Діатермія — метод фізичного лікування, при якому тіло пацієнта прогрівають струмами високої частоти. Із-за складнощів проведення в останні роки процедура практично не використовується. В якості адекватної альтернативи пацієнтам пропонують индуктотермию або мікрохвильову терапію.
Зміст
- 1 Ефекти лікування
- 2 Кому призначається
- 3 Протипоказання
- 4 Як проводиться
Ефекти лікування
Лікувальна дія процедури засноване головним чином на тепловому ефекті. Проходження струму через тканини викликає коливальні рухи, що містяться в них електролітів, що супроводжується енергетичними втратами. Кількість тепла, яке при цьому виділяється в організмі, прямо пропорційно силі струму і часу його дії.
Найбільшому нагрівання (на 3-4С) піддаються тканини з високим опором: м’язи, кістки, жир, суглобові хрящі. Незначні теплові реакції спостерігаються в органах, багатих кров’ю і лімфою: печінці, легенях, селезінці та ін. Їх температура підвищується лише на десяті частки градусів.
Утворення тепла призводить до розвитку цілого каскаду фізіологічних реакцій:
В цілому терапія має виражену аналгетичну, протизапальну, протинабрякову та спазмолітичну дію.
Кому призначається
Застосування діатермії ефективно при захворюваннях, в основі яких лежать спастичні стани або запальні реакції. Список показань включає:
- артрити;
- артрози;
- травматичні ушкодження суглобів;
- бурсити;
- розтягнення зв’язок;
- хвороби сухожиль;
- міозити;
- невралгії;
- міалгії;
- дитячий церебральний параліч;
- ішемічну хворобу серця 1-2 ступеня;
- облітеруючий ендартеріїт;
- бронхіальну астму;
- крупозную пневмонію;
- серозний плеврит;
- спазми кишечнику;
- спазми сечоводів;
- спазми жовчного міхура;
- гіпо – або гіперсекрецію шлунка;
- спайкові процеси;
- ентероколіт;
- холецистит;
- простатит;
- хронічні везикуліти;
- запальні захворювання жіночих репродуктивних органів;
- кон’юнктивіт;
- ірит;
- іридоцикліт;
- запальні захворювання глотки або гортані;
- хронічні отити.
Протипоказання
Як і всі види електролікування, діатермія не призначається при гострих інфекційних процесах, злоякісних новоутвореннях, лихоманці, порушеннях згортання крові, наявності кардіостимулятора або непереносимості електричного струму.
Від проходження терапії також слід утриматися вагітним жінкам та в період менструації.
Як проводиться
Для проведення процедури використовують електроди, форма і розміри яких відповідають місця впливу. На плоскі частини тіла (спину, груди, живіт) зазвичай встановлюють металеві прямокутні пластини, виготовлені із свинцю. В інших випадках можуть знадобитися фігурні електроди, наприклад, напівмаска — для очей, З-образні — для вух, циліндричні — для введення в піхву або пряму кишку. При загальній діатермії (коли вплив здійснюється на весь організм цілком) пацієнта укладають на спеціальну конденсаторну ліжко, у нижній і верхній частині якої розташовані 2 широкі металеві пластини.
Надзвичайно важливо, щоб під час процедури електроди максимально щільно прилягали до шкіри. З цією метою їх прибинтовують до тіла або притискають мішечками з піском. На нерівних поверхнях або при зайвій волосатості під випромінювачі підкладають гідрофільні прокладки, змочені сольовим розчином. Порушення контактів шкіри з металом може призвести до опіків, тому протягом усього сеансу спеціаліст уважно стежить за станом пацієнта.
Процедуру дозують по щільності струму, відчуттям і часу проведення. Хворий не повинен відчувати нічого, крім приємного тепла. При появі будь-якого дискомфорту (печіння, поколювань, болю) силу струму зменшують.
Сеанс триває від 20 до 40 хвилин. В деяких випадках тривалість перших процедур знижують до 10 хвилин. Терапію проводять щодня або через день. На курс рекомендується 30-40 процедур. Повторне лікування може бути призначена через 4-6 тижнів.
В даний час випуск серійного обладнання для діатермії припинений. Лікарям рекомендується замінювати процедуру на більш прогресивні і безпечні для пацієнта методики.
