус значно знижений. У першій категорії хворих цитомегаловірус проходить практично непомітно. А якщо симптоми присутні, то вони мають більшу схожість з мононуклеозом.

Хвороба починається з досить тривалого інкубаційного періоду — до 60 діб, потім настає основна фаза хвороби, яка триває приблизно 2-6 тижнів. Серед симптомів відзначається невелике підвищення температури, збільшення лімфовузлів, слабкість, м’язовий біль.

  • У жінок цитомегаловірусна інфекція може спровокувати різні патології сечостатевої сфери: ерозію і запалення шийки матки, запальні процеси в самій матці або придатках.
  • У чоловіків найчастіше уражається сечівник, що є причиною неприємних відчуттів під час відвідування туалету. Люди, чий імунітет під впливом тих чи інших причин перебуває в пригніченому стані, переносять цитомегаловірус набагато важче. Для подібної ситуації характерна генералізація інфекції, яка зачіпає легені, нирки, печінку, підшлункову залозу і багато інші органи.

    У ВІЛ-інфікованих людей, або у пацієнтів після трансплантації кісткового мозку, цитомегаловірус може також стати причиною смерті.

    Під час вагітності

    Цитомегаловірус несе велику небезпеку для жінок, які перебувають у стані вагітності. Загрозу в даному випадку несе первинне зараження у матері. Вірус легко проникає через плаценту, тому ризик того, що він перейде до плоду, дуже високий. Якщо зараження відбувається на ранніх термінах вагітності, то найчастіше ембріон гине.

    В іншому випадку у нього можуть виникнути серйозні вади: гіпоплазія легень, мікроцефалія, атрезія стравоходу, дефект міжпередсердної перегородки. У більшості випадків подібні вади не сумісні з життям. Якщо ж дитина заразилася цитомегаловірусом від матері на більш пізньому терміні, наприклад, в третьому триместрі вагітності, він має великі шанси вижити.

    Як правило, при вагітності підозра на цитомегаловирусную інфекцію у плода з’являється після проведення ультразвукової діагностики. Для підтвердження жінка здає аналізи, які виявляють наявність або відсутність вірусу в її крові. Щоб отримати більш точну інформацію про те, заражений чи плід, вагітної можуть призначити процедуру амніоцентезу, коли через прокол у животі проводиться забір амніотичний рідину на аналіз.

    Враховуючи велику небезпеку для майбутньої дитини, кожна жінка повинна обов’язково проводити діагностику цитомегаловірусу. Найкраще це робити на етапі планування.

    Цитомегаловірус: симптоми, лікування, профілактика, фото

    У новонароджених

    Цитомегаловірус, виявлений у новонародженого, являє собою вроджену форму хвороби. Найчастіше зараження відбувається ще в материнській утробі, рідше — під час пологів або після них. Подібну патологію на сьогоднішній час діагностують приблизно у 10 % новонароджених.

    Діти з вродженою формою цитомегаловірусу, як правило, недоношены і, як наслідок, маловесны. Вже через день після пологів і них на тілі з’являється дрібна висипка, в рідкісних випадках можливі крововиливи на поверхні шкірних покривів. Відбувається ураження різних груп органів. Зокрема, печінки, головного мозку, селезінки.

    У дитини можлива жовтяниця, тремор рук і ніг, анемія. Крім того, сильно страждають органи слуху і зору. Прогноз залежить від того, на якому терміні вагітності заразився новонароджений, як переносила хвороба його мати, отримували жінка медичну допомогу з цього приводу.

    Аналізи і діагностика цитомегаловірусу

    Цитомегаловірус: симптоми, лікування, профілактика, фотоДіагностика цитомегаловірусу — досить трудомісткий процес, так як клінічні симптоми часто бувають дуже змазаними.

    Для підтвердження діагнозу потрібно провести відразу декілька лабораторних аналізів. По-перше, методом ПЛР проводять дослідження різного роду виділень: слини, піхвового секрету, грудного молока, а також крові. Дана методика дозволяє виділити збудник, однак не дає уявлення про його активності.

    Повну картину з цього питання можна отримати, скориставшись ІФА-методом. Для проведення такого аналізу береться венозна кров пацієнта. ІФА-метод показує наявність в крові антитіл IgG або IgM.

    Присутність першого виду антитіл вказує на те, що людина в свій час вже перехворів вірусом і в його крові з’явилися антитіла, які захищають його від повторного зараження. А от наявність антитіл класу IgM — пряма ознака того, що хвороба знаходиться в активній фазі.

    Крім ІФА-методу при підозрі на цитомегаловірус доцільно визначити також авідність антитіл. Якщо його показник перевищує 40 %, то це говорить про те, що людина перенесла інфекцію вже давно.

    Показник у 30-40 % свідчить на користь того, що цитомегаловірус знаходиться в пізній стадії первинного зараження, а ось коли він показує менше 30 % – це означає, що у хворого наявність первинного зараження.

    Лікування цитомегаловіруса

    Суть лікування при цитомегаловирусе полягає в прийомі противірусних засобів, специфічної терапії в даному випадку не існує. Вибір того чи іншого препарату залежить від того, який орган найбільше постраждав від впливу вірусу.

    Так, при цитомегаловирусном риніті ефективним є Ганцикловір, а ось при ураженні мозку, легень, органів шлунково-кишкового тракту використовують переважно препарат Фоксарнет. Враховуючи полисимптомность цитомегаловірусу, лікарі часто призначають комбінацію, що складається з кількох видів противірусних ліків.

    Крім того, високу ефективність при терапії цитомегаловірусу показують інтерферони та імуномодулятори. У осіб, У яких цитомегаловірусна інфекція проходить за типом мононуклеозной, лікування у більшості випадків не потрібно.

    Крім системного лікування, при цитомегаловирусе зазвичай призначають також і місцеву терапію. Так, статеві органи щодня обробляють спеціальними мазями: оксолінової, интерфероновой, риодоксолевой.

    Мазі використовують два тижні, при цьому час від часу змінюють. Для санації ротової порожнини застосовують розчини етонію, фурациліну, амінокапронової кислоти.

    Профілактика

    Профілактика цитомегаловіруса являє собою, в першу чергу, звичайне дотримання правил особистої гігієни. Щоб не підхопити хворобу, рекомендується не використовувати чужих рушників, посуду, зубних щіток та інших предметів гігієни. Перед прийомом їжі обов’язково ретельно мити руки, а ввечері приймати душ.

    Для профілактики цитомегаловірусу також важливою є культура статевих відносин. Щоб зменшити ризик зараження, з новим статевим партнером доцільно використовувати презервативи. Крім того, важливо зміцнювати свій імунітет, який, навіть у випадку, якщо зараження відбулося, буде сприяти тому, що хвороба пройде швидко і без ускладнень.

    Велику значимість профілактичні заходи мають для вагітних жінок, які ніколи не хворіли цитомегаловірусом. Під час вагітності їм треба регулярно здавати кров, щоб стежити за тим, чи не відбулося зараження.

    Крім того, таким жінкам рекомендується суворо дотримуватися особисту гігієну, обмежувати своє перебування в місцях великого скупчення людей.

  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: