Дегенеративно-дистрофічні зміни грудного відділу хребта

Дегенеративно-дистрофічна патологія в грудному відділі хребта розвивається внаслідок порушення трофіки (живлення) хрящової тканини міжхребцевих сполук. У зв’язку з особливостями будови хребта в грудному відділі зміни в ньому розвиваються не так часто, як в шийному або поперековому відділі. Лікування змін комплексне і спрямоване на відновлення властивостей та структури хрящової тканини.
Зміст:

  • Механізм розвитку
  • Види
  • Причини
  • Симптоми
  • Діагностика
  • Лікування

Механізм розвитку

Хрящова тканина в організмі людини живиться за рахунок синовіальній рідині суглоба або міжхребцевого диска. Поживні речовини, необхідні для підтримки нормальної структури хряща потрапляють в нього за рахунок дифузії (вбирання) із синовіальної рідини, в яку вони потрапляють з крові. Будь-які порушення харчування (трофіки), недостатність амінокислот, необхідних для синтезу білків хрящової тканини, що призводять до порушення структури хряща. Він стає більш витонченим, тендітним, розвиваються мікротріщини і ерозії – процеси дегенерації. Ці зміни викликають запалення з появою болю і подальшим збільшенням порушень трофіки хрящової тканини.

Порушення структури хрящів міжхребцевих дисків у грудному відділі хребта може викликати зменшення їх висоти (просідання) і розвиток протрузії (випинання) і грижі (випинання з порушенням цілісності фіброзного кільця диска). Превалювання змін у суглобах між відростки грудних хребців зменшує діаметр отвору виходу спинномозкових корінців з каналу хребта.

Види

Залежно від того, в яких хрящах превалюють дегенеративні зміни, виділяють 2 основних види:

  • дегенеративні зміни хрящів дисків між грудними хребцями – більш рідкісний вид у зв’язку з меншою рухливістю хребта в грудному відділі і меншими навантаженнями на нього. Проявляється у вигляді остеохондрозу з можливим розвитком грижі або протрузії;
  • зміни хрящів суглобів між відростками хребців (спондилоартроз) – зустрічаються частіше, призводять до звуження кісткового отвору між хребцями і обмеження спинномозкових корінців.

Причини

Дегенеративно-дистрофічні зміни грудного відділу хребта є результатом дії багатьох причин, до яких відносяться:

  • вроджені викривлення хребта в грудному відділі (сколіоз і кіфоз) викликають значні порушення кровообігу в тканинах хребців з розвитком дистрофії;
  • неправильна постава під час сидячої роботи – в дитячому віці провокує кіфоз, у дорослих – підвищення навантаження на хребці з подальшим розвитком остеохондрозу;
  • вроджені порушення живлення хрящів в організмі – передаються спадково, в залежності від вираженості порушення трофіки, дегенеративні процеси розвиваються у всіх хрящах організму, в тому числі і між хребцями грудного відділу;
  • нераціональний режим праці і відпочинку з недосипанням призводить до неправильної іннервації судин і їх спазму зі зниженням об’єму кровотоку в тканинах грудних хребців;
  • перенесені травми грудного відділу хребта у минулому.

Симптоми

Прояви змін в грудному відділі залежать від ступеня запалення хрящової тканини і утиску спинномозкових корінців. Для змін в міжхребцевих дисках характерно прихований перебіг без будь-якого прояву процесу, іноді може з’являтися біль безпосередньо по ходу хребта (результат запальної реакції). У разі спондилоартрозу клінічні симптоми з’являються на ранніх стадіях розвитку, до них відносяться:

  • біль у місці ураження хряща має тягнучий або ниючий характер, посилюється при рухах, супроводжується відчуттям скутості в спині. При обмеженні спинномозкових корінців біль посилюється, що може віддавати по ходу міжреберних нерва;
  • парестезія, порушення чутливості шкіри в результаті здавлювання чутливих волокон. Парестезія часто розвивається на шкірі спини у вигляді оніміння, поколювання або повною відсутністю всіх видів чутливості;
  • порушення роботи органів грудної клітки можуть бути самими різними, що часто ускладнює діагностичний процес.

Діагностика

Інструментальне дослідження є важливим заходом у встановленні діагнозу та з’ясування вираженості змін в грудному відділі хребта, так як клінічні симптоми не завжди бувають чіткими і виразними. Для цього використовуються:

  • рентгенографія в прямій і бічній проекції;
  • томографія (комп’ютерна або магнітно-резонансна) – на сьогоднішній день це дослідження часто застосовується, оскільки дає можливість візуалізувати навіть невеликі дегенеративні зміни.

Лікування

Терапія цієї групи захворювань із змінами грудного відділу хребта спрямована на відновлення структури хрящової тканини і зниження запальної реакції. Для цього використовуються:

  • протизапальні препарати (кетанов, диклофенак);
  • хондропротектори – група засобів, які відновлюють структуру хрящів і поліпшують їх трофіку (терафлекс, хондроїтин);
  • судинні препарати для поліпшення кровотоку (трентал).

Після стихання гострих проявів патології проводиться реабілітація хребта за допомогою виконання спеціальних гімнастичних вправ.

Поява почуття скутості, ниючим або тягне біль в грудному відділі хребта є приводом для відвідин лікаря, обстеження і початку адекватного лікування.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя