Зміст:
- Механізм розвитку (патогенез)
- Причини
- Нозологічні одиниці
- Симптоми
- Діагностика
- Лікування
Механізм розвитку (патогенез)
Хребет в області попереку і крижів піддається найбільшим навантаженням у порівнянні з його іншими відділами. Тому дегенеративні і дистрофічні зміни в ньому розвиваються частіше. Захворюваність висока – до 30% населення старше 35 років. Дегенеративно-дистрофічні зміни попереково-крижового відділу хребта є мультифакторіальної патології, їх розвиток провокує безліч причин. Основні ланки процесу однакові, незалежно від причини:
- порушення живлення (дистрофія) хрящів дисків між хребцями, яке призводить до їх руйнування (дегенерації);
- дегенерація хрящової тканини викликає зміна висоти міжхребцевих дисків, поява випинань в них з руйнуванням фіброзної оболонки (грижа) або без (протрузія). Всі ці фактори викликають порушення пропорційного співвідношення хребців, з подальшим обмеженням спинномозкових корінців;
- розвиток запалення в області дегенеративних змін хрящів – клітини імунної системи внаслідок процесів руйнування виробляють речовини-індуктори запального процесу (простагландини), які зумовлюють появу болю, посилення кровопостачання (гіперемія) та набряк тканин.
Патологічний процес протікає тривалий час, має тенденцію до поступового прогресування й хронічного перебігу.
Причини
До основним причинним факторів, які провокують розвиток дегенеративних змін, відносяться:
- вікові зміни – у віці старше 35 років в організмі починають переважати процеси порушення живлення всіх хрящів, у різних людей швидкість розвитку таких процесів різна;
- генетична схильність – передається у спадок від батьків, патологічний процес може розвиватися в більш молодому віці;
- високі статичні або динамічні навантаження на поперек і крижі – пов’язані з особливостями трудової діяльності людини. Вони призводять до постійної мікротравматизація міжхребцевих хрящів з’єднань, порушення їх трофіки та дегенерації. Такий причинний фактор притаманний людям певних професій (хірурги, вантажники, перукарі) і спортсменам;
- травми хребта у минулому, що призвели до зміни співвідношення хребців, микропереломам або їх підвивихи суглобів.
Нозологічні одиниці
Основним захворюванням при дегенеративних змінах в попереку і крижах є остеохондроз, який може супроводжуватися грижами або протрузії дисків між хребцями. У разі переважання ураження хрящів суглобів хребців розвивається спондильоз.
Симптоми
Основний клінічний прояв – біль, яка характеризується такими особливостями:
- поступове підвищення вираженості болю в області поперекового відділу або крижів, особливо після рухів у них або після тривалої статичної навантаження (стояння). Винятком є гостра інтенсивна біль при різкому обмеженні корінців (простріл);
- характер болю тягне;
- після відпочинку та сну інтенсивність болю менше;
- іррадіація болю відбувається внаслідок обмеження спинномозкових корінців, частіше віддає в ногу з її задньої поверхні.
Крім болю, дегенеративні і дистрофічні зміни в попереку і крижах можуть супроводжуватися скутістю рухів у них і парестезією (результат обмеження чутливих волокон нерва, що супроводжується відчуттям оніміння шкіри в області їх іннервації).
Діагностика
Інструментальне обстеження проводиться з метою верифікації діагнозу, точного визначення локалізації процесу і вираженості структурних змін хребців і їх з’єднань. Для цього використовуються методи рентгенодіагностики (томографія, рентгенографія).
Лікування
Терапевтична тактика включає кілька підходів:
- медикаментозне лікування спрямоване на зниження запалення і болю (кетанов, диклофенак, ревмоксикам), відновлення хрящів (хондроїтин, терафлекс), поліпшення метаболізму в чиї нервових волокнах (вітаміни групи В), зниження спазму поперечносмугастих м’язів для зменшення вираженості утиску (мідокалм);
- фізіотерапія – вплив на хребці за допомогою магнітного поля (магнітотерапія) і електрики (електрофорез). Дозволяє додатково поліпшити результат медикаментозного лікування;
- хірургічне втручання використовується при значних структурних змінах дисків (грижа, протрузія), подвывихах або микропереломах з метою їх пластики та звільнення чиї корінців;
- лікувальна гімнастика – обов’язковий компонент терапії, що проводиться після стихання гострих процесів і зниження інтенсивності болю у вигляді спеціальних вправ.
Враховуючи хронічний перебіг даної патології в попереку і крижах, при появі перших симптомів, навіть невисокій інтенсивності, варто звернутися до лікаря для раннього початку терапії та кращого її результату.
