Для того щоб відповісти на питання дисгормональна кардіоміопатія що це таке слід розуміти, що дане захворювання є функціональним, структурною зміною серцевого м’яза. Походження даної патології вважається невідомим.
У групу ризику потрапляють дівчата-підлітки і жінки 46-55 років. У чоловіків це захворювання зустрічається набагато рідше.
Причини виникнення
Подібний стан може розвиватися в клімактеричний період або в період статевого дозрівання, коли спостерігається порушення синтезу певних статевих гормонів. Серед інших причин виділяють:
- Порушення нормального функціонування ендокринної системи;
- Порушення функціонування яєчників при клімаксі і в період статевого дозрівання;
- У ряді випадків дисгормональна кардіоміопатія буває виявлена у чоловіків при новоутвореннях в області передміхурової залози.
Методи діагностування
Диференціальна діагностика дозволяє відрізнити дисгормональную кардіоміопатію від інших захворювань серцево-судинної системи. Для цього використовуються наступні методи:
- Електрокардіограма;
- Аналіз крові: загальний та на гормони;
- УЗД, яке дозволяє виявити порушення нормального функціонування міокарда;
- МРТ і рентгенографію, по мірі необхідності.
Додатково проводиться усне опитування, лікар-кардіолог вимірює пульс, тиск, прослуховує роботу серця. Спостерігається порушення механічної і електрофізичний функції серцевого м’яза. У тому випадку, якщо діагностована дисгормональна кардіоміопатія лікування спрямоване на запобігання можливих ускладнень.
Симптоми
При цьому стані спостерігається дефіцит гормонів, який негативно позначається на нормальному функціонуванні серцевого м’яза.
Симптоми дисгормональної кардіоміопатії пов’язані, в першу чергу з болючими відчуттями в серці: тривалими і тягнуть або, навпаки, різкими, стріляють. Іншими ознаками є:
- Виникнення вегетативних кризів: запаморочення, відчуття клубка в горлі, нестача повітря, переднепритомний стан, холодні руки і ноги, шум у вухах, перепади артеріального тиску;
- Прискорене серцебиття, аритмія;
- Порушення нервово-психологічного характеру: дратівливість, порушення сну, плаксивість, постійні перепади настрою, порушення концентрації уваги;
- Припливи, відчуття жару в області голови, шиї, обличчя; підвищене потовиділення.
- Додатково розвивається кардіалгія: біль може віддавати в ліву лопатку і щелепу. Тривалість такого стану складає від декількох годин до декількох діб.
Симптоми дисгормональної кардіоміопатії можуть мати вторинний характер, тобто розвиватися на тлі якогось первопричинного захворювання.
Методи терапії
Якщо поставлений діагноз дисгормональна кардіоміопатія лікування полягає в призначенні наступних лікарських засобів:
Важливим моментом є надання психологічної допомоги. Необхідно пояснити пацієнту, що подібний стан не загрожує життю і є нормальною реакцією організму на гормональні перебудови. Не варто зациклюватися на даному захворюванні, слід вести звичайний спосіб життя.
Додатково рекомендована дієтотерапія, що включає в себе вживання достатньої кількості продуктів, у складі яких присутній магній і калій. Це сприяє нормалізації водно-електролітного обміну, зміцнює серцевий м’яз.
Профілактичні заходи
Отримавши уявлення про те, дисгормональна кардіоміопатія що це таке, необхідно пам’ятати про те, що сприяє запобіганню цього захворювання. У першу чергу фахівці рекомендують відмовитися від ведення нездорового способу життя: надмірного переїдання, вживання алкоголю, куріння. Якщо є зайва вага або схильність до ожиріння, то цей момент потребує корекції. Зайве навантаження на організм значно ускладнює перебіг захворювання.
При своєчасному і правильному лікуванні діагностування прогноз для пацієнта досить сприятливий. Симптоми дисгормональної кардіоміопатії усуваються, коли завершується гормональна перебудова в організмі.
