Зміст:
- 1 Дорсопатія попереково крижового відділу хребта — симптоми
- 2 Процес руйнування міжхребцевого диска
- 3 Лікування: методи і тривалість
- 4 Відео: Остеохондроз і дорсопатія, в чому різниця?
Все частіше неврологи вислуховують скарги людей, які страждають від болів в спині. Захворювання хребта вже давно об’єднали в одну групу і дали назву «дорсопатія». Всі ці хвороби мають однакові симптоми: біль в спині і ногах. Найбільший відсоток в цій групі припадає на дорсопатию попереково-крижового відділу.
У лікарів є своя класифікація цієї хвороби. У неї входять такі види:
- деформуюча;
- дорсалгія;
- симтолгия;
- дорсопатія з больовими відчуттями.
Основною причиною розвитку дорсопатії є остеохондроз хребта. При загостренні остеохондрозу в сегментах хребта виникає запалення, симптомами якого є больові відчуття і невелика обмеженість руху. Незважаючи на те, що запалення може початися в будь-якому місці хребта, частіше за все це відбувається саме попереково-крижовому відділі.
Дорсопатія попереково крижового відділу хребта — симптоми
Всі пацієнти, у яких виявлена *дорсопатія попереково крижового відділу хребта,* скаржаться на ниючі болі в спині, які носять постійний характер. Хворі можуть відчувати почуття ломоти або оніміння в руках і ногах. Якщо вчасно не звернутися до лікаря і не провести адекватне лікування, пацієнт почне худнути, а кінцівки можуть атрофуватися. Тому важливо знати, які симптоми цієї хвороби:
дорсопатія попереково крижового відділу хребта
Поставити діагноз може хірург чи лікар-невролог. Попередній діагноз встановлюється вже на першому огляді хворого. Лікар ретельно досліджує хребет в положенні лежачи, сидячи і стоячи. Також огляд проводиться в положенні спокою і в русі. Ступінь захворювання можна дізнатися за спеціальною схемою або за допомогою відліку кількості хребців від встановлених анатомічних показників.
Важливими показниками можуть стати постава, лінія остистих відростків, зовнішня будова тулуба, кути лопаток спрямовані вниз, контури шиї і талії. Крім того, береться до уваги положення сідничної борозни, наявність випинання остистих відростків, обриси м’язів, що знаходяться поруч з хребтом. Крім візуального огляду лікар повинен обмацати хребет. Цим самим можна зрозуміти, наскільки поширюється біль, її ступінь і характер. Враховується при цьому тонус м’язів біля хребетного стовпа.
При нахилах можна визначити, як відбувається рух у різних частинах хребта. Це все огляд з зовнішньої сторони. Щоб зрозуміти, наскільки серйозно процес поширився всередині, необхідно зробити рентгенографію, магнітно-резонансну томографію, комп’ютерну томографію. Проаналізувавши всі дані, лікар може визначити ступінь ураження. Дослідження можуть показати, які приховані патології можуть ще бути.
Процес руйнування міжхребцевого диска
Ті, кому поставили такий діагноз, як *дорсопатія поперекового відділу хребта* можуть задатися питанням, що відбувається з хребтом під час цієї хвороби. Диск хребта має пульпозне ядро, яке знаходиться під безперервним тиском. Так як людина більшу частину часу проводить у вертикальному положенні, диск зменшується у висоті. В період молодості, диск встигає розправлятися за ніч. При цьому м’язи, що знаходяться навколо хребта весь час його утримують з усіх боків.
Дорсопатія розвивається із-за слабкої фізичної активності, з-за несприятливих метеоумов, вібрацій, одноманітного харчування з малим складів корисних речовин. Збільшує ризик розвитку даної хвороби нерівномірне навантаження на хребет. Це може бути неправильне положення при роботі, навчанні чи інших видах діяльності, які носять постійний характер. Ще дуже впливає, коли людина змушена сидіти в незручному положенні по кілька годин.
Найчастіше перші ознаки починають проявлятися після 45 років. Це не правило, так як дане захворювання може вразити і молодих людей. Особливо, якщо у них слабкий опорно-руховий апарат, погана спадковість, не зовсім розвинений м’язовий корсет або слабка хрящова тканина. Пусковим механізмом для розвитку дорсопатії поперекового відділу можуть стати зайві кілограми.
При захворюванні харчування і кровопостачання навколохребцеві тканин помітно знижений. Це призводить до зменшення кількості корисних речовин і до дистрофії всього хребетного стовпа. Диски втрачають здатність виконувати свої функції, висота диска зменшується. На даному етапі розвивається хондроз. Це важко діагностувати, тому що рентген не показує ніяких змін.
На другій стадії захворювання процеси переходять на кісткову тканину хребта і інші його частини. Хребці вже перестають триматися разом. Вони стають гиперподвижны. На даному етапі міжхребцевий простір зменшується, що призводить до затискання нервів, лімфатичних, кровоносних судин. З-за цього з’являються больові відчуття.
Для третьої стадії дорсопатії характерний розрив фіброзного кільця. Це відбувається при фізичному навантаженні. Саме в цей період можуть утворитися міжхребцеві грижі. Грижа дратує нерви, внаслідок чого у людини виникає сильний біль. З-за деформації хребців лінія хребта значно змінюється. Хребетний стовп прогинається вперед (лордоз), назад (кіфоз) або в сторони (сколіоз).
На четвертій стадії відзначається зміщення і ущільнення хребців. Це наслідок того, що міжхребцевий диск деформується і не може повністю виконувати свою функцію — з’єднання тіл хребців. Вони починають зміщуватися, м’язи, що оточують їх, скорочуються, викликаючи біль. На хворобливій ділянці відзначається обмеження рухливості. По науковому це називається «блокадою». Блокади можуть з’являтися у різний час. Людина може зробити різкий рух або просто не зовсім акуратно повернутися. Особливо біль посилюється, коли хворий знаходиться в незручній позі.
Якщо пацієнт і на цій стадії не звертається до лікаря, у нього розвивається радикуліт (запалення нервових корінців), здавлення спинного мозку і, як наслідок, поразка периферичної і центральної нервової системи.
Лікування: методи і тривалість
Якщо захворювання не було зупинено на початкових стадіях, виникають ускладнення. Їх лікування можливо за допомогою консервативних методів:
- фізіотерапія;
- лікувальна фізкультура;
- масаж;
- рефлексотерапія;
- мануальна терапія;
- тракція (витягування) хребта.
Якщо стоїть діагноз *дорсопатія поперекового відділу хребта лікування*(тривалість, вид) буде залежати від ступеня тяжкості захворювання і виду ускладнень. Але в будь-якому випадку потрібно виконувати всі призначення лікаря. На початку лікування пацієнти часто скаржаться на посилення болю. Це пов’язано з тим, що м’язи піддаються незвичного впливу. Щоб купірувати біль, слід застосовувати фізіотерапевтичні процедури, лікар може виписати лікарські засоби. Якщо виконувати всі рекомендації, біль почне зменшуватися.
Результат лікування напряму залежить від поведінки хворого. При добросовісному підході, вже через 2-3 місяці лікування консервативними методами хвороба відступить. При хірургічних втручаннях на реабілітацію може піти до 1 року.
