Зміст статті:
За останнє десятиліття відмічається тенденція до зростання числа захворювань кістково-м’язової системи. В середньому від них страждає близько 30% усього населення. Патології суглобів однаково часто зустрічаються в будь-якому віці: від немовлят до пенсіонерів. Причиною є демографічне старіння, малорухливий спосіб життя, погана спадковість, нераціональне харчування та багато інших факторів. Поява дискомфорту в тазостегнової області говорить про те, що недуга досяг певної стадії і прогресує. Щоб виявити ступінь відхилення від норми і встановити правильний діагноз, необхідно негайно звернутися до фахівця.
Методи обстеження кульшового суглоба у дорослих і дітей
Діагностика болю в кульшовому суглобі у дітей і дорослих проводиться в кілька етапів: збір анамнезу, пальпація, лабораторні аналізи та функціональні тести. При необхідності призначаються апаратні методи дослідження для отримання максимально повної картини захворювання. Найбільш популярні й надійні серед них — рентген, КТ, МРТ, УЗД.
Отримані в ході діагностики дані не можуть бути помилковими. Правильність діагнозу залежить від кваліфікації лікаря, який проводить розшифровку аналізів або знімків.
Зовнішній огляд і пальпація
При огляді кульшового суглоба лікар звертає увагу на конкретну область, поставу, ходу, довжину кінцівок, вираженість природних викривлень хребта. У здорової людини ноги розташовані строго вертикально тулуба, постава пряма, хода правильна, поперекове викривлення помірне. Якщо є проблема, порушуються співвідношення кінцівок і з’являється кульгавість.
У горизонтальному положенні хвора нога може бути злегка зігнута, відведена в сторону, ротована назовні або всередину. Здорова шкіра в області суглоба чиста, має звичайну забарвлення. При патології на шкірі відзначаються почервоніння, свищі, рубці, набряк, крововиливи.
Пальпація проводиться поверхнева і глибока. Перша дає загальне уявлення про температуру тіла, тургоре шкіри, хворобливості. Глибока дозволяє оцінити стан навколосуглобових тканин, синовіальної сумки, великого вертлюга, частині вертлюгової западини.
Немовлят вперше оглядають через 1 місяць після народження. Ортопед пальпує суглоб, аналізує симетричність складок, зміна конфігурації (западіння, вибухання або деформацію).
Лабораторні аналізи
Для отримання більш точних відомостей про стан кульшового суглоба призначають лабораторні аналізи:
- Загальний аналіз крові (ОАК). Особлива увага приділяється показникам С-реактивного білка, загального білка, лізосомальних ферментів, дефинеламиновой реакції. Підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) розповість про запальний процес в тканинах суглоба. При ревматичних патологіях в крові з’являються антинуклеарні тіла (АНА), а при артриті підвищується рівень сечової кислоти.
- Загальний аналіз сечі (ОАМ). Формула сечі змінюється тільки при важких формах захворювання суглобів або запаленнях. У здорових людей в урині не повинні бути білок, кров.
- Аналіз синовіальної рідини. Пункція суглобової порожнини для забору матеріалу проводиться під місцевою анестезією. Оцінюється консистенція, колір і в’язкість синовіальної рідини. При травмах або наявності інфекції в організмі її колір змінюється з жовтого в червонуватий, набуває бурий відтінок, а прозора від природи текстура стає каламутною.
В результаті проведених досліджень лікар може зробити висновок про етіологію і характер захворювання.
Функціональні тести
Функціональні тести кульшового суглоба — один з видів діагностики. Вони необхідні для оцінки рухової активності, ступеня ураження досліджуваної області.
Варіанти тестів на розгинання суглоба:
Апаратні методи дослідження
Рентгенографія
Показанням до проведення рентгенологічного обстеження у дорослих і новонароджених є біль в області суглобів, набряклість, скрутна рухливість або зміна кольору шкіри. Під час процедури пацієнт може сидіти або лежати. З допомогою спеціального апарату на тазостегнову область направляють промені. Інші органи закривають свинцевим фартухом. Через 15 хвилин надаються готові знімки із зображенням структури кісток.
Процедура рентгенографії триває не більше 3-х хвилин, тому випромінювання мінімально. Променева діагностика тільки протипоказана вагітним.
КТ та МСКТ
Комп’ютерна томографія (КТ) — найсучасніший і найбільш інформативний вид дослідження в області рентгенології. Знімки відображають структуру суглобових тканин з точністю до міліметра. Крім того, можна зробити зображення в будь-якій площині, щоб побачити зміни у всіх шарах хряща чи кістки.
Для дослідження великих зон, елементів опорно-рухової системи, головного мозку застосовують метод МСКТ (мультиспіральному комп’ютерної томографії). Його перевага в більш чіткому зображенні.
МРТ
В основі магнітно-резонансної томографії (МРТ) лежить застосування радіохвиль і сильного магнітного випромінювання. Під час дослідження пацієнта поміщають в «тубу» апарату. Обов’язковою умовою є збереження нерухомості протягом процедури.
Жодних вікових обмежень для проведення МРТ не існує, так як метод не небезпечний для здоров’я. До протипоказань відноситься наявність в тілі предметів, притягивающихся магнітом: кардіостимуляторів, протезів, імплантів і т. д.
УЗД
Ультразвукове дослідження — найбільш безпечний метод діагностики. Його проводять при травмах, ревматологічних патології кульшового суглоба, запальних процесах. У дослідження майже немає протипоказань — дозволено робити вагітним, новонародженим.
Дітям з високою ймовірністю дисплазії процедуру призначають УЗД через 2 тижні після народження, щоб запобігти розвитку захворювання.
Під час сеансу тіло пацієнта змащують спеціальним гелем для мінімізації дискомфорту. Результати надаються у вигляді знімків через кілька хвилин.
Диференціальна діагностика
Диференціальна діагностика кульшового суглоба застосовується при симптомах, характерних відразу для декількох захворювань. Після проведення фізичного огляду, лабораторних і апаратних досліджень проводиться ретельний аналіз результатів. Потім шляхом виключення лікар ставить точний діагноз.
Найчастіше диференціальна діагностика застосовується для новонароджених. Найбільші труднощі викликає збір анамнезу.
